дотримання вимог валютного та митного законодавства;

формування достовірної інформації про рух імпортних товарів (купівля, зберігання, реалізація);

формування достовірної інформації про курсові різниці.

Облік імпортних товарно-матеріальних цінностей ідентичний загальним вимогам обліку, за виключенням деяких особливостей, зокрема:

приймання імпортних товарів з обов`язковою участю експерту торгово-промислової палати України зі складанням приймального акту й акту експертизи. При виявленні нестачі або дефекту товарів складається рекламаційний акт;

обов`язкове декларування експортно-імпортних товарів при перетині митного кордону України;

відображення в обліку приймання товарів, що імпортуються, за датою вантажної митної декларації;

необхідність відокремленого обліку імпортних товарів і розрахунків по їх придбанню, що випливає з особливостей оподаткування цих товарів;

організація аналітичного обліку за найменуваннями, кількістю товарів, обліковими партіями, контрактами, країнами та консигнаторами.

Відповідно до чинного законодавства українські підприємства можуть ввозити з-за кордону необоротні засоби, матеріали, сировину, товари та інші товарно-матеріальні цінності, щодо яких немає обмежень.

Найбільш поширеними імпортними операціями є ввезення товарів, у зв`язку з чим умовні приклади розглядаються саме із ввезенням цього виду товарно-матеріальних цінностей.

Синтетичний облік імпортних товарів ведеться на рахунку 28 «Товари». Імпортні товари відображаються в обліку з моменту їх одержання за купівельними або продажними цінами в залежності від місця їх зберігання, тобто за обліковими цінами.

Облікова ціна на один і той же товар може бути різною в залежності від умов поставок і місцезнаходження товару. Так, на умовах поставки «франко-завод» початковою обліковою ціною буде контрактна ціна постачальника за акцептованими рахунками-фактурами. При перетині митного кордону України або при прийманні товару на складі покупця облікова ціна на цей товар буде збільшена на суму накладних витрат, понесених за кордоном, і на суму сплачених зборів, мита й податків., Товари, у тому числі імпортовані з-за меж митної території України, є запасами, оскільки вони відповідають усім критеріям цієї категорії активів. З огляду на це, їх оцінка та облік здійснюються відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси», тобто оцінюються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає:

вартість товару, що зазначена в документах на відвантаження в постачальника;

витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування;

суми ввізного мита та митних зборів;

суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

інші витрати, безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів.

Таким чином, повна імпортна вартість товару складається з його контрактної вартості, накладних витрат, сплачених у іноземній валюті, сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу.

При формуванні первісної вартості імпортних товарів на рахунок 281 «Товари на складі» буде відноситися їх митна вартість, тобто контрактна вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення. З набуттям чинності П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» такий порядок формування облікової вартості імпортних товарів зберігається за умови, що надходження товарів передуватиме їх оплаті. Однак коли за імпортні товари буде перерахований аванс у іноземній валюті, то їх облікова вартість буде іншою, ніж митна вартість, зазначена у вантажній митній декларації, й визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на дату сплати авансу.

Реалізація організаціями-імпортерами імпортних товарів покупцям проводиться за вільними продажними цінами, що сформовані виходячи з купівельних цін, торгових надбавок та ПДВ. При цьому сума ПДВ, що підлягає внеску до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, отриманою від покупця, сумою податку, сплаченою на митниці при ввезенні товарів та сумами податків, що відносяться до оплачених матеріальних цінностей (робіт, послуг), вартість яких включається до витрат на збут.

У організації обліку імпортних операцій важливе місце займає облік комерційних (накладних) витрат, питома вага яких в ціні товару більше 50%. Розміри їх визначаються базисними умовами поставки товару.

Деякі комерційні витрати безпосередньо відносяться до конкретних партій закуплених товарів, наприклад, витрати по транспортуванню, недостача товарів у дорозі, при зберіганні в межах норм природного убутку та деякі інші. Їх прийнято називати прямими витратами. Інші витрати, такі як відсотки по комерційному кредиту, портові й вантажні збори тощо, у більшості випадків не мають прямого відношення до конкретних поставок товарів. Такого роду комерційні витрати вважаються непрямими.

Для розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». Облік по цьому рахунку необхідно вести паралельно в національній та іноземній валюті. За умови наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв`язку з чим слід пам`ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці на дату балансу та на дату здійснення операції. За умови зростання курсу іноземної валюти така курсова різниця відображається на рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці», а за умови зменшення курсу іноземної валюти, у якій обліковується заборгованість — на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці». З подальшим відображенням у складі фінансових результатів на рахунку 791 «Результат основної діяльності».

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», облік на якому ведеться аналогічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» та 744 «Дохід від поопераційної курсової різниці» відповідно.

Синтетичний облік розрахунків з контрагентами по всіх послугах, пов`язаних з