збитки, Звіту про рух грошових коштів компанії, в якості додатку до річного звіту, зобов'язані надавати додаткову інформацію, яка включає думку аудиторів, Примітки до фінансових звітів, аналіз та обговорення, які проводяться керівництвом компанії, сегментне представлення напрямків діяльності компанії, певні порівняльні дані за попередні роки.
Примітки до фінансових звітів є невід'ємною їх частиною. У першій примітці зазвичай коротко викладаються облікові методи, які застосовувалися при складанні звітів, іншими словами, особливості обліку цієї компанії. У другій примітці відображаються результати змін в обліковій політиці, якщо вона зміню-валася протягом року. І якщо для більшості компаній показники безнадійних боргів, витрати по гарантіях відображаються у розрахунковому вигляді та носять оціночний характер, то доходи від реалізації продукції, товарів та послуг піддаються ретельному аналізу. При цьому є так звана "особлива стаття" звіту – це зміни нерозподіленого прибутку компанії, пильна увага до якої пояснюється необхідністю дотримання інтересів акціонерів в отриманні дивідендів.
У зв'язку з цим у пояснювальній записці вимагається розглянути вплив облікової політики на стан справ у компанії. І якщо для цілей внутрішнього аналізу складається карта можливих варіантів отримання прибутку при різних підходах до оцінки запасів, витрат, амортизації, умов реалізації, асортименту продукції, що випускається, тощо, то для цілей фінансової звітності ці показники представляються у згорнутому вигляді.
МСБО вимагають розкриття в обліковій політиці всіх питань, які витікають з комплексу стандартів.
2.4. Зміни облікової політики
Основною вимогою до облікової політики підприємства є її постійність або прийнятність із року в рік. Виключення складають випадки удосконалення облікової політики, наслідки яких повинні бути роз'яснені у поясненнях до річної фінансової звітності.
Порядок внесення змін до облікової політики регламентує законодавство. Так у Великобританії згідно з стандартом 17 (ПСОП 17) всі випадки змін після складання балансу поділяються на ті, що підлягають коригуванню, матеріальні (наприклад, операції, пов'язані з дебіторами) і не підлягають коригуванню, які викладаються у примітці до звітності і описують їх результат і характер (наприклад, нездійснені на дату складання балансу факти, такі як пожежа). Згідно з стандартом 6 (ПСОП 6) удосконалення облікової політики, що спричинило матеріальні (суттєві) зміни, повинно відноситися до статей поточного звітного періоду, як коригування до раніше нарахованих резервів, і зачіпати суму доходу поточного періоду.
У Німеччині зміни в обліковій політиці, що впливають на поточний дохід, повинні бути юридичне узгоджені з Комерційним Кодексом. У Бельгії, Італії та Іспанії прийнята інша практика: всі коригування повинні проходити через рахунок Прибутків і збитків за минулий звітний період. Причому облікова практика цих країн визнає збитки від скоригованих подій, але не доходи. У Франції, наприклад, всі зміни повинні проходити через рахунок Прибутків і збитків за екстраординарними статтями. Якщо зміни в обліку викликані удосконаленням облікової системи, то всі коригування повинні відноситися до Резервів. Події, що не підлягають коригуванню, відповідно до базового принципу "діючого підприємства", повинні бути детально проаналізовані в окремому предметі – управлінському обліку.
В Росії зміни в обліковій політиці повинні бути пояснені у річній бухгалтерській звітності (пояснювальній записці). Всі виправлення облікових даних як поточного, так і минулого року (після їх затвердження) проводяться в звітності, складеній за звітний період, в якому були знайдені викривлення.
В розроблених КМСО міжнародних і в національних стандартах обліку більшості розвинутих країн велику увагу приділено стандарту про облікову політику підприємства.
У вітчизняній практиці як і в зарубіжних країнах, вимогам постійності облікової політики підприємства також приділяється значна увага.
В П(С)БО б "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" визначені умови зміни в обліковій політиці українського підприємства, а саме:
статутні вимоги;
вимоги Мінфіну України;
якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства (п. 9).
В той же час згідно з пунктом 10 П(С)БО 6 не вважається зміною в обліковій політиці події або операції: а) які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій; б) які не відбувалися раніше.
В практичній роботі важливо визначитись з періодом дій правил облікової політики. Так, згідно з п. 11 П(С)БО 6 облікова політика застосовується до операцій та подій з моменту їх виникнення, за виключенням випадків, передбачених п. 13 П(С)БО 6. Зокрема в ньому зазначено: "Якщо суму коригувань нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється тільки на події та операції, які відбулися після дати зміни облікової політики".
Особливо обумовлюється в П(С)БО 6 вплив змін облікової політики на події та операції минулих періодів. Адже в практиці часто доводиться змінювати окремі статті звітів минулих років. В цьому випадку стандарт рекомендує або коригувати сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, або повторно надавати порівняльну інформацію за минулі звітні роки (п. 12).
Зміни в обліковій політиці можуть бути відображені у звітності двома способами: ретроспективним або перспективним.
Ретроспективний спосіб передбачає складання звітності таким чином, щоб нова облікова політика застосовувалась з початку виникнення подій і операцій, відносно яких відбулись зміни.
Перспективний спосіб передбачає складання звітності таким чином, щоб нова облікова політика застосовувалась з дати змін, тобто перерахунок подій і операцій проводиться починаючи з цієї дати. Так, наприклад, якщо підприємство вирішило припинити віднесення витрат по позиках до вартості активів (дозволений альтернативний підхід) і в подальшому списувати їх на витрати періоду (загальноприйнятий в міжнародній практиці підхід), то при застосуванні перспективного способу, нова облікова політика застосовується тільки до тих витрат і позик, які мали місце після дати змін.
Вимоги відносно використання ретроспективного і перспективного способів будуть розглянуті