Пасивні види туризму орієнтовані на спокійнішу і менш напружену, щодо фізичних навантажень, програму туру або туристської подорожі. Вони розраховані на осіб, схильних до розміреного відпочинку, пізнавальних турів, що потребують менш напруженого циклу переміщень і фізичних навантажень. Це відпочинок на морських, гірських, водолікувальних курортах, оздоровлюючі тури. Це стосується і турів для сімей з дітьми, туристів похилого віку і пенсіонерів.

Отже, класифікаційні системи щодо туризму достатньо чіткі, стрункі й ґрунтовні. Втім, виникають труднощі у порівнянні українських та закордонних класифікаційних систем. Це зумовлено здебільшого диференціацією рекреаційних ресурсів та різним соціально-економічним становищем країн. Тому брали до уваги специфіку виокремлення видів туризму щодо України. Окрім того, більшість українських класифікацій застарілі й потребують суттєвого оновлення.

Розділ 2. Господарська діяльність туристичних фірм на ринку в'їзного і виїзного туризму

2.1. Роль туроператора і турагента на туристичному ринку

Складанням і продажем турів займаються туристично-екскурсійні організації – туристичні бюро, бюро подорожей, турагентства і т.д. З погляду виду підприємництва на туристичному ринку всі туристично-екскурсійні організації можна підрозділити на туристичні агентства і туристичних операторів.

Терміни "турагент" і "туроператор" визначають напрям підприємницької діяльності туристичної фірми або компанії.

Туроператори займаються комплектацією туристичного продукту, тобто формуванням, просуванням і реалізацією набору послуг (туру). Туроператор (у деяких країнах його називають турорганізатором) виробляє диференційовані туристичні продукти з послуг, що становлять, відповідно до потреб і побажань клієнтів.

Турагент реалізує туристичний продукт клієнту у вигляді комплексів (інклюзив-тури) або у вигляді вільного набору послуг (замовлені тури).

На рис. 2.1 показана схема просування туристичних послуг. Туроператор розробляє туристичні маршрути, насичує їх послугами за допомогою взаємодії з постачальниками послуг, забезпечує функціонування турів і надання послуг, готує рекламно-інформаційні видання по своїх турах, розраховує ціни. на тури, передає тури турагенту для їх подальшої реалізації туристам.

Рис. 2.. Схема просування туристичних послуг [25, 112]

Турагент займається просуванням сформованих туроператором турів: купує турів у туроператора і реалізує їх споживачу. Турагент додає до купленого туру проїзд туристів від місця їх мешкання до першого по маршруту пункту розміщення, від останнього на маршруті пункту розміщення і назад.

Місце турагента і туроператора на туристичному ринку показане на рис. 2.2.

Рис. 2.. Місце турагента і туроператора на туристичному ринку [25, 113]

Головною ринковою функцією турагентств і туроператорів є з'єднання постачальників послуг з клієнтами-туристами. Тут важливий правильний вибір постачальників послуг, заснований на професійних знаннях туристичного ринку, бізнесу, особливостей і важелів його розвитку і управління.

Туристичні підприємства виконують ту, що комплектує, сервісну і гарантійну функції.

Комплектуюча функція – це комплектація туру з окремих послуг для рецептивного туроператора; комплектація комбінованих турів з рецептивних турів для ініціативного туроператора; комплектація пакетів турів з транспортними і деякими іншими видами послуг для турагента.

Сервісна функція – це обслуговування туристів на маршрутах, а також в офісі при продажі пакетів турів.

Гарантійна функція – це надання туристам гарантій по наперед сплачених туристичних послугах в обумовленій кількості і на обумовленому рівні.

Згідно з міжнародним і українським законодавством повну відповідальність за обслуговування несе перед туристом те підприємство, яке сформувало і продало йому пакет послуг, незалежно від того, саме воно надає ці послуги чи їх надає третя особа (постачальник послуг).

Звичайно туроператор – це більша компанія, ніж турагент, що має головний туроператорський офіс і декілька філіалів – агентську мережу. Багато великих туроператорів мають агентські мережі по всьому світу. При цьому незалежно від наявності власної агентської мережі, туроператор укладає агентські угоди з незалежними турагентствами на продаж своїх турів. Чим більше у туроператора партнерів-турагентів, чим у більшій кількості країн і регіонів вони розташовані, тим ширше об'єми продажів і, відповідно, більше туристів, вище прибуток, успішніше бізнес.

Турагенти і туроператори можуть мати різноманітні форми власності – приватну, державну, акціонерну.

Основні відмінності між туроператором і турагентом:

1. Система доходів. Туроператор купує туристичний продукт і його прибуток формується з різниці між ціною покупки і ціною продажу. Часто туроператор купує окремі послуги, з яких потім формує комплексний туристичний продукт зі своїм механізмом ціноутворення. Турагент же діє як роздрібний продавець і його прибуток формується з комісійних за продаж чужого туристичного продукту. Турагент реалізує туристичний продукт (зокрема окремі послуги, наприклад, авіаквитки, номери в готелях) за реальними цінами туроператорів або виробників послуг.

2. Приналежність туристичного продукту. Туроператор завжди має запас туристичного продукту для продажу, а турагент запрошує певний продукт (послугу), якщо клієнт виражає купівельний інтерес.

2.2. Зарубіжні представники туроператорів

Важливим чинником у туризмі є робота ініціативного туроператора за кордоном, тобто робота його зарубіжних представників. Зарубіжні представники туроператора – це ті люди, які піклуються про туристів в регіоні (країні) призначення. Від їх компетенції, старанності і комунікабельності залежить дуже багато в обслуговуванні туристів. Вони вирішують щоденні питання обслуговування. Впродовж всього сезону вони зайняті на всі сім днів на тиждень і можуть бути викликані телефонним дзвінком у будь-який час дня і ночі для вирішення екстремальної ситуації. Тому перед туроператором часто постає питання: кому віддати перевагу при наймі на цю посаду – місцевому жителю країни чи своєму представнику? [25, 118]

Іноземний претендент на посаду зарубіжного представника має переваги. Він знайомий з географією, звичаями і звичками місцевих жителів, говорить на мові країни призначення або на місцевих діалектах, знає товари, які виробляє місцева промисловість,