Облік та аналіз розрахунків з дебіторами та кредиторами підприємств комунального господарства
курсова робота з бухгалтерського обліку
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми дослідження. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.
У процесі господарської діяльності підприємства (операційної, інвестиційної та фінансової) неминуче виникають зв'язки з різними юридичними та фізичними особами:
постачальниками ресурсів;
покупцями продукції (робіт, послуг);
бюджетом щодо податків і платежів;
пенсійним фондом, організаціями страхового профілю;
банком (обслуговування, кредитування);
пов'язаними особами (спільна діяльність, участь у капіталі);
іншими організаціями (науково-дослідними, консалтинговими,
юридичними, з надання послуг – зв'язку, охорони, пошти,
інформаційного забезпечення та ін.);
фізичними особами (щодо оплати праці, розрахунків за підзвітні
суми, відшкодування матеріальних збитків).
В обліку відображаються лише зв'язки, що мають матеріальне вираження у грошовій оцінці.
Дебіторами називаються юридичні та фізичні особи, які внаслідок, минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, оцінених у грошовому вимірнику.
Дебіторською вважається заборгованість, яка виникає в ході взаємовідносин підприємства з економічними агентами (юридичними і фізичними) і належить даному підприємству на певну дату. Боржники зобов'язані погасити дебіторську заборгованість на основі укладених між економічними агентами договорів.
Відповідно до положень стандарту бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» активом можна вважати лише таку заборгованість, за якою існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена їх сума. Тобто економічні вигоди (гроші) підприємство отримає, якщо боржник не відмовиться від оплати і погашення боргу в установлені строки позовної давності (3 роки).
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Об’єкт дослідження – теоретичні засади ситуаційного обліку та аналізу на підприємстві.
Предмет дослідження – облік та аналіз розрахунків з дебіторами та кредиторами підприємств комунального господарства.
Метою курсової роботи є дослідження обліку та аналіз розрахунків з дебіторами та кредиторами підприємств комунального господарства.
Розділ 1. Поняття комунального підприємства
Комунальним є підприємство, яке засноване на засадах власності відповідної територіальної громади [15, 28].
Об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території [13].
У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.
Управління майном, що є в комунальній власності, здійснюють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування [6, 160].
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 p. від імені і в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради, які на своїх пленарних засіданнях вирішують питання [10]:
встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
про відчуження відповідно до закону комунального майна;
затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; придбання у встановленому законом порядку приватизованого майна, включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого у встановленому порядку розірвано або визнано недійсним; створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;
про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;
створення у разі потреби органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);
відповідно до законодавства про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями.
Згідно з Законом України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 p. (ст. 19) місцева державна адміністрація [11]:
здійснює на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад;
здійснює управління майном інших суб'єктів права власності в разі передачі його у встановленому порядку;
вносить пропозиції власникам майна підприємств, установ та організацій, що має важливе значення для забезпечення державних потреб, щодо його відчуження у власність держави.
Розділ 2. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами на підприємства комунального господарства
2.1. Поняття про поточну дебіторську заборгованість, порядок відображення її в балансі і системі рахунків бухгалтерського обліку
Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості. Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".
Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).
Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції
