Виручка від реалізації є основною статтею доходів підприємства. Разом з тим не можна змішувати доходи з прибутком. Для визначення прибутку з доходів треба відняти витрати.

Рентабельність підприємства та її інвестиційна привабливість залежать від доходів і витрат. У звіті про прибутки та збитки наведені наступні витрати: собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг; комерційні витрати; управлінські витрати.

У звіті про прибутки і збитки наведені фактичні витрати, що не виключає аналізу показників планової і нормативної собівартості.

Разом з бухгалтерською (фінансової) звітністю фірми заповнюють уніфіковану форму федерального статистичного спостереження № П-3 "Відомості про фінансовий стан організації". Цю форму надають усі комерційні організації, окрім суб'єктів малого підприємництва, страхових організацій і банків. У формі міститься інформація про прибуток (збиток за звітний період і за відповідний період минулого року), дебіторська заборгованість, зокрема прострочена; кредиторська заборгованість, зокрема прострочена; інша інформація, необхідна для управління економікою країни.

В бухгалтерській практиці існують певні стандарти обліку і звітності, якими керуються в країнах з розвиненою ринковою економікою. Стандарти – це правила ведення обліку і звітності. Стандарти повинні забезпечити використання даних фінансової звітності для прийняття обґрунтованих ділових рішень всіма зацікавленими користувачами, порівнянність фінансових показників і можливість роботи аудиторів.

Висновки

Отже, туризм – це вид рекреації, пов'язаний із виїздом за межі постійного місця проживання, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровлюючими, пізнавальними, спортивними і культурно-розважальними цілями.

Туризм – одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, що підпорядковане дії об'єктивних законів розвитку людського суспільства. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.

Складанням і продажем турів займаються туристично-екскурсійні організації – туристичні бюро, бюро подорожей, турагентства і т.д. З погляду виду підприємництва на туристичному ринку всі туристично-екскурсійні організації можна підрозділити на туристичні агентства і туристичних операторів.

Терміни "турагент" і "туроператор" визначають напрям підприємницької діяльності туристичної фірми або компанії.

Туроператори займаються комплектацією туристичного продукту, тобто формуванням, просуванням і реалізацією набору послуг (туру). Туроператор (у деяких країнах його називають турорганізатором) виробляє диференційовані туристичні продукти з послуг, що становлять, відповідно до потреб і побажань клієнтів.

Турагент реалізує туристичний продукт клієнту у вигляді комплексів (інклюзив-тури) або у вигляді вільного набору послуг (замовлені тури).

Головною ринковою функцією турагентств і туроператорів є з'єднання постачальників послуг з клієнтами-туристами. Тут важливий правильний вибір постачальників послуг, заснований на професійних знаннях туристичного ринку, бізнесу, особливостей і важелів його розвитку і управління.

Зарубіжні представники туроператора – це ті люди, які піклуються про туристів в регіоні (країні) призначення. Від їх компетенції, старанності і комунікабельності залежить дуже багато в обслуговуванні туристів. Вони вирішують щоденні питання обслуговування. Впродовж всього сезону вони зайняті на всі сім днів на тиждень і можуть бути викликані телефонним дзвінком у будь-який час дня і ночі для вирішення екстремальної ситуації.

В Україні успішно працюють суб'єкти туристичної діяльності, які не мають власної матеріальної бази, але на ринку туристичних послуг виступають як туроператори і самостійно формують тури, шляхом укладання угод з перевізниками, приймаючою стороною, страховими компаніями і т.п. Турагенти, як відомо, займаються просуванням і реалізацією турпродукту, сформованого туроператором. Діяльність турагентів здійснюється на основі договорів комісії, доручення або агентських угод.

Станом на сьогоднішній день туристична діяльність є досить розвиненою. Але нам не слід на цьому зупинятись. Треба і далі продовжувати шукати нові можливі шляхи прийняття оптимальних рішень в діяльності туристичних фірм, налагоджувати зв'язки зі світом.

Облік туристичної діяльності здійснюється згідно законодавства України.

Список використаної літератури