29 | Включено до складу витрат майбутніх періодів відповідну частину витрат виробництва (в галузях з сезонним виробництвом, при освоєнні нових виробництв тощо) | 39 "Витрати майбутніх періодів" | 23 "Виробництво"

30 | Списано витрати виробництв в частині наданих ними послуг (продукції) дочірнім підприємствам та внутрішнім підрозділам | 682 "Внутрішні розрахунки", 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки" | 23 "Виробництво"

31 | Списано на результати діяльності собівартість виконаних робіт або наданих послуг підприємствам, які для обліку витрат застосовують лише рахунки класу 8 | 791 "Результат основної діяльності" | 23 "Виробництво"

32 | Відображено суму уцінки незавершеного виробництва | 84 "Інші операційні витрати" | 23 "Виробництво

33 | Відображено (списано) недостачу матеріальних цінностей, які знаходяться в незавершеному виробництві (використовують підприємства, що застосовують рахунки класу 9 або одночасно рахунки і класу 8 і класу 9) | 84 "Інші операційні витрати" | 23 "Виробництво"

Продовження таблиці 2.2

1 | 2 | 3 | 4

34 | Списано на витрати поточного природного убутку від втрат матеріальних цінностей, які знаходяться в незавершеному виробництві, внаслідок надзвичайних подій підприємствами, що не використовують рахунки класу 9 | 85" Інші витрати" | 23 "Виробництво"

35 | Відображено вартість послуг, наданих на сторону | 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" | 23 "Виробництво"

36 | Відображено вартість робіт (основного або допоміжного виробництва), пов'язаних з дослідженнями та розробками | 941 "Витрати на дослідження і розробки" | 23 "Виробництво"

37 | Відображено собівартість реалізованої частини незавершеного виробництва | 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" | 23 "Виробництво"

38 | Проведено уцінку незавершеного виробництва | 946 "Втрати від знецінення запасів" | 23 "Виробництво"

39 | Відображено виявлену при інвентаризації недостачу матеріальних цінностей в цехах допоміжних виробництв (незавершеного виробництва) | 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" | 23 "Виробництво"

40 | Списано на збиток втрати незавершеного виробництва внаслідок стихійного лиха. пожеж тощо | 99 "Надзвичайні витрати" | 23 "Виробництво"

Синтетичний облік витрат виробництва ведеться в журналі-ордері № 10, форму якого подано нижче.

ЖУРНАЛ-ОРДЕР № 10

за вересень ц.р.

1. Витрати операційної діяльності [4, 312]

2.3. Характеристика основних методів калькулювання

Заключним етапом обліку витрат є обчислення собівартості одиниці Продукції (робіт, послуг), тобто складання калькуляції.

Калькуляція – це обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за встановленою номенклатурою витрат.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно.

Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватись за наступними статтями калькуляції (типовими): 1) сировина і матеріали; 2) купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій; 3) паливо та енергія на технологічні потреби; 4) зворотні відходи (вираховуються); 5) основна заробітна плата; 6) додаткова заробітна плата; 7) відрахування на соціальне страхування; 8) витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції; 9) відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати; 10) витрати на утримання та експлуатацію устаткування; 11) загальновиробничі витрати.

Організація обліку витрат залежить передусім від особливостей технології виробництва та характеру продукції, що випускається. Сукупність прийомів обліку виробничих витрат та способів обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) називається методом обліку витрат і калькулювання.

Витрати виробництва в залежності від його типу можуть обліковуватися де-кількома методами: позамовним, попередільним та комбінацією цих двох методів.

Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктом обліку при використанні цього методу с окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. До таких виробництв відносяться суднобудівне, авіабудівне, видавниче, будівельне, меблеве та інші, включаючи аудиторську діяльність, надання консалтингових, бухгалтерських та інших послуг, ремонт автомобілів (тобто ті виробництва, а також послуги, де можна визначити затрати за окремим замовленням або окремою партією продукції; наприклад, затрати на випуск окремого номера газети або журналу у видавництві). При використанні позамовного методу обліку витрат на виробництво кожному замовленню надається власний номер, який вказується у всіх документах про витрати за замовленням.

Використання цього методу передбачає, що всі виробничі витрати збираються в розрізі окремого замовлення, яке є унікальним виробом (роботою, послугою), що виготовляється із додержанням конкретних вимог замовника.

При використанні позамовного методу обліку витрат і калькулювання собівартості всі прямі виробничі витрати відносять на конкретне замовлення на підставі первинних документів, в яких проставляється порядковий номер замо-в-лення. Загальновиробничі витрати щомісяця розподіляють між замовленнями.

Собівартість одного замовлення визначається як сума всіх витрат, зібраних в картці обліку витрат по конкретному замовленню від моменту її відкриття до моменту завершення робіт.

Попередільний метод обліку витрат (від слова переділ – певна сукупність технологічних операцій, внаслідок яких отримують продукт праці, готовий до використання чи продажу) на виробництво використовується у виробництвах, де продукція одержується внаслідок послідовної переробки вихідної сировини по окремих стадіях (переділах) на безперервній основі. Наприклад, в нафто-переробній, хімічній, сталеплавильній, харчовій, цукровій промисловості тощо.

Попередільний метод обліку витрат на виробництво використовується в серійних виробництвах на безперервній основі для обліку витрат на виготовлення окремого виду однакової продукції (в цьому випадку береться до уваги однакова вартість кожного зразка продукції), наприклад: випікання одного сорту хліба, печива, виготовлення одного виду макаронних виробів, цукерок, соку, пива, фармацевтичних препаратів, взуття, одягу, виробництво цукру тощо.

Змішаний метод використовується, в основному, в серійних автоматизованих і роботизованих виробництвах, де готова продукція має багато загальних та індивідуальних характеристик. Наприклад, одночасний випуск на одній технологічній лінії декількох