Списання з балансу необоротних активів

У відмінності від комерційних підприємств, що здійснюють списання необоротних активів з двох основних причин: продаж та ліквідація1, у бюджетних установ є ще одна причина - передача необоротних активів підвідомчим (а можливо і непідвідомчим) бюджетним установам.

1 Ліквідації підлягають необоротні активи, що цілком зношені (відслужили свій термін) або не придатні до експлуатації з технічних причин.

Почнемо з першої причини - продажу.

Продаж необоротних активів

По-перше, продаж необоротних активів не означає здійснення торгової діяльності. Необоротні активи не купуються спеціально для продажу, вони купуються для використання в основній діяльності установи, виконання покладених на неї функцій, а тому в момент реалізації не є новими.

У зв’язку з цим виникає другий дуже важливий момент - усі реалізовані необоротні активи мають знос, який може бути і стопроцентним.

По-третє, необхідно розуміти, що необоротні активи, хоча і перебувають на балансі установи, але тим не менш не є його власністю. Вони є власністю держави (утім як і всі інші активи підприємства) і знаходяться усього лише в оперативному керуванні такої установи2. Отже, жодна бюджетна установа не має права самостійно прийняти рішення про реалізацію необоротних активів, що знаходяться на його балансі, за винятком тих бюджетних установ, що наділені правом керування державним майном. Якщо бюджетна установа такого права не має, то вона зобов’язана після ухвалення рішення про реалізацію необоротного активу одержати дозвіл на здійснення такої операції в установі, уповноваженій керувати таким майном3 (далі - Керуючого).

2 Дане положення закріплене в ст. 39 Закону про власність.

3 Як правило, це центральні або місцеві органи виконавчої влади або Фонд державного майна України (його регіональні відділення).

Для одержання дозволу на реалізацію необоротного активу установа, на балансі якої знаходиться такий актив, направляє Керуючому звертання, до якого додається:

1) техніко-економічне обґрунтування, в якому обгрунтовується необхідність (доцільність) реалізації необоротного активу і використання коштів, отриманих від його реалізації;

2) акт про оцінку необоротного активу, що підлягає реалізації відповідно до даних бухгалтерського обліку;

3) акт про інвентаризацію необоротного активу, що підлягає реалізації (такий акт необхідно складати при реалізації, наприклад, цілісного майнового комплексу, для того, щоб чітко уявляти, що до нього входить (приміщення, споруди, устаткування, інвентар і ін.));

4) акт про технічний стан майна4;

4 Оцінка здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів та міжнародних стандартів спеціалізованою організацією, що має сертифікат суб’єкта оцінної діяльності або органам державної влади.

5) звіт про експертну оцінку необоротного активу.

За вимогою Керуючого установа зобов’язана надати будь-яку іншу інформацію і документацію, що стосується реалізованого необоротного активу і здійснюваної операції.

Але і після того, як дозвіл буде отримано, установа не має права взяти і просто продати необоротний актив. Реалізація необоротних активів, як і будь-якого іншого державного майна, відповідно до вимог Положення № 1477 повинна здійснюватися на конкурсних умовах, що можуть організувати біржі або аукціони. Порядок здійснення продажу державного майна на конкурсній основі визначений Положенням №1976.

Відповідно до вимог даного Положення проведенню аукціону або конкурсу повинна передувати підготовча робота, у процесі здійснення якої необхідно:

1) укласти договір з організатором аукціону або конкурсу, якщо це стороння організація;

2) визначити початкову (стартову) ціну реалізованого необоротного активу;

3) підготувати для учасників аукціону або конкурсу інформацію про необоротний актив і умови його продажу5;

5 Умови продажу можуть бути оформлені у вигляді проекту договору купівлі-продажу.

4) провести маркетингові дослідження з визначення потенційних покупців та залучення їх до участі в аукціоні або конкурсі.

І тільки після цього можна приступати безпосередньо до проведення аукціону або конкурсу.

Необхідно відзначити, що можливі ситуації, коли проведення аукціону або конкурсу не дає результатів. Простіше говорячи, не знаходиться бажаючих придбати виставлений на продаж необоротний актив. Якщо таке трапляється, то проводиться додаткова робота з визначення причин, що не дозволили здійснити продаж. Такою причиною може бути завищена початкова (стартова) ціна6.

6 Необхідно відмітити, що існує можливість відповідно до домовленості з організатором аукціону про зниження початкової (стартової) ціни продажу, але не більше ніж на 10% безпосередньо в процесі торгів, якщо ніхто з присутніх на торгах не висловив бажання придбати необоротний актив за початковою (стартовою) ціною.

Проведення аукціонів і конкурсів - це витрати, і не малі, тому нескінченне їхнє проведення може привести до того, що витрати перевищать доход, очікуваний до одержання від реалізації необоротного активу. Тому Керуючий має право в будь-який момент, навіть після першого аукціону або конкурсу, що не призвів до результату, відмовитися від подальшого їхнього проведення і знайти інше застосування нереалізованому необоротному активу (передати безоплатно, списати, по можливості продовжувати його використати за основним призначенням і т.д.).

Якщо ж аукціон або конкурс дав позитивний результат і вдалося знайти покупця, то з ним укладається договір куплі-продажу необоротного активу, після чого, відповідно до його умов, здійснюється передача необоротних засобів покупцю й оплата їх покупцем, як правило, шляхом перерахування коштів на рахунок установи.

І знову доводиться говорити про певні особливості, у даному випадку ті, що пов’язані із грошовими коштами, що надійшли від реалізації необоротного активу. Справа в тім, що відповідно до ПКМУ №659 кошти, отримані від реалізації будь-яких необоротних активів (крім будівель і споруд), відносяться до спеціальних засобів бюджетних установ, а от кошти, отримані від реалізації будівель і споруд, відносяться в доход того бюджету, за рахунок якого утримується установа, що їх реалізувала.

Розглянемо