творчого потенціалу особи і культури, для вдосконалення свідомості людини.
У сучасних умовах можлива лише неповна, часткова оцінка соціальних результатів у грошовій формі. Наприклад, можна визначити приріст валового суспільного продукту і національного доходу внаслідок збільшення періоду активної діяльності населення, але не можна в грошовій формі визначити соціальні результати підтримання екологічної рівноваги, зростання свідомості людини та інші. Соціальний результат, який можна виразити в грошовій формі, називається соціально-економічним [23, 84].
Економічний результат полягає в економії або попередженні втрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства і в сфері особистого споживання і виражається в грошовій формі.
Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вимагає народногосподарського підходу, який передбачає:
а) повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства як найближчим часом, так і в більш віддаленій перспективі;
б) більш повне охоплення всіх витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;
в) врахування фактора часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;
г)міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії всіх витрат і забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі всієї території, що розглядається (району, області, країни) [23, 85].
Економічне обґрунтування природоохоронних заходів провадиться шляхом порівняння економічних результатів цих заходів з витратами, необхідними для їх здійснення з допомогою системи показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.
Загальна ефективність природоохоронних заходів проявляється:
у сфері матеріального виробництва – приростом обсягу прибутку або зменшення собівартості продукції;
у невиробничій сфері – економією витрат на виконання робіт і надання послуг;
у сфері особистого споживання – скорочення витрат – особистих коштів населення, спричинених забрудненням. навколишнього середовища.
Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається як відношення повного річного економічного ефекту від природоохоронних заходів до витрат на їх здійснення. Цей показник використовується при обґрунтуванні першочерговості напрямів капітальних вкладень природо-охоронного призначення в територіальному або галузевому масштабі [23, 85]
де Ер – повний річний економічний ефект;
С – річні експлуатаційні витрати середовища захисного призначення, що викликали цей ефект;
К – капітальні вкладення в будівництво об'єктів середовищезахисного призначення;
Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень середовищезахисного призначення < 0,15).
Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається з метою:
а) встановлення народногосподарських результатів витрат на охорону навколишнього середовища;
б) виявлення динаміки ефективності всіх витрат і темпів їх зростання;
в) оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень;
г) оцінки галузевих і територіальних пропорцій при розподілі капітальних вкладень;
д) порівняння фактичної і планової ефективності витрат;
е) прийняття рішень про черговість проведення природоохоронних заходів.
Чистий економічний ефект природоохоронних заходів складається з таких величин:
попередження економічних збитків від забруднення навколишнього середовища, тобто попередження витрат у матеріальному виробництві, в невиробничій сфері і у населення в результаті зниження забруднення навколишнього середовища;
приросту економічної грошової оцінки природних ресурсів, що зберігаються або поліпшуються внаслідок природоохоронних заходів;
приросту продукції, що реалізується в результаті більш повної утилізації відходів сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів у результаті природоохоронних заходів.
Чистий економічний ефект визначається як різниця між економічним результатом (з розрахунку на рік) природоохоронного заходу і витратами на його здійснення. Цей показник використовується для обґрунтування проектних рішень природоохоронних комплексів або об'єктів, коли порівнювані варіанти неоднакові за своїми соціальними та економічними результатами, а засоби (капіталовкладення) обмежені. В цьому випадку вибирають той варіант, який забезпечує максимальний чистий економічний ефект [23, 86].
де Р – економічний результат середовищезахисних заходів.
Економічний результат середовищезахисних заходів виражається у розмірах попереджених ними річних економічних збитків від забруднення середовища (Зпоп) і додаткового доходу (ДД) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства [23, 86]
Р = Зпоп = ?Д.
Попереджені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища дорівнюють різниці між розрахунковими розмірами збитків, які мали місце до здійснення заходів (Зпоп1), і залишкових збитків після проведення цих заходів (Зпоп2) [23, 86]:
Зпоп = Зпоп1 ± Зпоп2.
Річний приріст доходу від поліпшення виробничої діяльності має місце при утилізації цінних компонентів з відходів виробництва і визначається за формулою [23, 86]
де qj – кількість товарної продукції j-го виду (якості), що одержується і реалізується до здійснення середовищезахисних заходів (j = 1, 2 ... n); qi – те ж після їх здійснення (i =1, 2 ... т); ui, uj – оцінка одиниці i – ї (j-ї) продукції.
Порівняльна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається мінімальними приведеними витратами, скоректованими за фактором часу. Цей показник використовується при доборі найекономічнішого варіанта за умови досягнення однакових екологічних, соціальних та економічних результатів в усіх варіантах, у межах території, на яку розповсюджується вплив природоохоронного заходу [23, 87]
Важливим госпрозрахунковим показником роботи підприємства є рентабельність виробництва. Рівень рентабельності належить до узагальнюючих підсумкових показників діяльності підприємств. Вона відображає як кількісні, так і якісні результати, одночасно відіграючи стимулюючу роль. Розрахунок рентабельності як відношення прибутку (П) до вартості основних фондів і нормованих оборотних засобів (Ф) стимулює підприємство краще використовувати основні фонди, але не враховує того, що цього можна досягнути і за рахунок нераціонального природокористування.
У виробництві беруть участь не лише основні фонди, а й природні, трудові ресурси. Кожне підприємство наділяється землею, водними ресурсами тощо. Від раціонального використання території залежить ефективність виробництва в усьому народному господарстві. Чим більше розміщено виробничих фондів на певній площі, тим вище за інших рівних умов рівень її використання. Територію, яку не використовують на цьому підприємстві, можна використати з іншою метою.
Рентабельність не завжди враховує і якість навколишнього середовища, яка може помітно змінюватись під впливом виробничої діяльності підприємств інших галузей народного