У сучасних умовах можлива лише неповна, часткова оцінка соціальних результатів у грошовій формі. Наприклад, можна визначити приріст валового суспільного продукту і національного доходу внаслідок збільшення періоду активної діяльності населення, але не можна в грошовій формі визначити соціальні результати підтримання екологічної рівноваги, зростання свідомості людини та інші. Соціальний результат, який можна виразити в грошовій формі, називається соціально-економічним [23, 84].

Економічний результат полягає в економії або попередженні втрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства і в сфері особистого споживання і виражається в грошовій формі.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вимагає народногосподарського підходу, який передбачає:

а) повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства як найближчим часом, так і в більш віддаленій перспективі;

б) більш повне охоплення всіх витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

в) врахування фактора часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

г)міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії всіх витрат і забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі всієї території, що розглядається (району, області, країни) [23, 85].

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів провадиться шляхом порівняння економічних результатів цих заходів з витратами, необхідними для їх здійснення з допомогою системи показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Загальна ефективність природоохоронних заходів проявляється:

Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається як відношення повного річного економічного ефекту від природоохоронних заходів до витрат на їх здійснення. Цей показник використовується при обґрунтуванні першочерговості напрямів капітальних вкладень природо-охоронного призначення в територіальному або галузевому масштабі [23, 85]

де Ер – повний річний економічний ефект;

С – річні експлуатаційні витрати середовища захисного призначення, що викликали цей ефект;

К – капітальні вкладення в будівництво об'єктів середовищезахисного призначення;

Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень середовищезахисного призначення < 0,15).

Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається з метою:

а) встановлення народногосподарських результатів витрат на охорону навколишнього середовища;

б) виявлення динаміки ефективності всіх витрат і темпів їх зростання;

в) оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень;

г) оцінки галузевих і територіальних пропорцій при розподілі капітальних вкладень;

д) порівняння фактичної і планової ефективності витрат;

е) прийняття рішень про черговість проведення природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів складається з таких величин:

Чистий економічний ефект визначається як різниця між економічним результатом (з розрахунку на рік) природоохоронного заходу і витратами на його здійснення. Цей показник використовується для обґрунтування проектних рішень природоохоронних комплексів або об'єктів, коли порівнювані варіанти неоднакові за своїми соціальними та економічними результатами, а засоби (капіталовкладення) обмежені. В цьому випадку вибирають той варіант, який забезпечує максимальний чистий економічний ефект [23, 86].

де Р – економічний результат середовищезахисних заходів.

Економічний результат середовищезахисних заходів виражається у розмірах попереджених ними річних економічних збитків від забруднення середовища (Зпоп) і додаткового доходу (ДД) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства [23, 86]

Р = Зпоп = ?Д.

Попереджені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища дорівнюють різниці між розрахунковими розмірами збитків, які мали місце до здійснення заходів (Зпоп1), і залишкових збитків після проведення цих заходів (Зпоп2) [23, 86]:

Зпоп = Зпоп1 ± Зпоп2.

Річний приріст доходу від поліпшення виробничої діяльності має місце при утилізації цінних компонентів з відходів виробництва і визначається за формулою [23, 86]

де qj – кількість товарної продукції j-го виду (якості), що одержується і реалізується до здійснення середовищезахисних заходів (j = 1, 2 ... n); qi – те ж після їх здійснення (i =1, 2 ... т); ui, uj – оцінка одиниці i – ї (j-ї) продукції.

Порівняльна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається мінімальними приведеними витратами, скоректованими за фактором часу. Цей показник використовується при доборі найекономічнішого варіанта за умови досягнення однакових екологічних, соціальних та економічних результатів в усіх варіантах, у межах території, на яку розповсюджується вплив природоохоронного заходу [23, 87]

Важливим госпрозрахунковим показником роботи підприємства є рентабельність виробництва. Рівень рентабельності належить до узагальнюючих підсумкових показників діяльності підприємств. Вона відображає як кількісні, так і якісні результати, одночасно відіграючи стимулюючу роль. Розрахунок рентабельності як відношення прибутку (П) до вартості основних фондів і нормованих оборотних засобів (Ф) стимулює підприємство краще використовувати основні фонди, але не враховує того, що цього можна досягнути і за рахунок нераціонального природокористування.

У виробництві беруть участь не лише основні фонди, а й природні, трудові ресурси. Кожне підприємство наділяється землею, водними ресурсами тощо. Від раціонального використання території залежить ефективність виробництва в усьому народному господарстві. Чим більше розміщено виробничих фондів на певній площі, тим вище за інших рівних умов рівень її використання. Територію, яку не використовують на цьому підприємстві, можна використати з іншою метою.

Рентабельність не завжди враховує і якість навколишнього середовища, яка може помітно змінюватись під впливом виробничої діяльності підприємств інших галузей народного