Між витратами на виробництво, згрупованими за економічними елементами, і витратами в калькуляційному розрізі існує як взаємозв'язок, так і відмінність. Наприклад, до елементу "Матеріальні витрати" включаються всі витрачені на виробництво матеріали, а в собівартості товарної продукції за статтею "Сировина і матеріали" відображаються лише ті з них, які утворюють основу продукції, що виробляється. Матеріали, використані і на господарські потреби, утримання і обслуговування обладнання, транспортних засобів включаються в комплексні статті собівартості. В собівартості продукції до окремих статей виділено основну і додаткову заробітну плату тільки виробни-чих робітників. Інша частина заробітної плати відображається в статтях, що формують виробничу собівартість ("Загальновиробничі витрати", "Витрати на підготовку і освоєння виробництва", "Втрати від браку" тощо) та у скла-ді витрат діяльності – "Адміністративні витрати", "Витрати на збут" (рис. 1.2).

Рис. 1.. Взаємозв'язок елементів та статей витрат [12, 289]

Класифікація за статтями застосовується в обліку при складанні планових і звітних калькуляцій собівартості конкретних видів продукції. Вона дає можливість здійснювати контроль цільового витрачання коштів та виявити резерви зниження собівартості продукції.

Відображення в бухгалтерському обліку затрат за елементами пов'язано з заповненням у Звіті про фінансові результати елементів операційних витрат (розділ II "Елементи операційних витрат"), здійснених підприємством у процесі діяльності протягом звітного періоду.

Суб'єкти малого підприємництва, які не займаються комерційною діяльністю, для обліку затрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8 "Витрати за елементами" з наступним списанням відображених витрат на дебет рахунка 23 "Виробництво" (в частині прямих і виробничих накладних витрат) та на дебет рахунка 79 "Фінансові результати" (в частині адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат).

Для обліку затрат за елементами Планом рахунків передбачено рахунки:

Рахунок 80 "Матеріальні витрати" призначено для узагальнення інформації про матеріальні витрати підприємства за звітний період. Ведеться за субрахунками:

801 "Витрати сировини й матеріалів",

802 "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів",

803 "Витрати палива й енергії",

804 "Витрати тари і тарних матеріалів",

805 "Витрати будівельних матеріалів",

806 "Витрати запасних частин",

807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення",

808 "Витрати товарів",

809 "Інші матеріальні витрати".

Рахунок 81 "Витрати на оплату праці" призначено для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період. Ведеться за субрахунками:

811 "Виплати за окладами і тарифами",

812 "Премії та заохочення",

813 "Компенсаційні виплати",

814 "Оплата відпусток",

815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу",

816 "Інші витрати на оплату праці".

Рахунок 82 "Відрахування на соціальні заходи" призначено для узагальнення інформації про відрахування на соціальні заходи за звітний період. Ведеться за субрахунками:

821 "Відрахування на пенсійне забезпечення",

822 "Відрахування на соціальне страхування",

823 "Страхування на випадок безробіття",

824 "Відрахування на індивідуальне страхування".

Рахунок 83 "Амортизація" призначено для узагальнення інформації про суму амортизації, нараховану за звітний період по основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, нематеріальних активах. Ведеться за субрахунками:

831 "Амортизація основних засобів",

832 "Амортизація інших необоротних активів",

833 "Амортизація нематеріальних активів".

Рахунок 84 "Інші операційні витрати" призначено для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8, зокрема: вартість робіт, послуг сторонніх підприємств; сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток; втрати від курсових різниць, знецінення запасів; псування цінностей, списання уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо. Таким чином на дебеті рахунків 80 "Матеріальні витрати"; 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати" ведуть облік затрат за елементами, які в кінці звітного періоду разом з доходами, відображеними на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності", списують безпосередньо на рахунок 79 "Фінансові результати". У цьому разі облік витрат і доходів можна відобразити такою схемою (рис. 1.3):

Рис. 1.. Спрощена схема витрат і доходів [12, 292]

Усі інші підприємства для обліку витрат використовують рахунки класу 9 "Витрати діяльності" і рахунок 23 "Виробництво". У цьому випадку систематизацію інформації про елементи витрат можна виконати так. Спочатку витрати відносять на рахунки класу 8, а потім списують на рахунки класу 9 для обліку витрат за функціональними ознаками. Інформацію для заповнення другого розділу Звіту про фінансові результати дають дані оборотів рахунків класу 8 "Витрати за елементами".

У цьому разі загальна схема обліку доходів і результатів діяльності підприємства виробничої сфери буде мати такий вигляд:

Рис. 1.. Загальна схема обліку доходів і результатів діяльності підприємства виробничої сфери [12, 293]

У торговельних підприємствах схема буде аналогічною за винятком рахунків 23 "Виробництво" і 91 "Загальновиробничі витрати" та застосування рахунка 28 "Товари" замість рахунка 26 "Готова продукція".

Крім того, будова Плану рахунків забезпечує можливість використовувати одночасно рахунки класу 8 "Витрати за елементами" і класу 9 "Витрати діяльності". Це дає змогу системним шляхом одержати інформацію про витрати за елементами, а потім перегрупувати ці витрати за центрами відповідальності і за видами діяльності.

Заключним етапом обліку витрат є обчислення собівартості одиниці Продукції (робіт, послуг), тобто складання калькуляції.

Калькуляція – це обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за встановленою номенклатурою витрат.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно.

Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватись за наступними статтями калькуляції (типовими):

1) сировина і матеріали;

2) купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

3) паливо та енергія на технологічні потреби;

4) зворотні відходи (вираховуються);

5) основна заробітна плата;

6) додаткова заробітна плата;

7) відрахування на соціальне страхування;

8) витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;

9) відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати;

10) витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

11) загальновиробничі витрати.

Організація обліку витрат залежить передусім від