законів про працю України, прийнятий Законом /РСР від 10.12.71 р. (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971, № 50) з подальшими змінами і доповненнями; 1999 р. № 12-43, ст. 378.
2. Постанова Кабінету Міністрів України про "Порядок обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.95 р.
3. Закон України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 4.03.95 р.
4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо залучення додаткових надходжень до бюджету і підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню" № 1033 від Л.08.96 р.
5. Закон України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.96 р.
6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення шін і доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати" № 185 від 24.02.97 р.
7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затверджен-ій порядку, тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості" № 634 від 28.06.97 р.
8. Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" № 1356-XIV від 24.12.99 p., опублікований з газеті "Урядовий кур'єр" № 5 від 13.01. 2000 р.
9. Постанова Кабінету Міністрів України про "Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності" № 1658 від 19.10.98 р.
10. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін і доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати" № 1398 від 30.07.99 р.
Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на основі типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм пер-винного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі" № 144 від 22.05.96 р. на виконання заходів щодо реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики (див. ч. І, розділ 4, п. 4.1).
Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають обліку, є чисельність працівників, їхні професії, кваліфікація, витрати робочого часу у людино-годинах, люди-но-днях, кількість виготовленої продукції (виконання робіт, надання послуг), розмір Фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань, нарахування премій, відпус-кних, розмір відрахувань за їх видами та ін. Ці дані необхідні для обчислення таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін.
Заробітна плата. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата — це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємс-тва. Регулюють заробітну плату форми і системи праці.
Основними формами оплати і відповідно обліковими показниками є відрядна і погодинна. Якщо технічне нормування дає змогу провадити оплату праці робітників відповідно до її кількості, тарифної системи з урахуванням у рівнях кваліфікації робітників, навантаженості й складності праці, то форми оплати праці з їх системами враховують заробіток, фактично відпрацьований час, обсяг виготовленої продукції або виконаних робіт і послуг.
При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від обсягу виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті тим робітникам,
праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата праці складається з таких систем: прямої, прогресивної, акордної і преміальної. Вона може бути індивідуальна і бригадна.
При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. Коло працівників визначається наявністю таких систем, як проста погодинна і погодинно-преміальна.
Форми і системи оплати праці на підприємстві регулює керівник підприємства. Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати і неоподатковуваного прибутком мінімуму.
До складу витрат на оплату праці включаються виплати заробітної плати, нараховані, виходячи з відрядних розцінок, тарифів, ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості та якості, стиму-люючих і компенсуючих виплат, систем преміювання робітни-ків, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі резуль-тати, інші умови відповідно до застосовуваних на підприєм-ствах форм і систем оплати праці. В сільськогосподарських підприємствах до складу витрат на оплату праці також включаються виплати за підсумками роботи за рік, що визначаються в установленому порядку.
На підприємствах застосовують оплату праці за тру-довими угодами, що укладаються між підприємством і працівником для виконання конкретної роботи на договірних засадах.
У нових умовах господарювання широко використовується оплата праці за контрактом. На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 170 від 19 серпня 1994 р. затверджено Положення про порядок складання контрактів про прийом на роботу працівників, згідно з яким встановлю-ються порядок складання контракту, склад контракту, вирі-шуються питання організації робіт за контрактом.
У разі найму працівника за контрактом власник або уповноважений ним орган може встановити умови оплати праці за погодженням з працівником.
Використана література
Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”./ Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир, ЖТІ, 2000. – 640 с.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні. Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с.
Партин Г.О. Бухгалтерський облік : основи теорії та практики : Навч. посібник. – К.: Т-во “Знання”. КОО,2000, 245 с.
Системи обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики / За