б) загальну балансову вартість запасів та балансову вартість згідно з класифікаціями, які є прийнятними для підприємства;

в) балансову вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації;

г) суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, яке визнається як дохід певного періоду згідно з параграфом 31;

д) обставини або події, що призвели до сторнування списання запасів згідно з параграфом 31;

е) балансову вартість запасів, що передані як застава для гарантії зобов'язань [1].

Інформація про балансові вартості різних видів запасів та про ступінь змін у цих активах є корисною для користувачів фінансових звітів. Загальна класифікація запасів така: товари, виробничі запаси, матеріали, незавершене виробництво та готова продукція. Запаси підприємства, що надає послуги, можуть бути описані просто як незавершене виробництво.

Якщо собівартість запасів відзначена з використанням формули ЛІФО у відповідності з дозволеним альтернативним підходом у параграфі 23, у фінансових звітах слід розкривати різницю між сумою запасів в балансі та/або:

а) сумою, нижчою з двох – тією, яку отримано згідно з параграфом 21, та чистою вартістю реалізації;

або:

б) сумою, нижчою з двох – поточною вартістю на дату балансу та чистою вартістю реалізації.

Також у фінансових звітах слід розкривати:

а) собівартість запасів, що визнані як витрата протягом певного періоду,

або

б) операційні витрати, пов'язані з доходом і визнані як витрата протягом певного періоду та класифіковані за їх характером [1].

Собівартість запасів, що визнані як витрата протягом періоду, складається з тих витрат, що були раніше включені до оцінки проданих одиниць запасів, нерозподілених виробничих накладних витрат та наднормативних виробничих витрат запасів. Обставини, що склалися на підприємстві, можуть виправдати включення інших витрат, таких як витрати на збут.

Деякі підприємства використовують іншу форму звіту про прибутки та збитки, що призводить до розкриття інших сум, замість визнання собівартості запасів як витрати протягом періоду. Згідно з цим іншим форматом підприємство розкриває суми операційних витрат, що пов'язані з доходом періоду і класифіко-вані за їх характером. У цьому випадку підприємство розкриває витрати, визнані як такі на сировину та витратні товари, витрати на оплату праці та інші операційні витрати разом із сумою чистої зміни в запасах за певний період.

1.2. Облік запасів у облікових системах різних країн

Запаси є найбільш значною частиною активів підприємства. Вони займають домінуючу позицію у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, їх облік і оцінка впливає на результати господарської діяльності підприємства та на розкриття інформації про його фінансовий стан.

Визначення терміну "запаси" в різних країнах відрізняється. Якщо в Україні запаси є активами, призначеними для виробництва продукції, надання послуг або для перепродажу протягом короткого періоду часу, то в США запаси – це активи, призначені для продажу протягом одного звичайного ділового циклу, або використання протягом одного виробничого циклу.

В нормативних документах Німеччини визначення терміну "запаси" не наводиться, однак під останніми завжди розуміють предмети, призначені для короткострокового використання або перепродажу [3, 334].

В системі ПСОП Великобританії визначення терміну "запаси" трактується аналогічно до визначення ЗПБО США, за виключенням наступної лінгвістичної особливості. В американській обліковій літературі такі активи позначаються терміном "inventory". У Великобританії запаси позначаються терміном "stock", тоді як в американській літературі "stock" – це, як правило, акції.

В МСБО 2 "Запаси" під запасами розуміють активи, призначені для використання в ході звичайної господарської діяльності в процесі виробництва, для продажу, чи у формі матеріалів для споживання при наданні послуг.

За кордоном, на торговельних підприємствах, де придбані товари, які не підлягають обробці перед реалізацією, практично всі запаси є товарними.

Порівнюючи термін "запаси", наведений в МСБО 2 та П(С)БО 9, можна стверджувати, що термін "запаси" за міжнародними та вітчизняними стандартами має аналогічний зміст.

Запаси підприємства у різних країнах об'єднуються в наступні групи (рис. 1.1).

Рис. 1.. Класифікація запасів у різних країнах [3, 335]

Слід відмітити, що російська практика та положення нормативних документів щодо класифікації запасів, на перший погляд, аналогічні закордонним. Однак, відмінність системи обліку та надання звітності по запасах в російській системі обліку і звітності полягає в тому, що під запасами розуміють лише запаси сировини та матеріалів у виробничих підприємствах та запаси товарів в організаціях.

Весь цикл запасів – від моменту закупки сировини до їх реалізації у вигляді готової продукції – відображається в системі ЗПБО США наступним чином (рис. .2).

Рис. 1.. Облік руху запасів відповідно до ЗПБО США [3, 336]

Розділ 2. Відмінності в методах оцінки та списання запасів

2.1. Оцінка виробничих запасів

Оцінка запасів є важливою передумовою організації обліку цієї ділянки, адже вона впливає на точність фінансових результатів підприємства. У США, як і в більшості країн, запаси оцінюються за фактичними витратами на їх придбання на момент отримання або використання запасів у процесі виробництва. Оцінка вимірюється чистою сумою грошових платежів, здійснених в минулому або майбутньому при придбанні товарів або ресурсів. Якщо платежі будуть здійснені у майбутньому, то їх суму слід дисконтувати. Витрати ж на доставку цих запасів (якщо за умовами договору їх не несе покупець) можуть включатись або не включатись до собівартості товарно-матеріальних запасів. їх відображають окремим рядком. До вартості матеріальних запасів також не включаються загальновиробничі, адміністративні витрати та витрати на їх збут.

Система ЗПБО США не радить включати до собівартості запасів витрати, які не будуть відшкодовані покупцями. До собівартості слід включати тільки ті види витрат, які покупець вважає складовими вартості товару на момент його придбання. Одна лише наявність витрат не є підставою для їх включення до вартості запасів [3,