що формують собівартість виробництва продукції; 3) оцінка витрат, що враховуються по об'єкту обліку; 4) метод обліку витрат на виробництво; 5) класи-фікуються витрати на постійні та змінні; 6) витрати групуються за елементами витрат та статтями калькуляції; 7) встановлюється система оплати праці працівників, зайнятих виробництвом продукції; 8) визначається порядок обліку та розподілу загальновиробничих витрат; 9) визначається метод оцінки виконаних робіт при розрахунках з замовником за повністю готовий об'єкт або поетапно виконані роботи; 10) визначаються норми відшкодування витрат працівникам, розмір яких лімітується при визначені бази оподаткування; 11) встановлюються методи розподілу витрат виробництва продукції на її реалізовану (здану) частину і частину, що знаходиться в незавершеному виробництві; 12) встановлюється метод оцінки незавершеного виробництва при розрахунках з покупцем (замовником) за повністю готовий об'єкт обліку; 13) визначається склад витрат майбутніх періодів та порядок їх списання на витрати виробництва; 14) метод оцінки зобов'язань – в гривнях або в умовних грошових одиницях; 15) метод визначення виручки та фінансового результату від виконаних робіт, 16) метод визначення виручки від реалізації продукції для цілей оподаткування
1 | 2
Дохід | Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Умови визнання доходів від реалізації активів, внаслідок цільового фінансування, що виникають у результаті використання активів підприємства (у вигляді відсотків, роялті, дивідендів), визначаються П(С)БО 15. Для підприємств, що надають послуги, дохід визначається шляхом:
визначення виконаної роботи;
визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих підприємством на певну дат), у загальному планованому обсязі;
визначення питомої ваги витрат, понесених на певну дату у загальній очікуваній сумі таких витрат;
рівномірного нарахування;
відображення в розмірі витрат, що підлягають відшкодуванню
Оцінка доходу | Дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню
Витрати | Витрати визначаються в обліку як результат зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що вони можуть бути достовірно оцінені. Політика щодо визначення собівартості реалізованої , продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат тощо формується відповідно до П(С)БО 16
До елементів звітної політики також відносяться: 1) порядок обліку курсових різниць протягом звітного року; 2) порядок утворення та використання резервного капіталу, крім випадків, коли він утворюється в порядку, встановленому законодавством; 3) порядок розподілу чистого прибутку; 4) склад і порядок утворення і використання фондів спеціального призначення; 5) порядок збільшення статутного капіталу та оцінка вкладів; 6) встановлення порядку вибуття учасників і визначення розміру частки належного їм додаткового капіталу.
Висновки
Отже, в МСБО поняття облікової політики трактується наступним чином: "облікова політика – це конкретні принципи, основи, умови, правила та практика, які прийняті компанією для підготовки та надання фінансової звітності".
Як правило, під обліковою політикою розуміють набір методів бухгалтерського обліку, які є найприйнятнішими для конкретного підприємства та покладені в основу складання бухгалтерської звітності.
Українське законодавство не передбачає відповідних положень, якими регу-люються питання формування облікової політики. Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" "облікова політика – це сукупність принципів. Методів, процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності". На відміну від МСБО, українські стандарти не зазначають обов'язкових питань, які необхідно розглядати в обліковій політиці. Це питання залишається в компетенції самого підприємства.
Згідно з визначенням, наведеним в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", облікова політика підприємства базується на основних принципах обліку та звітності. Ці основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності викладені в ст. 4 цього Закону та п. 18 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".
Таким чином при формуванні облікової політики слід виходити з того, що політику не можна обмежити рамками нормативних актів, оскільки жоден нормативний акт не в змозі передбачити усі тонкощі кожної господарської ситуації, яка виникає на підприємстві. Кожне підприємство обирає елементи облікової політики виходячи з міркування економічної ефективності та особливостей своєї діяльності.
Отже, облікова політика підприємства – необхідний елемент обліку результатів його діяльності. Розглянемо деякі практичні питання, які розкривають ряд загальних особливостей розробки облікової політики в зарубіжному обліку.
Використана література
Андросов А.М. Бухгалтерский учет и отчетность в России: практическое руководство с документами и комментариями. – М: АО "МЕНАТЕП-ИНФОРМ", 1994. – 576 с.
Блейк Джон, Орион Амат. Европейский бухгалтерский учет. Справочник / Перевод с англ. – М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", 1997. – 400 с.
Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч. 1: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"/ 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2001. – 512 с.
Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит". / Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир: ЖГП, 2000. – 640 с.
Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. Ф.Ф. Бутинця; 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП "Рута", 2001. – 512 с.
Бутинець Ф.Ф., Горецьда ЯЛ. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Навч. посіб. – Житомир: ПП Рута, 2002. – 544 с.
Велш