з виплатами власникам і які призводять до зменшення власного капіталу у звітному періоді.
ТБНЗ пропонує точно таке ж визначення витрат. Австралійський фонд і ТБНЗ притримуються широкого підходу до розуміння прибутку і не вважають втрати окремим елементом фінансової звітності, а отже, не розмежовують витрати та втрати.
Витрати нараховуються після визнання доходів згідно принципу відповідності, який говорить, що витрати повинні нараховуватися за той же період, що й доходи, в якому вони отримані. Їх нарахування є складовою частиною розрахунку чистого прибутку.
Порівняльний аналіз елементів витрат в Росії, Угорщині, ЄС та Канаді дозволяє встановити наступні відмінності:
майже у всіх країнах, у складі елементів витрат виділяються фінансові витрати (відсотки за кредит, банківські платежі тощо), які пов'язані з функціонуванням підприємства в умовах ринкової економіки;
у країнах ЄС та Канаді до витрат на виробництво включаються податки і такси (податок на додану вартість, патентні платежі тощо), що в умовах ринку також формує суспільне необхідні витрати [8, 417].
Класифікацію елементів витрат на виробництво, що застосовується в обліку різних країн наведено нижче (рис. 1.5).
Рис. 1.. Класифікація елементів витрат на виробництво, що застосовується в обліку різних країн
Розділ 2. Облік витрат на збут та адміністративних витрат в розрізі обліку витрат звітного періоду
2.1. Поняття витрат звітного періоду
На практиці не всі витрати, що відносяться до звітного періоду, безпосередньо пов'язані з виробництвом або придбанням товарів. Тому для визначення собівартості продукції або товарів розрізняють витрати, які відносяться на собівартість продукції, та витрати періоду.
Витрати на продукцію – це витрати, пов'язані з виробництвом продукції або з придбанням товарів для реалізації. На торговельному підприємстві витратами на продукцію є чиста вартість придбання товарів для реалізації.
Витрати періоду – це витрати, що не включаються до собівартості активів, а розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Підприємства, що виробляють продукцію, до цих витрат відносять витрати на здійснення таких функцій, як управління, маркетинг, дослідження, розробка тощо. На торговельних підприємствах витратами періоду є витрати обігу.
Слід звернути увагу на те, що різні види витрат знаходять своє відображення в різних формах звітності (рис. 2.1).
Рис. 2.. Відображення витрат у фінансових звітах
Таким чином, зазначений підхід до витрат є цілком обґрунтованим, оскільки, наприклад, витрати на оренду слід сплачувати незалежно від обліку виготовленої або реалізованої продукції, але витрати на виробництво продукції будуть покриті лише тоді, коли готову продукцію продадуть і отримають дохід.
Відповідно до П(С)БО 16 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
2.2. Облік витрат на збут
2.2.1. Склад витрат на збут
До витрат на збут належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема:
1) витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції:
на оплату праці та комісійні винагороди працівникам підрозділів, продавцям та торговим агентам, що забезпечують збут продукції;
відрахування на соціальні заходи;
витрати на оплату службових відряджень;
витрати на матеріали, канцелярські товари тощо:
2) витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом продукції:
на технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт та утримання у робочому стані основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;
на оплату праці робітників, зайнятих обслуговуванням та ремонтом основних засобів та нематеріальних активів;
відрахування на соціальні заходи;
вартість спожитих електроенергії, матеріалів, запасних частин, мастильних та обтиральних матеріалів, води, пари та інших видів енергії;
амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів;
сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативну оренду основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи [46, 97];
3) витрати, пов'язані з транспортуванням, перевалкою та страхуванням готової продукції:
на відшкодування транспортних, перевалочних і страхувальних витрат постачальника, що включаються до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;
на оплату послуг транспортно-експедиційних та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких включається до ціни продукції згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;
4) витрати, пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці:
на оплату праці працівників, зайнятих забезпеченням нормальних умов праці та правил техніки безпеки;
відрахування на соціальні заходи;
на матеріали, паливо й енергію для забезпечення охорона праці;
5) фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування продукції або гарантійні заміни проданих товарів, якщо на підприємстві не створювався резервний фонд:
на утримання персоналу, що забезпечує нормальну експлуатацію виробів у споживача у межах встановленого терміну служби (інструктажі, технічне обслуговування, налагодження, перевірка правильності використання виробу тощо);
на гарантійний ремонт (обслуговування) проданих товарів, якщо передбачено умовами реалізації продукції;
на утримання гарантійних майстерень;
6) витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів та на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються підприємством:
на розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо);
на розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і упаковки;
на рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;
на придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;
на виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентарю);
на зберігання та експедирування рекламних матеріалів;
на оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажу, включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства;
на уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;
на проведення інших
