дочірніми фірмами в Голландії, Австрії, Бельгії і 25% акцій іспанської фірми "Ібероджет".
Капітал провідної німецької компанії ІТС розміщений в Швейцарії (51% акцій фірми "Куоні"), Нідерландах (25% акцій компанії "Холланд Інтернейшнл"), Бельгії (91% акцій компанії "Сан Інтернейшнл"), Іспанії (56% акцій фірми "Тревелплан").
Серед інших відомих туроператорів можна назвати "Амерікен Експрес", "Карлссон" (США), "Томсон Туроперейшн", "Оунерс Еброад Груп", "Айртурс", Туристичне агентство Кука (Великобританія), "Нувель Фронтьерз", "Клуб Медіттеран", "Вояж" (Франція), "Спайс", "Нордіск" (Скандинавія), "Інтерхоум", "Куоні" (Швейцарія) і багато інших.
У розвинених країнах діє багато туристичних агентств, охоплюючи великий споживчий ринок, складаючи один одному конкуренцію. Звичайно туристичне агентство – це реалізаторська мережа великих і невеликих туристичних фірм, "магазин туристичних продуктів": турів і подорожей, екскурсій і прогулянок, експедицій, пригодницьких походів, повчальних поїздок та ін.
Середнє співвідношення кількості турагентств до кількості жителів у найбільш розвинених туристичних країнах коливається в районі 1:10 тис. У Великобританії і Бельгії цей показник рівний приблизно 1:10 тис., в Нідерландах – 1:13,5 тис., в США – 1:14 тис. В даний час показник 1:10 тис. визнаний оптимальним, оскільки, з одного боку, достатньо широка мережа турагентств робить ринок туристичних продажів "ринком споживачів", з іншого боку, конкуренція, достатньо жорстка, все ж таки не приймає дуже складні форми.
Як і будь-яка інша сфера діяльності, агентсько-операторська діяльність в туризмі вимагає високої кваліфікації і професіоналізму, глибоких знань технології, маркетингу і ринку.
Основні моменти, на які повинні постійно звертати пильну увагу туристичні оператори і агенти:
майбутнє туристичної фірми залежить від того, наскільки послідовно і рішуче вона боротиметься за своє місце на ринку;
кон'юнктура ринку мінлива, старі можливості можуть вичерпатися, а нові, навпаки, з'явитися. Слід сприймати як що саме собою зрозуміле той факт, що якщо в даний момент фірма з успіхом продає який-небудь продукт, це зовсім не означає, що так буде завжди. Тому необхідно постійно шукати нові можливості, розробляти новий вигляд туристичної пропозиції;
сьогодні від турфірми потрібно більше, ніж раніше, знань, розторопності, ефективності дій, тобто професіоналізму. Продавати поїздки і давати кваліфіковані поради клієнтам – це дещо більше, ніж просто приймати заявки;
краще спеціалізуватися на високодоходному і якісному продукті;
необхідно постійно піклуватися про оновлення свого продукту, оновлення і вдосконалення складу послуг, диверсифікації, слідувати за мінливими потребами клієнтів, враховуючи такі речі, як мода і ринкові тенденції.
Розділ 3. Особливості обліку в'їзного та виїзного туризму
3.1. Бухгалтерський і податковий облік в'їзного та виїзного туризму
Реалізація туристичного продукту залежить від багатьох факторів. Першим серед них можна назвати сезонність споживання цього продукту. На відміну від цього, бухгалтерський і податковий облік даної реалізації здійснюється незалежно від пори року чи будь-яких інших причин і повинен повністю відповідати законодавству. При реалізації туристичних послуг суб'єкт туристичної діяльності може виконувати обов'язки туроператора або турагента. Продаж всіх видів турів або послуг споживачам суб'єкти турдіяльності (туроператори) здійснюють самостійно або через турагентів. При реалізації суб'єктом турдіяльності власного або придбаного по агентським угодам турпродукту, відповідальність сторін за виконання своїх обов'язків перед партнерами і за якість послуг обумовлюється договорами (контрактами) про співпрацю. Суб'єкти турдіяльності організують надання турпослуг, керуючись законодавством України і законодавством країн своїх партнерів, і оформляють при цьому наступні документи:
1) договори (контракти) про співпрацю між ними та іншими юридичними особами, які приймають участь в обслуговуванні туристів; програми турів; калькуляції турів;
2) договори (контракти) між суб'єктами туристичної діяльності і туристами про надання турпослуг; туристські ваучери.
Порядок замовлення і використання бланків ваучера викладено в наказі Державного Комітету Туризму України (нині – Державна туристична адміністрація) від 16 серпня 1996 р. №40. Бланки ваучерів (путівок) придбаває туроператор, тобто суб'єкт туристичної діяльності, який самостійно формує туристичний продукт. Облік чистих (незамовлених) бланків ваучерів (путівок) з моменту придбання і до реалізації відображаються в бухгалтерському обліку як бланки суворої звітності. При цьому використовується балансовий рахунок 20 "Виробничі запаси", забалансовий 08 "Бланки суворої звітності". Після передачі їх покупцям (замовникам) вартість бланків списують на рахунок 23 "Виробництво". Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності в своєму листі від 11.05.98 р. №106-10/309 повідомляє, що передача путівки (без її оплати) не можна вважати першою подією для збільшення валових доходів в податковому обліку санаторно-курортних закладів. Ця обставина значно полегшує податковий тиск і враховує особливості діяльності туристичних підприємств санаторно-курортної системи. Далі в листі сказано, що у випадку надання санаторно-курортних послуг без попередньої оплати, датою збільшення валових доходів, незалежно від терміну передачі путівки на одержання таких послуг, слід вважати дату фактичного завершення надання визначеного обсягу санаторно-курортних послуг, тобто останні день перебування особи в санаторно-курортному закладі.
В Україні успішно працюють суб'єкти туристичної діяльності, які не мають власної матеріальної бази, але на ринку туристичних послуг виступають як туроператори і самостійно формують тури, шляхом укладання угод з перевізниками, приймаючою стороною, страховими компаніями і т.п. Турагенти, як відомо, займаються просуванням і реалізацією турпродукту, сформованого туроператором. Діяльність турагентів здійснюється на основі договорів комісії, доручення або агентських угод. Саме від виду договору (угоди) залежить спосіб відображення операційних витрат в бухгалтерському і податковому обліку. Так, угода може бути укладена з: 1) туристом (на придбання путівки); 2) туроператором (на продаж путівки); 3) іншими турагентом (на продаж або придбання путівки).
Турагент фактично є посередником і його доходи – це комісійна винагорода. Все ж слід чітко визначити і враховувати від імені кого він діє: 1) від свого імені (договір комісії); 2) від імені доручателя, принципала