й допоміжні технологічні процеси, будівлі та обладнання.
В обов'язковому порядку екоаудит проводять у таких випадках:
у процесі приватизації державних підприємств;
при екологічному страхуванні;
при розробленні планів природоохоронних заходів;
при наданні підприємствам фінансової підтримки з екологічних фондів;
у разі подання підприємствами заявок на отримання знаку високого екологічного стандарту продукції ("зелена мітка"), а також в інших випадках, пов'язаних з визначенням екологічних витрат.
Актуальним є застосування екологічного аудиту під час приватизації, в інвестиційному процесі, при ціноутворенні та впровадженні "зелених" технологій. Розрізняють такі типи екоаудиту:
екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків (інвестиційний, або фінансовий аудит);
оцінка екологічного стану ділянки території, власником якої є підприємство або якщо власник змінюється в процесі приватизації;
екоаудит продукції на стадії маркетингових досліджень;
технічний аудит на стадії виробничої діяльності;
аудит системи екоменеджменту підприємств [14, 330].
Екоаудит дає змогу без додаткових бюджетних витрат підвищити ефектив-ність управління охороною довкілля та поліпшити ефективність державного екоменеджменту. Тому держава зацікавлена в запровадженні екологічного аудиту і створенні відповідних правових та нормативних умов для його здійснення.
У результаті проведення екологічного аудиту формулюється висновок, який є точкою зору екоаудитора. Він ґрунтується на отриманих результатах екоаудиту. Висновки екологічного аудиту є основою для розроблення перспективних екологічних програм, планів природоохоронних заходів та формування напрямів екологічної політики. Запровадження екологічного аудиту сприяє:
зменшенню витрат на видалення відходів шляхом зменшення їх кількості;
зменшення витрат на сировину шляхом ефективнішого її використання;
зменшення витрат на виробництво шляхом використання кращих технологій;
поліпшенню інформації, на якій ґрунтується рішення для вибору технології, що дає змогу вигідніше витрачати кошти;
зменшенню витрат на воду та енергію шляхом економнішого їх використання;
підвищенню рівня виробництва;
розширенню ринків збуту товарів серед "екологічно свідомих" покупців;
поліпшенню репутації підприємства.
1.4. Екологічний маркетинг
Завданням екологічного маркетингу є визначення потреби в екологічно безпечній та іншій продукції, а також інтенсифікації умов її збуту за мінімальних впливів під час її виготовлення та споживання на навколишнє природне середовище, які порушують нормальне функціонування природних екосистем зокрема та біосфери загалом. Отже, екологічний маркетинг – це управлінська функціональна діяльність у складі загальної системи менеджменту підприємства, спрямована на визначення, прогнозування та задоволення споживчих потреб таким чином, щоб не порушувати екологічної рівноваги навколишнього природного середовища і не впливати на стан здоров'я суспільства.
До основних функцій екологічного маркетингу у виробничій сфері належать:
вивчення попиту на екологічно безпечну продукцію, екологічне ціноутворення;
планування екологічно безпечного асортименту, збуту і торговельних операцій;
планування "зеленої" модернізації виробництва; вивчення пропозицій на більш досконалі й нові очисні технології на основі висновків екологічних аудитів;
здійснення діяльності, що пов'язана зі збереженням та вибором екологічно безпечного товаропересування;
організація екологічно безпечного обслуговування споживачів.
У сфері природокористування маркетингові функції включають:
освоєння природних ресурсів;
встановлення платежів і цін на товари та послуги екологічного призначення для отримання прибутку суб'єктами природокористування;
розвиток всебічних форм торгівлі товарами та послугами екологічного призначення;
поділ ринків збуту товарів і послуг екологічного призначення відповідно до природно-географічних територій, регіонів та окремих зон;
залучення до екологічного ринку іноземних інвесторів;
освоєння природних ресурсів і створення на їх основі конкурентоспроможної на світовому ринку продукції екологічного призначення;
мобілізацію механізмів трансформації екологічних потреб потенційних покупців на екологічному ринку в ефективний попит на товари і послуги екологічного призначення [14, 331].
Виконання перелічених функцій здійснюється шляхом:
дослідження реальних і потенційних потреб споживачів природних ресурсів, товарів і послуг екологічного призначення;
дослідження ринку та його можливостей, прогнозування ринкового попиту і ємності ринку в сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища;
розроблення стратегії екологічного маркетингу природокористування та відповідних екологічних програм і заходів;
маркетингове планування реалізації програмних заходів.
1.4. Екологічна паспортизація підприємств
Екологічна паспортизація підприємств та інших господарських об'єктів є одним із ефективних перспективних заходів охорони навколишнього природного середовища. Екологічний паспорт підприємства належить до його основної проектно-технологічної документації. Поряд з технологічним регламентом він повинен бути на кожному підприємстві. У цьому документі наведено дані, що характеризують взаємовідносини підприємства з довкіллям.
У першій частині паспорта наводяться загальні відомості про виробництво: назва підприємства та вироблюваної продукції, район розташування, його потужність, займана площа, кількість працюючих та основні витратні величини споживаної сировини, води, енергії, палива, пари, повітря тощо, а також відомості про споживану сировину, джерела водо- і теплопостачання, короткий опис технологічних схем виробництва основної продукції, технології очищення газодимових викидів в атмосферне повітря та стічних вод, оборотність, зберігання, транспортування та вилучення твердих відходів (назва, кількість, хімічний склад та деякі основні властивості, технологія перероблення або складування), утримання приміщень і споруд, плани дій в аварійних умовах, небезпечні матеріали (в тому числі й радіоактивні), відомості про кращі альтернативні технології, що застосовуються на інших підприємствах країни чи світової практики і завдають меншої шкоди довкіллю. Характеризується також санітарно-захисна зона підприємства (величина зони, прилеглі об'єкти, її оформлення).
У другій частині паспорта відображені заплановані природоохоронні заходи із зазначенням конкретних термінів, виконавців, обсягів і витрат, питомих і загальних газодимових викидів в атмосферне повітря і скидів стічних вод та відходів виробництва до і після впровадження кожного заходу.
Екологічні паспорти дають змогу зробити аналіз екологічного стану на підприємстві та навколишнього природного середовища в регіоні, порівняти техніко- і еколого-економічні дані з даними інших підприємств, що характеризуються кращими природоохоронними заходами. Одночасно можна оцінити й ефективність застосованої технології, повноту використання сировини й палива, ефективність технології очищення стічних вод і газодимових викидів та перероблення відходів виробництва. Можна також зробити еколого-економічну оцінку збитків взагалі і завданих природі зокрема, визначити ступінь вилучення основних компонентів із сировини, ефективність використання палива та енергії, вилучення площі земельних ресурсів та площі земель, які можуть бути рекультивовані [14, 333].
Екологічні паспорти розробляються також для рідкісних видів рослин
