від браку | 374 "Розрахунки за претензіями" | 24 "Брак у виробництві"
19 | Списано втрати від браку за рахунок винних в нанесенні матеріального збитку осіб | 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" | 24 "Брак у виробництві"
20 | Відображено списання втрат від браку за рахунок зменшення заборгованості перед постачальниками та підрядниками | 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" | 24 "Брак у виробництві"
21 | Утримано вартість забракованої продукції із заробітної плати осіб, які допустили брак | 66 "Розрахунки з оплати праці" | 24 "Брак у виробництві"
Продовження таблиці 3.1
1 | 2 | 3 | 4
22 | Списано за рахунок прибутку вартість втрат від браку у випадку, коли винних осіб не встановлено або у випадку виникнення його внаслідок непередбачених подій | 94 "Інші витрати операційної діяльності",
99 "Надзвичайні витрати" | 24 "Брак у виробництві"
Синтетичний облік браку у виробництві ведуть в журналі-ордері № 10.
3.2. Облік напівфабрикатів
Поняття напівфабрикату
Під напівфабрикатом розуміють продукт окремих технологічних фаз (переробок, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією. Проте для дамої стадії (фази, переробки) він є закінченим продуктом.
Напівфабрикати, що отримані у виробничих одиницях, цехах підприємствах і вимагають доробки (в наступних виробничих одиницях, цехах або переробних підприємствах) чи укомплектування у вироби, називають напівфабрикатами власного виробництва.
До напівфабрикатів власного виробництва відносять: чавун переробний в чорній металургії (при повному циклі); сира гума і клей в гумовій промисловості; сірчана кислота на азотно-тукових комбінатах хімічної промисловості; деталі й агрегати в машинобудуванні тощо. В окремих галузях рух напівфабрикатів з цеху в цех відображається в оперативному обліку диспетчерською службою цеху (наприклад, складання балансу руху напівфабрикатів). Такий варіант обліку називається безнапівфабрикатним, оскільки рух напівфабрикатів не відображається на рахунках бухгалтерського обліку.
В окремих галузях застосовують напівфабрикатний варіант ведення обліку, коли рух напівфабрикатів відображається на рахунках бухгалтерського обліку.
Напівфабрикати, які реалізуються на сторону, слід обліковувати на окремому рахунку 25 "Напівфабрикати". Облік руху напівфабрикатів всередині підприємства ведеться на рахунку 23 "Виробництво".
Продаж напівфабрикатів
Напівфабрикати, які споживаються всередині підприємства, називаються невідчуженими. Підприємство може виробляти або тільки невідчужені напівфабрикати, або частково відчужені, а частково не відчужені. Якщо всі напівфабрикати призначені для продажу, то вони вважаються готовою продукцією. Покупцями напівфабрикатів можуть бути:
інші підприємства – з метою подальшої обробки (переробки) напівфабрикатів в готову продукцію (пряжа, відливка стальна, спирт);
кінцеві споживачі – фізичні або юридичні особи (спирт, вершки молочні, фарш м'ясний).
Бухгалтерський облік напівфабрикатів
Оцінка напівфабрикатів здійснюється відповідно до вимог п. 16-22 П(С)БО 9 "Запаси".
Оцінка напівфабрикатів, які деякий час між операціями зберігаються на складі, здійснюється за спеціально розробленими обліковими цінами на базі планової собівартості. Облік та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва, які реалізуються на сторону, ведеться на рахунку 25 "Напівфабрикати".
По дебету рахунку 25 "Напівфабрикати" відображається надходження (створених) напівфабрикатів, по кредиту – вибуття напівфабрикатів внаслідок продажу, передачі до подальшої переробки, безоплатної .передачі або невідповідності критеріям визначення активу.
Аналітичний облік ведеться за видами напівфабрикатів, визначеними, виходячи з потреб підприємства.
Синтетичний облік напівфабрикатів ведеться в журналі ордері № 10.
Кореспонденція рахунків з обліку напівфабрикатів власного виробництва представлена в табл. 3.2.
Таблиця 3.
Основні бухгалтерські проводки по рахунку 25 "Напівфабрикати" [4, 325]
№ оп. | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки
Дебет | Кредит
1 | Оприбутковано на склад напівфабрикати власного виробництва | 25 "Напівфабрика-ти" | 23 "Виробництво"
2 | Отримано напівфабрикати у результаті здійснення спільної діяльності | 25 "Напівфабрика-ти" | 37 "Розрахунки з різними дебіторами"
3 | Проведено дооцінку напівфабрикатів власного виробництва | 25 "Напівфабрика-ти" | 423 "Дооцінка активів"
4 | Оприбутковано куплені напівфабрикати в т. ч. ПДВ | 25 "Напівфабрика-ти"
64 "Розрахунки за податками й платежами" | 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками
5 | Оприбутковано лишки напівфабрика-тів, виявлені при інвентаризації | 25 "Напівфабрика-ти" | 71 "Інший операційний дохід"
6 | Використано напівфабрикати для потреб виробництва | 23 "Виробництво" | 25 "Напівфабрика-ти"
22 | Списано за рахунок прибутку вартість втрат від браку у випадку, коли винних осіб не встановлено або у випадку виникнення його внаслідок непередбачених подій | 94 "Інші витрати операційної діяльності", 99 "Надзвичайні витрати" | 24 "Брак у виробництві"
Висновки
В процесі утворення нових продуктів споживаються засоби виробництва та жива праця. Сукупність витрат живої праці та минулого, відтвореного в предметах та засобах праці, на виробництво продуктів утворює витрати виробництва, а відтворена в товарі суспільна праця – його вартість.
При відтворенні як непевно утворюючому у послідовно змінюючому порядку праці суспільного виробництва частина вартості продукту перетворюється в особливу категорію – витрати виробництва. В умовах товарно-грошових відносин, витрати підприємства на випуск і реалізацію продукції в грошовій формі, приймають форму собівартості.
Собівартість, як економічна категорія яка визначає відношення трудових колективів і держави стосовно використання засобів виробництва та живої праці у виробничому процесі. Собівартість широко застосовується для економічного обґрунтування рішень по виробництву нової чи призупиненні випуску застарілої продукції для визначення ефективності заходів науково-технічного прогресу, продажних цін, рентабельності виробів, резервів економії витрат.
Втрати підприємств відшкодовуються із вартості продукції, їх зниження є важливим джерелом підвищення рентабельності виробництва, покращення умов життя народу. Особливо велике значення має зниження собівартості в умовах ринкової економіки. Конкурентна можливість продукції товаровиробників залежить не лише від ступеня її відповідності споживчому попиту і якості, але й від величини продажної ціни в складі якої значну частину складає собівартість.
Основними напрямками зниження собівартості продукції, а
