де Зб – збитки, що завдаються виробничою діяльністю підприємства;

б – додатковий доход від вищої якості природного середовища;

в – збитки колективу від зниження якості середовища;

ОПР – оцінка природних факторів (земельних, водних та інших ресурсів, якими наділене підприємство для виробництва).

З формули видно, що чим менші природні ресурси має підприємство і чим менша шкода завдається природі, тим вищою буде за інших рівних умов рентабельність.

Якщо на початку діяльності підприємство завдавало-шкоду природі, рівну З1, то через t років, після реконструкції, вдосконалення технології чи екологічної техніки збитки знизились до З2. Це рівнозначно економії частини продукту (ДЗ) [23, 89]:

Оскільки З1 – З2, функція f(t) буде змінюватись 1 ?f?0.

У початковий момент освоєння при f(t) =1, ?З=0; в кінцевий момент освоєння при f(t) =0, ?З = З1.

Отже, загальну економічну ефективність капіталовкладень на природоохоронні заходи (Е) можна визначити за формулою [23, 89]

де Кв – капітальні вкладення на ліквідацію збитків.

Крім цих основних можна виділити ще кілька додаткових показників, що характеризують раціональність використання тих чи інших природних ресурсів і відображають. лише проміжні, а не кінцеві результати природоохоронної діяльності, тому не можуть бути застосовані як госпрозрахункові. Мова йде про показники раціонального землекористування – землевіддачу (ЗB) і землемісткість (Зм) [23, 89]:

де Рв – результат виробництва;

S – площа ділянки, що використовується.

Доповнювальною характеристикою до цих двох показників є структура використовуваної площі, яка виражається процентним співвідношенням окремих видів угідь.

Висновки

Дослідивши облік витрат на природоохоронну діяльність, можна зробити наступні висновки:

1. Сучасний стан взаємодії людини і природи характеризується двома протилежними моментами:

1) науково-технічна революція створює широкі, можливості для перетворення природи;

2) вони викликають вкрай несприятливі наслідки в природних системах.

2. Система екологічного менеджменту в країні визначається, формується і регламентується Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", прийнятого в 1991 р. Згідно з цим законом, метою державного управління в галузі охорони довкілля є реалізація законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості державних і громадських органів у галузі охорони довкілля.

3. Екологічна експертиза – це науково-практична діяльність спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, дія яких впливає або може негативно впливати на стан довкілля та здоров'я людей.

4. Екологічний маркетинг – це управлінська функціональна діяльність у складі загальної системи менеджменту підприємства, спрямована на визначення, прогнозування та задоволення споживчих потреб таким чином, щоб не порушувати екологічної рівноваги навколишнього природного середовища і не впливати на стан здоров'я суспільства.

5. Екологічна паспортизація підприємств та інших господарських об'єктів є одним із ефективних перспективних заходів охорони навколишнього природного середовища. Екологічний паспорт підприємства належить до його основної проектно-технологічної документації. Поряд з технологічним регламентом він повинен бути на кожному підприємстві. У цьому документі наведено дані, що характеризують взаємовідносини підприємства з довкіллям.

6. Витрати на природоохоронну діяльність відносяться до елемента "Інші операційні витрати". Для обліку інших витрат операційної діяльності використовують рахунок 94 "Інші витрати операційної діяльності". Рахунок 94 є активним, витратним. На рахунку 94 ведеться облік витрат, операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

7. Ефективність природоохоронних заходів на різних рівнях оцінюється з допомогою показників або результатів – екологічних, соціальних та економічних.

8. Економічний результат полягає в економії або попередженні втрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства і в сфері особистого споживання і виражається в грошовій формі.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вимагає народногосподарського підходу, який передбачає:

а) повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства як найближчим часом, так і в більш віддаленій перспективі;

б) більш повне охоплення всіх витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

в) врахування фактора часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

г) міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії всіх витрат і забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі всієї території, що розглядається (району, області, країни).

Література