тимчасові нетитульні споруди;
16) матеріали довготривалого використання для наукових потреб;
17) необоротні матеріальні активи спеціального призначення.
Знос не визначається також за необоротними активами установ, що знаходяться за кордоном.
Цілком зрозуміло, що різні види необоротних активів зношуються по-різному. Визначальним фактором у даному випадку обрано їхній термін експлуатації. Чим більше термін експлуатації, тим менше щорічний знос і, відповідно, навпаки. З огляду на це всі необоротні активи, що підлягають зносу, розділені на три групи, по яких установлені різні норми зносу:
1 група - 5%;
2 група - 25%;
3 група - 15%.
Склад груп визначено з урахуванням установленого Планом рахунків розподілу необоротних активів на рахунки і субрахунки.
До складу першої групи увійшли всі необоротні активи, що відображаються на субрахунках 103 "Будинки та споруди" і передатні пристрої, облік яких здійснюється по субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар" 3 .
3 Всі інші інструменти, пристосування та інвентар, що враховується на субрахунку 106, віднесені до другої групи.
До складу другої групи входять всі автотранспортні засоби і запасні частини до них (враховуються на субрахунку 105 "Транспортні засоби"), інвентарна тара (однойменний субрахунок 117), а також інструменти, прилади й інвентар, крім передатних пристроїв (субрахунок 106) і частина об’єктів, що враховуються на субрахунку 104 "Машини та обладнання", а саме: вимірювальні прилади (наприклад, ареометри, барометри, вольтметри, касові апарати тощо), що регулюють прилади і пристрої (киснево-дихальні апарати, лінійні пристосування диспетчерського контролю тощо), лабораторне устаткування (мікроскопи, термостати тощо), обчислювальна техніка (наприклад, калькулятори), медичне устаткування, комп’ютерна техніка і комплектуючі, та інші машини й устаткування, зокрема:
…обладнання кабінетів і майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне устаткування науково-дослідних та інших установ, що займаються науковою працею, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні машини на автомобільному і кінному ходу, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні і швейні машини, холодильники, пилососи та ін.
До складу третьої групи входять нематеріальні активи, облік яких здійснюється на субрахунках 105 (усі транспортні засоби, крім автотранспортних засобів і запасних частин до них), 107 "Робочі і продуктивні тварини" (тільки робоча худоба), 108 "Багаторічні насадження" (тільки багаторічні насадження, що досягли експлуатаційного віку), 121 "Авторські та суміжні з ними права" і 122 "Інші нематеріальні активи" (на яких здійснюється облік усіх видів нематеріальних активів), 104 (тільки силові і робочі машини й устаткування), а так само всі інші необоротні активи, що підлягають зносу і не включені до складу 1-ї та 2-ї групи.
Розрахунок суми зносу може здійснюється двома способами:
1-й спосіб (визначений Інструкцією № 64) - множенням первісної вартості кожної окремої групи об’єктів необоротних активів на встановлену у відсотках норму зносу;
2-й спосіб (нерідко застосовується на практиці) - множенням первісної вартості кожного окремого об’єкта необоротних активів на встановлену для нього у відсотках (відповідно до приналежності його до тієї чи іншої групи) норму зносу.
І в першому випадку (визначення первісної вартості групи) і в другому (визначення первісної вартості окремого об’єкта) вона (первісна вартість) повинна визначатися за станом на кінець розрахункового року.
Чому за наявності першого способу розрахунку зносу з’явився другий, пояснюється наступним. Після визначення суми зносу групи ми дістаємо загальну суму, яку ще необхідно розподілити за окремими об’єктами необоротних активів, що входять у цю групу. Розподіл загальної суми нарахованого зносу групи пропорційно первісної вартості кожного окремого об’єкта, що входить до групи, є складним (порівняно з визначенням відсотка від первісної вартості) і, як правило, дає хоч і незначні, але відхилення від даних, зазначених в інвентарних картках типової форми ОЗ-6 і ОЗ-8. Тому бухгалтери трохи "хитрують" і розрахунок здійснюють у зворотному порядку, тобто в другий спосіб.
Приклад 1
Припустимо, що до складу другої групи необоротних активів установи входять:
Таблиця 1
Найменування об’єкта | Первісна вартість на кінець 2003 року, грн.
Комп’ютер | 5387,96
Автомобіль "Газель" | 57894,60
Електродриль "Bosсh" | 741,89
Контейнер | 1231,54
Усього первісна вартість об’єктів групи: | 65255,99
Зробимо розрахунок суми зносу групи:
65 255,99 грн. / 100% х 25% =16 313,9975 = 16 313,00 грн.*
Тепер необхідно цю загальну суму зносу розподілити за об’єктами. Але для початку нам необхідно визначити коефіцієнт перерахування:
16 313,00 грн. / 65 255,99 грн. = 0,24998471
Приступаємо до розрахунку зносу окремих об’єктів:
Таблиця 2
Найменування об’єкта | Первісна вартість на кінець 2003 року, грн. | Коефіцієнт перерахунку | Сума зносу, грн. (ст. 2 х ст.3)*
1 | 2 | 3 | 4
Комп’ютер | 5387,96 | 0,24998471 | 1346,00
Автомобіль "Газель" | 57894,60 | 14472,00
Електродриль "Bosсh" | 741,89 | 185,00
Контейнер | 1231,54 | 307,00
Усього: | 65255,99 | --- | 16310,00
Як бачимо, при лише чотирьох об’єктах необоротних активів і взятому дев’ятизначному коефіцієнті перерахунку ми все одно одержали погрішність у 3 грн.
Визначимо суму зносу в другий спосіб:
Таблиця 3
Найменування об’єкта | Первісна вартість на кінець 2003 року, грн. | Норма зносу, %. | Сума зносу, грн. (ст. 2/ 100% х ст.3)*
1 | 2 | 3 | 4
Комп’ютер | 5387,96 | 25,0 | 1346,00
Автомобіль "Газель" | 57894,60 | 14473,00
Електродриль "Bosсh" | 741,89 | 185,00
Контейнер | 1231,54 | 307,00
Усього: | 65255,99 | --- | 16311,00
Як бачимо, результати майже рівні, погрішність менша і розрахунок простіший.
*Суми взято в гривнях (без копійок) відповідно до вимог Інструкції № 64.
Знос необоротних активів
Попередній урок ми закінчили прикладом розрахунку зносу необоротних активів, які належать до другої групи з установленою річною нормою амортизації 25%. Необхідно зазначити, що розрахунок