У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





активів загальновиробничого призначення

Витрати на опалення, освітлення, водопостачання і інше утримання виробничих приміщень

Продовження таблиці 1.1

1 | 2 | 3 | 4

Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників і апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологіч-ного контролю за виробничими проце-са-ми, за якістю продукції, робіт, послуг)

Витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології і організації виробництва, покращанням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі, витрати матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабри-ка-тів, оплата послуг сторонніх організацій)

Витрати на охорону праці, техніку без-пе-ки та охорону навколишнього середовища

Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складу в цехи та готової продукції на склади; нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей в цехах; оплата простоїв тощо)

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі. Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими.

Рис. 1.. Класифікація витрат залежно від видів діяльності

Непрямі витрати – це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу. Прикладом таких витрат є загальновиробничі.

За ступенем залежності від обсягів діяльності, витрати поділяються на змінні та постійні. Змінні витрати змінюються разом зі зміною обсягу виробництва. Постійні – це витрати, абсолютна величина яких залишається постійною або змінюється при зменшенні або збільшенні обсягу виробництва продукції, яка випускається, в невеликій кількості.

Майже всі прямі витрати є змінними. Виключення складають амортизація спеціального обладнання, орендна плата та деякі інші прямі витрати.

Загальновиробничі (непрямі) витрати також поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними або майже незмінними при зміні обсягу діяльності.

Підприємство може самостійно встановлювати перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат і обирати методику розподілу змінних загальновиробничих витрат, виходячи із специфіки своєї діяльності. Обрану базу розподілу накладних витрат зазначають в примітках до фінансової звітності та в наказі про облікову політику підприємства.

Не включаються до виробничої собівартості і списуються на витрати періоду (витрати виробництва, обігу), в якому вони були здійснені, наступні витрати:

понаднормативні відходи; витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, що передував наступній стадії виробництва; адміністративні накладні витрати; витрати на збут.

Крім того, не визнаються витратами, а отже не враховується в калькуляції собівартості вироблених, готових і реалізованих продукції, товарів, робіт і послуг:

попередня (авансова) оплата запасів, робіт і послуг; погашення одержаних позик; платежі по договорам комісії, агентським узгодженням і іншим аналогічним договорам на користь комітента і принципалу; витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу у відповідності з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, якщо порушені обов'язкові умови достовірності оцінки витрат.

1.2. Класифікація витрат за економічними елементами та статтями калькуляції

При плануванні і калькулюванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення і призначенням). Елементи витрат за економічним змістом є однорідними. Витрати, які утворюють елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції.

Елемент витрат – це сукупність економічно однорідних витрат. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (п. 21) регламентує порядок групування витрат операційної діяльності за такими економічними елементами:

матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

Склад елементів операційних витрат подано в таблиці 1.2.

Таблиця 1.

Витрати операційної діяльності за елементами [12, 288]

Елементи витрат | Склад елементів витрат, витрачених у виробництві

Матеріальні витрати– | сировина і основні матеріали; –

покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби; –

паливо, енергія, запасні частини, будівельні матеріали; –

тара, тарні матеріали; –

допоміжні і інші матеріали

Витрати на оплату праці– | заробітна плата за окладами і тарифами; –

премії і доплати; – компенсаційні виплати; –

оплата відпусток і іншого невідпрацьованого часу; –

інші витрати на оплату праці; –

витрати на матеріальну допомогу

Відрахування на соціальні заходи– | відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття;–

відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства; –

відрахування на інші соціальні заходи

Амортизація | Сума нарахованої амортизації основних засобів, нематері-аль-них активів і інших необоротних матеріальних активів

Інші операційні витрати | Витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу вищезазначених елементів, а саме: –

витрати на відрядження; –

послуги зв'язку; –

витрати на виплату; матеріальної допомоги; –

плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в основних та оборотних засобах, показує, скільки і яких засобів витрачено, незалежно від того, де вони вироблені і на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат. Таке групування використовується для складання кошторису виробництва. В свою чергу, складання кошторису допомагає пов'язати план по собівартості з іншими розділами плану, визначити завдання по зниженню собівартості продукції, а також порівняти ефективність витрат на різних підприємствах і розробити міжгалузевий баланс, необхідний для планування цін.

Оскільки класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства, її доповнюють класифікацією витрат за статтями калькуляції – в залежності від їх призначення та


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14