При цьому обслуговуючий персонал викликають на робоче місце у міру необхідності. Така організація обслуговування не завжди гарантує його своєчасність, допускає можливість зупинок виробничого процесу, непродуктивних втрат робочого часу, але відрізняється відносною простотою.
Планово-попереджувальна обслуговування найбільш часто застосовується в серійному виробництві і проводиться по планах-графікам (розкладу). Ця форма організації обслуговування вимагає більшої підготовчої роботи, ніж чергове обслуговування, характеризується чітким ритмом роботи служб обслуговування і мінімальною вірогідністю простоїв робочого місця через невчасність обслуговування.
Стандартне обслуговування використовують в потоково-масових виробництвах. Це найдосконаліша форма організації обслуговування робочих місць. Воно проводиться в строго регламентованому порядку по стандартних розкладах і стандарт-планах. Цю форму організації обслуговування називають стандартною ще і тому що, будучи обгрунтованою і розробленою, система обслуговування включається в стандарт підприємства, який є обов'язковий для всього персоналу документом.
Стандартне обслуговування характеризується високою економічністю, відсутністю простоїв з вини обслуговуючих робочих, але вимагає чіткої організації основного виробництва.
Розробку організації обслуговування робочих місць доцільно проводити в наступній послідовності:
встановлюється склад і об'єм робіт по обслуговуванню в цілому для підрозділу;
виділяються роботи по обслуговуванню, які доцільно передати основним працівникам;
виходячи з складу і об'єму робіт розраховуються норми витрат праці допоміжних працівників для обслуговування робочих місць (норми чисельності, норми обслуговування, норми часу обслуговування);
склад і об'єм робіт по обслуговуванню розподіляються між допоміжними працівниками з урахуванням функціонального розділення праці між ними і норм витрат праці;
встановлюються форми обслуговування (індивідуальна, колективна) і розробляються умови їх застосування;
розраховуються фізичні норми обслуговування;
розробляються регламенти обслуговування (графіки, розклади, маршрути руху);
проектується організація стаціонарних і пересувних робочих місць допоміжних працівників В результаті удосконалення принципів може бути сформована оптимальна система обслуговування, забезпечуюча безперервність всього виробничого процесу.
Удосконалення робочого місця бухгалтера
Розглянемо ефективність пропонованих заходів на прикладі робочого місця бухгалтера – економіста:
1. Збільшення і доведення до необхідної норми освітлення дозволить працівнику не напружувати зір і істотно підняти продуктивність його роботи.
2. Оснащення даного робочого місця додатковими засобами естетизації, зокрема жалюзі або штори, дозволить уникнути підвищення температури повітря в приміщення (особливо в літній період) і запобігти передчасному виходу з ладу організаційної і основного технологічного устаткування.
3. Оснащення господарський – побутовими обладнаннями для прибирання приміщення істотно понизило б зміст пилу в повітрі, а так само бруду і сміття на даному робочому місці. Це привело б до зменшення стомлюваності працівника, до пониження ризику захворювання дихальних шляхів, а так само запобігло передчасній поломці комп'ютерної і копіювальної техніки.
4. Наладка і регламентація постачання канцелярськими товарами дозволила б уникнути затримок в роботі бухгалтера – економіста.
5. Підбір потрібних меблів, дозволило б істотно понизити стомлюваність виконавця, що привело б до зростання його продуктивності.
6. Оснащення робочою тарою дозволило б скоротити час на пошуки потрібних документів.
7. Оснащення сканером дозволило б істотно підвищити продуктивність роботи за рахунок ліквідації часу, який працівник витрачає на відлучення від роботи для сканування документа, а так само ліквідовувало б непотрібні відволікання директора.
8 Оснащення засобом(и) механічної вентиляції (кондиціонер, винтиляторів) приміщення, збільшило б комфортність роботи і, як наслідок, підвищило б її якість і терміни виконання.
Висновок
Всі поняття, окрім робочого місця, є в тій чи іншій мірі досить абстрактними, оскільки виражаються через інші поняття. Наприклад, якомога описати робочу ділянку? Це є ніщо інше як сума робочих місць. У свою чергу з суми робочих ділянок формується цех, а з останніх складається сама організація. Ми бачимо, що робоча ділянка є сумою характеристик робочих місць, тобто він напряму залежить від робочих місць розташованих на ньому. Так, якість виробництва в цеху знаходяться в безпосередній залежності від якості виробництва на робочій ділянці. А продуктивність всієї організації в цілому знаходитися в тісному взаємозв'язку з продуктивністю що входять в неї цехів. З цього всього можна зробити висновок про те, що якість роботи на робочому місці впливає на всю організацію в цілому. Тому раціоналізація робіт на низовій ланці – робочому місці, є самим обгрунтованим з тієї точки зору, що покращуючи показники роботи на робочих місцях, ми покращуємо роботу всієї організації вцелом. Окрім цього організація робочого місця безпосередньо формує обстановку і роботу, в якій постійно знаходиться працівник на виробництві, що впливає на самопочуття, настрій, працездатність і, кінець кінцем, на продуктивність праці.
Будь-яка робота немислима без обслуговування як трудового процесу, так і самого працівника. Обслуговування займає одну з ключових ролей в раціоналізації робочого місця, оскільки саме вона часто визначає ту атмосферу, в якій знаходитиметься той або оний працівник. Тому дуже важливо надати належну увагу цьому аспекту наукової організації праці.
Література:
Безопасность жизнедеятельности. /Под ред. Н.А. Белова - К.: Знание, 2000 - 364с
Иванов Б.С. Человек и среда обитания: Учебное пособие, К.- 1999.
Рофе А.И. Научная организация труда: Учебное пособие.-К.: 2000.
П.С.Пушкин, С.И.Овчинников «Научная организация труда и техническое нормирование», К., 2002 г.
К.В. Кутепова, Г.В. Побединский. «Научная организация труда и нормирование труда в промышленности». Учебник для ВУЗов. К.,1999
Смирнов Е.Л. Справочное пособие по НОТ. К.: Экономика, 1999 г.
Автоматизированные рабочие места. Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титоренко. К.: 2003.