Реферат на тему:

Оподаткування: динамічні зміни у співвідношенні функцій податків в умовах ринкової економіки

Оподаткування прийнято розглядати як складову системи державного регулювання, що має такі особливості:

- тісний зв'язок податків з державною владою, для якої вони є найважливішим джерелом доходів;

- вплив податків на економічні процеси.

В сучасних умовах податки використовуються усіма державами з ринковою економікою як метод прямого впливу на бюджетні відносини та опосередкованого (через систему пільг і санкцій) впливу на виробників товарів, робіт і послуг. Через податки досягається відносна рівновага суспільних потреб і ресурсів, що необхідні для їх задоволення, через податки держава вирішує економічні, соціальні і багато інших суспільних проблем.

Відомо, що суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. Крім того, функції податків є проявом сутності податків та способом прояву їх властивостей. Саме функції податків показують, яким чином реалізується їх загальносуспільне призначення як інструменту розподілу та перерозподілу державних доходів.

В економічній літературі автори досліджують різні функції податків. Найбільш поширеною є думка, що податки виконують: фіскальну, регулюючу, стабілізуючу, контрольну, перерозподільну та стимулюючу функції [1-6].

Разом з тим актуальним є відстеження динамічних змін у співвідношенні функцій податків в умовах ринкової економіки, що і є метою нашої статті.

Історичний досвід показує, що погляди досить різних у своїх політичних пристрастях економістів-теоретиків співпадають щодо притаманності податковій політиці першої і основної функції - фіскальної. Майже в усіх дослідженнях фіскальна функція тлумачиться як відчуження прибутків конкретних людей або господарюючих суб'єктів на користь держави [5].

Фіскальну функцію супроводжує контрольна функція, яка забезпечує відтворення податкових стосунків між державою і платниками податків. Тобто контрольна функція забезпечує відтворення безпосередньо фіскальної функції.

На початку ХХ сторіччя світовою наукою було визнано, що оподаткуванню притаманні дві основні, але протидіючі функції: фіскальна та регулююча. Протидія цих функцій пояснюється залежністю оподаткування від якісних і кількісних параметрів реальної економіки та від загальнодержавних потреб. Тобто за допомогою регулюючої функції створюються механізми, що забезпечують збалансованість корпоративних, особистих та загальнодержавних економічних інтересів, а завдяки фіскальній функції оподаткування задовольняються загальнонаціональні потреби. Виходячи з вищезазначеного, можна констатувати, що фіскальна функція податків полягає у стягненні коштів у розпорядження держави та формуванні центральних фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. За своєю сутністю фіскальна функція є основною в оподаткуванні. Саме через "фіскальні доходи та збори по обкладанню внутрішнього виробництва" [7] податки виконують своє призначення щодо формування державного бюджету та державних цільових фондів.

Фіскальна функція податків забезпечує перерозподіл частини фінансових ресурсів суспільства на користь держави, проявляючись через формування доходів шляхом акумулювання коштів у бюджети усіх рівнів. Бюджетні кошти витрачаються на фінансування соціальних послуг і господарських потреб, на підтримку зовнішньої політики і безпеки держави, на фінансування адміністративно-управлінських витрат та платежів по державному боргу.

Фіскальна функція є досить важливою для характеристики суспільного призначення податків, бо перерозподіл коштів за допомогою цієї функції, з одного боку, не повинен допустити порушень нормального руху відтворювальних процесів, а з іншого - забезпечити реалізацію державних програм. Тому для реалізації фіскальної функції дуже важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів у розпорядження держави. При цьому формування доходів держаного бюджету на основі стабільного і централізованого стягнення податків перетворює саму державу на великого економічного суб'єкта.

Слід зазначити, що бюджет як фінансовий план держави формується під впливом бюджетної і податкової політики. Відомо, що сучасна податкова політика України формувалась в умовах надзвичайно жорсткої економічної кризи, що не могло не вплинути на зміни у співвідношенні ролі функцій. Для цього періоду характерною була проблема надходження коштів у бюджет для фінансування напрямків, що пов'язані з виконанням державою своїх функцій і обов'язків. Окрім того, для цього періоду характерним є безперервний процес втрат одних джерел надходження коштів до бюджету держави та постійний пошук інших, які б відповідали новій системі господарювання.

На формування податкової політики України значний вплив справили і принципово нові умови, пов'язані з низькою фінансовою і управлінською дисципліною, ухиленням підприємств від сплати податків грошима та проведенням взаємозаліків, реструктуризацією податкової заборгованості як способу покращання фінансового стану підприємств та їх розрахунків з бюджетом.

Завдяки трансформації бюджетної і податкової систем ці та інші явища відійшли у минуле, деякі з них лише змінили свій характер. Разом з тим проблеми масового ухилення від податків, втрати доходів бюджету у зв'язку із збільшенням податкових пільг, збільшенням внутрішнього податкового боргу держави перед підприємствами залишаються актуальними і постійно загострюють проблему дефіциту бюджету і методів його фінансування. Це визначає необхідність здійснення критичного аналізу діючих теоретичних положень, а при необхідності - розробки нових.

Відомо, що найбільш чіткою характеристикою ефективності чинної системи оподаткування та її функцій є частка податків у складі ВВП. Аналіз показує, що прискорення темпів економічного розвитку, наприклад, у 2003 році супроводжувалось зростанням ВВП майже до 10% проти 5,2% у 2002 році, що зумовило високі темпи зростання податкових надходжень до зведеного бюджету держави. При цьому темпи зростання доходів бюджету були досить високими, оскільки у 2003 році на 1% зростання ВВП припадало 1,5% реального зростання податкових доходів зведеного бюджету України.

Все це свідчить про те, що значні протиріччя, які виникли в період реформування податкової політики України, мали значний вплив і на ефективність дії функцій оподаткування. Разом з тим поступово було забезпечено відносну рівновагу між фіскальною та регулюючою функціями оподаткування завдяки встановленню оптимального співвідношення прямих і