реєстру – номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.
Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій – на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта – знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.
На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.
На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.
При надходженні виробничі запаси оцінюються і зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає всі затрати на придбання, обробку та інші затрати, що виникли під час їх доставки до місця знаходження і доведення їх до необхідного стану. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві наведена на рис. 2.1.
Рис. 2.. Схема організації обліку запасів [5, 289]
3. Бухгалтерське відображення, операцій, пов'язаних з рухом товарів
Товари можуть надходити на підприємство внаслідок їх придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статутного капіталу, безоплатного надходження, виявлення в результаті інвентаризації тощо.
Як і будь-які запаси, товари в момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться, зокрема, транспортні витрати, комісійні винагороди, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями, витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якості технічних характеристик товарів.
В момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження необхідно знати, що є первісною вартістю, і як її визначити. Порядок визначення первісної вартості товарів залежно від джерел їх надходження наведений у П(С)БО 9.
ПРИКЛАД
Торговельне підприємство здійснює оптовий продаж товару. На початок звітного періоду на складі значився залишок товару в сумі 50000 грн. Сума транспортних витрат, що відноситься до залишку товару, склала 1000 грн. Протягом звітного періоду підприємство придбало товар вартістю 120000 грн. (у тому числі ПДВ – 20000 грн). Для доставки товару підприємство скористалось послугами АТП. Вартість послуг з доставки товару склала 2400 грн. (у тому числі ПДВ – 400 грн.). Вартість придбаного товару і транспортних послуг оплачено. Собівартість проданого протягом звітного періоду товару склала 130000 грн.
Необхідно визначити собівартість проданого товару з урахуванням транспортних витрат, розрахувати суму ТЗВ, що припадає на залишок товару. Відобразити у бухгалтерському обліку формування вартості товару склала 130000 грн.
Для цього суму транспортних витрат підприємство відображає на окремому субрахунку 286 рахунку 28 "Товари" і списує в результаті розрахунку на собівартість реалізованих товарів. Розподіл сум ТЗВ здійснюється за методом середнього відсотка (визначення середнього відсотка ТЗВ, що припадає на всю вартість товару протягом звітного періоду, за допомогою якого обчислюється сума ТЗВ, що припадає на реалізований товар.
Для визначення середнього відсотка ТЗВ (% ТЗВ) використовується наступна формула:
% ТЗВ = ((С-до Дт 286 + Оборот Дт 286) : (С-до Дт 281 + Оборот Дт 281)) Ч
Ч 100%
де С-до по д-ту pax. 286 – залишок транспортних витрат на початок звітного періоду, грн.;
Оборот по дебету pax. 286 – сума транспортних витрат, понесених потягом звітного періоду, грн.;
С-до по д-ту pax. 281 – залишок товару на складі на початок звітного періоду, грн.;
Оборот по дебету pax. 281 – вартість товару придбаного протягом звітного періоду, грн.;
Сума ТЗВ, що підлягає списанню на собівартість реалізованого товару, визначається за наступною формулою:
Кт 286 = (Дт 902 Ч % ТЗВ) : 100 %,
що списується на собівартість реалізованого товару;
де, Кт 286 – сума ТЗВ, грн.:
Дт 902 – собівартість реалізованого товару, грн.;
% ТЗВ – середній відсоток транспортних витрат, %
Використовуючи дані прикладу, визначимо середній відсоток ТЗВ:
% ТЗВ = (1000 грн. + 2000 грн.) : (50000 грн. + 100000 грн.) Ч 100% = 2%
Знаючи середній відсоток транспортних витрат, визначимо суму транспортних витрат, що включається до собівартості реалізованих товарів:
Кт 286 = (130000 грн. Ч 2%) : 100 % = 2600 грн.
Визначаємо суму транспортних витрат, що відноситься до залишку товару:
Сальдо Дт 286 = (1000 грн. + 2000 грн.) – 2600 грн. = 400 грн.
В регістрах бухгалтерського обліку наведена у прикладі операція буде відображена таким чином [5, 346]:
№ оп. | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн.
Дебет | Кредит
1 | Отримано товар від постачальника | 281 "Товари на складі" | 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" | 100000
2 | Відображено суму податкового кредиту, що відноситься до одержаних товарів | 641 "Розрахунки за податками" | 631" Розрахунки з вітчизняними постачальниками" | 20000
3 | Відображено транспортні витрати | 286 "Транспортно-заготівельні витрати" | 631" Розрахунки з вітчизняними постачальниками" | 2000
4 | Відображено суму податкового кредиту, що відноситься до транспортних витрат | 641 "Розрахунки за податками" | 631" Розрахунки з вітчизняними постачальниками" | 400
5