КУРСОВА РОБОТА
на тему
Облік зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Зміст
Вступ
По економічному потенціалу Україна входить до першої п’ятірки країн Європи, але по ефективності його використання значно відстає від розвинутих країн світу.
У відповідності із західноєвропейською практикою одним з важливих параметрів розвитку економіки є стабільність цін і валюти. При цьому рівень інфляції не повинен перевищувати 1,5% середнього рівня інфляції країн з нижчим рівнем. Стабільність валюти забезпечується, якщо межі коливання її курсу не перевищують 2,25%. Щоб досягти перерахованих параметрів стабільності, необхідно прийняти ряд спеціальних мір, з яких слід виділити «радикальну» форму зовнішньоекономічної діяльності країни. З цією метою потрібно провести приватизацію підприємств із залученням закордонних інвесторів, створити сприятливий інвестиційний клімат шляхом надання твердих державних гарантій як закордонним, так і національним підприємцям тощо.
Орієнтація нашої держави на ринкову економіку, необхідність підготовки ґрунту для вступу України до Світової організації торгівлі, постійне залучення іноземних інвесторів та розвиток комерційних відносин між вітчизняними й іноземними підприємствами доводить, що облік зовнішньоекономічної діяльності підприємств є досить актуальною темою для дослідження.
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) включає наступні форми робіт і співпраць:
експорт та імпорт товарів, капіталу, робочої сили;
надання виробничих, транспортних, експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, брокерських, агентських, управлінських, бухгалтерських, аудиторських та інших послуг;
наукову, науково-технічну, науково-виробничу, виробничу, освітню й інші форми кооперації з іноземними суб’єктами;
здійснення міжнародних фінансових операцій з цінними паперами, розрахункових і кредитних операцій, спільної підприємницької діяльності з закордонними партнерами;
підприємницьку діяльність, пов’язану з наданням ліцензій, патентів, «ноу-хау», торгових марок й іншими видами нематеріальних об’єктів власності;
організацію й здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів й інших подібних заходів, що проводяться на комерційній основі;
проведення бартерних, лізингових операцій, операцій з придбання, продажу й обміну валюти;
організацію роботи фізичних осіб на контрактній основі тощо.
Наведений вище список ще раз доводить актуальність вивчення обліку зовнішньоекономічної діяльності, оскільки українські підприємства мають достатній потенціал для повноцінного виходу на міжнародний ринок.
Метою написання курсової роботи є поглиблення й узагальнення знань, одержаних під час вивчення курсу бухгалтерського обліку.
Розділ 1. Теоретичні основи обліку зовнішньоекономічної діяльності
Основним нормативним документом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ (із змінами).
Відповідно до цього закону, зовнішньоекономічна діяльність є діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. [1]
При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти господарської діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності керуються наступними принципами:
принципом суверенітету народу України в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності — виключному праві українського народу здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України, а також обов’язку України неухильно виконувати всі договори й зобов’язання України в галузі міжнародних економічних відносин;
принципом свободи зовнішньоекономічного підприємства, що полягає в праві суб’єктів добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв’язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких її формах, що не суперечать чинному законодавству України, а також виключному праві власності суб’єктів ЗЕД на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;
принципом юридичної рівності й недискримінації, що надає рівність перед законом усіх суб’єктів ЗЕД, незалежно від форм власності, у т.ч. держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; заборону будь-яких (окрім передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність») дій держави, спрямованих на обмеження прав і дискримінацію суб’єктів ЗЕД, а також іноземних суб’єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
принципом верховенства закону, що передбачає регулювання ЗЕД виключно законами України та заборону застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що в будь-який спосіб створюють для суб’єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, що встановлені законами України;
принципом захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, згідно якого держава повинна забезпечувати рівний захист інтересів усіх суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно із законами України, здійснювати рівний захист усіх суб’єктів ЗЕД України за межами України згідно з нормами міжнародного права, а також здійснювати захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;
принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
Визначення основних термінів
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» дає наступні визначення основних понять, що використовуються при проведенні зовнішньоекономічної діяльності:
валютні кошти — валютні цінності (іноземна валюта готівкою, платіжні документи в іноземній валюті, цінні папери і іноземній валюті, золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин, монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено в золоті, дорогоцінні камені;
демпінг — ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаривиробнику подібного товару;
експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб`єктами ЗЕД іноземним суб`єктам господарської діяльності (у т.ч. з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів;
експорт (імпорт) капіталу — вивезення за межі України (ввезення з-за меж України) капіталу в будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої й інших форм господарської діяльності;
зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб`єктів ЗЕД