(авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, відповідно, такого експортера або імпортера. Це означає, що отримання авансу від нерезидента не впливатиме на розмір податкового кредиту туроператора і турагента.
Таким чином, податкове зобов'язання визначається за однією із подій, що сталася раніше (див. таблиці 3.3 та 3.4).
Таблиця 3.
Юридична особа – нерезидент від імені фізичних осіб придбаває в українського туроператора чи турагента туристичні ваучери
Нагадаємо, що на підставі пп. 7.4.1 згаданого Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1, впродовж такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (зокрема при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, зокрема, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Таблиця 3.
Вітчизняний туроператор або турагент самостійно реалізує туристичні ваучери фізичним особам – нерезидентам*
* У цьому випадку п. 4.11 Закону про ПДВ буде працювати у повній мірі.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані із веденням туристичної діяльності, відносяться до податкового кредиту туроператора і турагента з обмеженням, встановленим пп. 7.4.2. Даним підпунктом визначено, що сума податку, нарахована (сплачена) туристичним оператором у зв'язку з придбанням (створенням) туристичного продукту, не підлягає включенню до складу його податкового кредиту, а включається до складу його валових витрат, за винятком випадків, передбачених абзацом другим п. 4.11 цього Закону.
Фактично така позиція означає, що у разі, якщо туроператор або турагент застосовує п. 4.11, то права на податковий кредит у нього не буде взагалі, а якщо ні – то буде (див. таблиці 3.5 та 3.6).
Таблиця 3.
Юридична особа – нерезидент від імені фізичних осіб придбаває в українського туроператора чи турагента туристичні ваучери
Таблиця 3.
Вітчизняний туроператор або турагент самостійно реалізує туристичні ваучери фізичним особам – нерезидентам
Пп. 7.4.2 Закону про ПДВ чомусь "забув" про відсутність податкового кредиту в турагентів, які працюють за договорами комісії і доручення і користуються п. 4.11. Однак зухвалі керівники туристичних фірм, що надають послуги як турагенти, з огляду на п. 4.11 можуть сказати: "Так, базою для нарахування податкового зобов'язання є комісійна плата, а пп. 7.4.2 Закону про ПДВ не обмежує право турагента на податковий кредит". Дійсно, якщо читати прямо норму Закону, то воно так і виходить. Але враховуючи, що з 1 червня 2005 року почав діяти новий порядок бюджетного відшкодування ПДВ, згідно з яким "не можна відшкодувати більше ніж заплачено у попередньому звітному періоді", то навряд чи "зайвий" податковий кредит суттєво зменшить суми ПДВ, що належать до сплати у бюджет.
2.2. Фінансова звітність підприємства та її значення
Уявлення про ефективність роботи будь-якого підприємства дає фінансова звітність – сукупність форм звітності, складених на основі даних бухгалтерського (фінансового) обліку.
Фінансова звітність дозволяє оцінити майновий стан, фінансову стійкість і платоспроможність підприємства та інші результати, необхідні для обґрунтування багатьох рішень (наприклад, доцільність надання чи продовження кредиту, надійність ділових зв'язків). Фінансова звітність повинна задовольняти вимогам зовнішніх і внутрішніх користувачів.
За даними звітності визначають потреби у фінансових ресурсах; оцінюють ефективність структури капіталу; прогнозують фінансові результати діяльності підприємства, а також вирішують інші задачі, пов'язані з управлінням фінансовими ресурсами і фінансовою діяльністю. Останнє стосується перш за все фінансових фірм, що займаються випуском і розміщенням цінних паперів.
Бухгалтерська звітність відображає майнове і фінансове становище підприємства і результати його господарської діяльності. Вона складається на основі даних бухгалтерського обліку за встановленими формами.
Бухгалтерська звітність організації включає показники діяльності всіх філіалів, представництв та інших підрозділів (включаючи виділені на окремі баланси). Для складання звітності звітною датою (датою, за станом на яку складається бухгалтерська звітність) вважають останній календарний день звітного періоду.
Звітним роком є календарний рік з 1 січня по 31 грудня включно.
Першим звітним роком для щойно створених організацій вважається період з дати їх державної реєстрації по 31 грудня відповідного року, а для організацій, створених після 1 жовтня, – по 31 грудня наступного року.
Фінансова звітність складається з:
бухгалтерського балансу;
звіту про прибутки і збитки, додатків до ним й записки, пояснення;
аудиторського висновку, підтверджуючого достовірність звітності, якщо орга-нізація відповідно до законів підлягає обов'язковому аудиту [25, ].
Бухгалтерський баланс дозволяє визначити фінансовий стан підприємства на певну дату (наприклад, на кінець звітного року). У додатку до балансу наводяться наступні дані:
рух фондів;
рух позикових засобів;
дебіторська і кредиторська заборгованість;
склад нематеріальних активів;
наявність і рух основних засобів;
фінансові вкладення;
соціальні показники;
рух засобів фінансування капітальних вкладень і інших фінансових вкладень.
Звіт про прибутки і збитки дає можливість виконати аналіз фінансових результатів підприємства за звітний рік та їх динаміку в порівнянні з попереднім періодом. У поєднанні з балансом звіт про прибутки і збитки дозволяє визначити і проаналізувати показники рентабельності підприємства.
Звіт про прибутки і збитки містить інформацію про формування фінансових результатів. Характерно, що в звіті
