і тварин. До них заносять дані про ареал виду, чисельність, місця перебування, структуру популяцій, особливості розмноження, трофічні зв'язки, наявність шкідників та ворогів, вразливість до різних антропогенних впливів.
1.5. Екологізація виробництва і "зелені" технології
З метою подолання екологічної кризи в країні потрібно здійснити екологізацію виробництва. Екологізація виробництва – це поступове розширення дії екологічних пріоритетів у виробничій діяльності, підвищення екологічної освіченості й свідомості управлінського персоналу, поступове проникнення екологічних нововведень у виробництво, екологічна модернізація виробництва.
Екологізація виробництва може здійснюватися різними шляхами: впровадженням раціонального природокористування (заощадження природних ресурсів, економія витрат сировини, палива та енергії тощо) та проникненням екологічних нововведень у промисловість (виробництво продукції тривалого і багаторазового використання, споживання відновних природних ресурсів взамін невідновних, комплексне перероблення сировини та утилізація відходів виробництва і споживання, мінімізація розсіюваних і невідновних відходів, використання нетрадиційних джерел енергії тощо).
Одним із основних шляхів екологізації промисловості є вдосконалення і модернізація технології виробництва, в тому числі уловлювання викидів, комплексне перероблення стічних вод і відходів та використання продуктів перероблення як вторинної сировини, тобто перетворення забруднювальних речовин на корисні продукти. Другий напрям екологізації виробництва полягає в очищенні викидів і стоків від забруднення і третій – це виробництво обладнання та устаткування для здійснення екологічно безпечних ("зелених") технологій. Очікують, що останній напрям, пов'язаний з виробництвом устаткування для "зелених" технологій, набуватиме дедалі більших масштабів у промисловості розвинених країн.
Модернізацію виробництва потрібно здійснювати на основі системно-екологічного механізму. Під останнім розуміють процес, що відбувається між вихідним і завершальним еколого-економічними станами виробничої системи, з урахуванням поставлених цілей екологічної модернізації виробництва. Отже, в результаті екологізації виробництва отримують модернізовану модель з поліпшеними еколого-економічними характеристиками, яка може бути одержана лише завдяки застосуванню системного підходу та екологічного менеджменту.
На основі комплексного аудиту, який включає обстеження промислової ділянки, прилеглої місцевості, відходів та системи екологічного менеджменту тощо, розпочинають процеси екологізації виробництва з формулювання завдань та розроблення програми. Після цього перехід від вихідної до кінцевої, або модернізованої, екологічної моделі здійснюють шляхом екологічного інжинірингу та екологічного маркетингу модернізації діючого технологічного процесу. В результаті у виробництво впроваджуються "зелені" технології, тобто екологічно безпечні технології, що забезпечують випуск екологічно безпечної продукції. Отже, за допомогою екологічного аудиту розробляють програму екологічного та технічного оздоровлення виробництва, за допомогою екологічного маркетингу – управлінські й технологічні рішення, спрямовані на виконання запропонованих заходів, за допомогою екологічного інжинірингу здійснюють впровадження всіх запланованих заходів у виробництво.
Таким чином, екологічний інжиніринг – це еколого-інженерна діяльність, що має на меті техніко-еколого-економічне обґрунтування комплексу заходів та їх виконання, які спрямовані на "зелену" модернізацію виробництва. У процесі екологічного інжинірингу проводять технологічні дослідження на пілотному устаткуванні. Наприклад, перевіряють технологічні рішення щодо очищення газодимових викидів, стічних вод або перероблення відходів виробництва. Це можуть бути також дослідження різних процесів удосконалюваної технології з метою зменшення витрат сировини, енергії, викидів, стоків та відходів виробництва. Основними завданнями екологічного інжинірингу є:
проведення пошуку на ринку "зелених" технологій відповідних технічних рішень, здатних задовольнити можливість виконання програми екологічної модернізації підприємства;
еколого-економічне обґрунтування запропонованої програми екологізації виробництва;
проведення необхідних технологічних досліджень на пілотних установках щодо доцільності використання запропонованих для модернізації технічних рішень (очищення стоків і викидів, перероблення відходів тощо);
розроблення програми впровадження "зеленої" технології в діюче виробництво (програми екологічної модернізації виробництва);
організація виконання програми впровадження "зеленої" технології;
екологічне навчання персоналу підприємства. – виробництво екологічно безпечної продукції та продуктів [14, 334].
Екологічне навчання персоналу підприємства проводиться на всіх етапах екологічної модернізації. Воно має на меті реалізацію програми екологізації виробництва за умови досягнення бажаного ефекту при найменших витратах. Екологічне навчання підвищує інтелектуальний потенціал підприємства та забезпечує свідоме ставлення персоналу до вирішення екологічних завдань модернізації виробництва.
Розділ 2. Особливості обліку витрат на природоохоронну діяльність
2.1. Облік витрат на природоохоронну діяльність
Витрати на природоохоронну діяльність відносяться до елемента "Інші операційні витрати".
Витрати пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення наведені нижче.
Витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо):
витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення
відрахування на соціальні заходи
витрата па матеріали, комплектуючі вироби, запасні частини, паливо, енергію, знешкоджувальні засоби та ін.
амортизаційні відрахування .
інші витрати [22]
Витрати самостійного зберігання, переробки та захоронення екологічно небезпечних відходів:
витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних із самостійним зберіганням, переробкою та захороненням екологічно небезпечних відходів
відрахування на соціальні заходи
витрати на матеріали, комплектуючі вироби, запасні частини, паливо, енергію, знешкоджувальні засоби та ін.
амортизаційні відрахування
оплата послуг сторонніх організацій з приймання, зберігання, переробки, захоронення та ліквідації екологічно небезпечних відходів
інші витрати
Витрати на очищення стічних вод:
витрати на оплату праці працівників, зайнятих очищенням стічних вод
відрахування на соціальні заходи
витрати на матеріали, комплектуючі вироби, запасні частини, паливо, енергію, знешкоджувальні засоби та ін.
амортизаційні відрахування
інші витрати
Інші види витрат на збереження екологічних систем [22]
Для обліку інших витрат операційної діяльності використовують рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності". Рахунок 94 є активним, витратним. На рахунку 94 ведеться облік витрат, операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".
По дебету рахунку відображається сума визнаних витрат, по кредиту –списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
Рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності" має такі субрахунки (табл. 2.1).
Таблиця 2.
Субрахунки по рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" [5]
№ суб-рахунку | Назва субрахунку | Характеристика
1 | 2 | 3
941 | Витрати на дослідження і розробки |
