і не використовують працю найманого персоналу, а також для адвокатів та приватних нотаріусів, – 32% від суми доходу, що обкладається податком, без урахувань суми акцизного збору і податку на додану вартість [27, с. 294].
Громадяни, що працюють на умовах договорів цивільно-правового характеру або трудових угод сплачують внески у пенсійний фонд за ставкою 1% від сукупного доходу, який не перевищує 150 грн., та 2%, якщо дохід перевищує 150 грн.
Законодавчими актами передбачено внески у Пенсійний фонд від продажу окремих видів товарів і валюти (закон від 15.07.1999 р. № 967-XIV), зокрема:
ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінних каменів – 5% від вартості реалізації;
автомобілів – 3% вартості;
тютюнових виробів – 5% вартості (без ПДВ);
нерухомості – 1%) вартості;
послуг стільникового зв'язку – 6% вартості;
купівлі-продажу валют – 1% від вартості купленої валюти [27, с. 295].
Внески до Пенсійного фонду сплачуються щоквартально – не пізніше 20-го квітня, 20-го липня, 20-го жовтня і 1-го лютого за звітний рік. Своєчасно несплачена сума внесків вважається простроченою заборгованістю, на яку нараховується пеня по день оплати включно з розрахунку 120% річних від облікової ставки Національного банку, яка діяла у період несплати.
Відрахування у Пенсійний фонд оформляються спеціальним розрахунком, у якому вказується дані про диференціацію фонду оплати за категоріями працівників та ставками, що застосовуються до них, а також сумою нарахувань.
На основі такого розрахунку складаються проводки:
Д 23 "Виробництво" (основна заробітна плата робітників);
Д 91 "Загальновиробничі витрати" (додаткова заробітна плата робітників та загальновиробничого персоналу);
Д 92 "Адміністративні витрати" (заробітна плата персоналу управління);
Д 93 "Витрати на збут" (заробітна плата робітників служби збуту і маркетингу);
Д 94 "Інші витрати операційної діяльності" (заробітна плата невиробничого персоналу і матеріальна допомога всім категоріям працівників);
Д 15 "Капітальні інвестиції" (заробітна плата працівників, зайнятих у будівництві, ремонті, випробувані основних засобів, виготовленні необоротних активів);
Д 24 "Брак у виробництві" (заробітна плата робітників, зайнятих на виправленні браку);
Д 99 "Надзвичайні витрати" (заробітна плата працівників, що зайняті ліквідацією наслідків стихійних лих на підприємстві);
Д 39 "Витрати майбутніх періодів" (заробітна плата робітників та інших категорій працівників, які зайняті освоєнням нових видів продукції і виробництв);
К 651 "Витрати за страхуванням" (з пенсійного забезпечення) на загальну суму нарахувань.
Утримання внесків у Пенсійний фонд із працівників підприємства здійснюється на підставі визначених тарифів (1% або 2%) і лише із фонду оплати працівників за трудовими угодами і договорами цивільно-правового характеру. При цьому складається запис:
Д 66 "Розрахунки з оплати праці";
К 651 "Витрати за страхуванням" (субрахунок із пенсійного забезпечення).
Перерахування внесків у пенсійний фонд оформляється записом:
Д 651 "Витрати за страхуванням" (з пенсійного забезпечення);
К 311 "Рахунки в банках" [27, с. 296].
Законом "Про оподаткування прибутку" передбачене також добровільне страхування шляхом внесення коштів на пенсійний рахунок працівника. Такі внески формуються за рахунок заробітної плати працівника, а також коштів підприємства в розмірі не більшому 15% сумарного доходу працівника за звітний період.
При цьому складаються записи:
Д 661 "Розрахунки з оплати праці" (за рахунок працівника);
Д 23 "Виробництво" (91, 92, 93 та інші) (за рахунок підприємства);
К 472 "Додаткове пенсійне забезпечення".
Перерахування коштів у додатковий пенсійний фонд (на спеціальний рахунок у банках для зарахування коштів на пенсійне забезпечення) здійснюється на основі платіжних доручень і оформляється записом:
Д 472 "Додаткове пенсійне забезпечення";
К 311 "Рахунки в банках".
Облік розрахунків із соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Відрахування на державне обов'язкове соціальне страхування встановлено ЗУ "Про збори на обов'язкове соціальне страхування" від 26.06.97 р. № 402. Цей збір зобов'язані сплачувати всі юридичні та фізичні особи, які використовують працю найманого персоналу. До вказаного закону внесено зміни, тому з 22 лютого 2001 р. ставки внесків становлять:
для роботодавців – 2,9% від суми фактичних витрат на оплату праці найманого персоналу в частині основної та додаткової оплати та інших виплат, які підлягають обкладанню прибутковим податком;
для найманих працівників – від суми оплати їх праці, котра включає всі види заробітної плати, яка підлягає обкладанню прибутковим податком з громадян:
0,25% – для працівників, які мають заробітну плату до 150 грн.;
0,5% – для працівників, які мають заробітну плату понад 150 грн.;
3,4% – для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні та забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб, які виконують роботи за трудовими угодами і договорами цивільно-правового характеру [27, с. 297].
Внески на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначаються розрахунком, на основі якого складаються проводки:
Д 23 "Виробництво";
Д 91 "Загальновиробничі витрати";
Д 92 "Адміністративні витрати";
Д 93 "Витрати на збут";
Д 94 "Інші витрати операційної діяльності";
Д 99 "Надзвичайні витрати";
Д 15 "Капітальні інвестиції";
Д 24 "Брак у виробництві";
Д 39 "Витрати майбутніх періодів";
К 652 "Витрати за страхуванням" (з соціального страхування).
Для визначення рахунка, який дебетується, необхідно згрупувати загальний фонд оплати праці за категоріями працівників та виконуваними функціями.
З найманих працівників утримання внесків на соціальне страхування оформляється записом:
Д 661 "Розрахунки з оплати праці";
К 652 "Витрати за страхуванням" (з соціального страхування).
Допомога з тимчасової непрацездатності нараховується відповідно до постанови КМУ від 27.04.1998 р. залежно від трудового стажу роботи в таких розмірах:
до 5 років – 60% заробітку;
від 5 до 8 років – 80% заробітку;
понад 8 років – 100% заробітку [27, с. 297].
Не залежно від стажу допомога в розмірі 100% середнього заробітку нараховується таким категоріям:
працівникам, які мають дітей до 16-ти років (учнів до 18-ти років);
ветеранам війни;
працівникам 1-4 категорій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
допомога з вагітності та пологів;
жінкам (чоловікам) військовослужбовців не строкової служби;
працівникам