розрахунків з постачальниками та підрядниками, то особливістю записів операцій є те, що спочатку їх виконують у Відомості 3.3, а вже підсумки граф 13-19 (рядок "Усього за рахунком 63") з неї переносять до графи 10 розділу І Журналу 3, хоч загальний принцип ведення регістрів цієї форми передбачає, що журнали і відомості аналітичного обліку складають здебільшого одночасно.
Аналітичний облік розрахунків ведуть у розрізі постачальників і підрядників за кожним документом про отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63). Це означає, що такий спосіб відображення операцій потребує запису у графі 2 окремих документів, а тому для одного постачальника доведеться відводити кілька рядків – залежно від кількості документів, за якими провадились розрахунки у поточному місяці. До того ж заздалегідь не можна визначити, скільки операцій за розрахунками з постачальниками буде здійснено впродовж місяця, отже, неможливо передбачити необхідну кількість рядків для відображення даних кожного документа окремо. Тому передбачений у Методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 p. № 356 спосіб запису операцій за кожним документом може бути прийнятним лише за умови, що протягом місяця конкретним постачальником (підрядником) було здійснено незначну кількість операцій. Вказані регістри розраховані для застосування на невеликих за обсягом діяльності з незначним документооборотом підприємствах [21].
За значної кількості операцій на великих підприємствах робити це безпосередньо на основі первинних документів недоцільно. Записи у Відомості 3.3 зручніше робити позиційним способом, відводячи для кожного постачальника в ній лише один рядок. Тому необхідне попереднє групування первинних документів з використанням аркушів-розшифровок.
Вважаємо, що й тепер доцільно застосування таких регістрів накопичення і групування даних товарно-транспортних накладних, актів на виконані роботи, виписок банку для наступного перенесення до Журналу 3 з використанням у регістрі потрібних реквізитів, виготовлених друкарським способом.
3.2. Облік транспортно-заготівельних витрат
Витрати на створення запасів та їх зберігання (транспортно-заготівельні) на практиці організовуються трьома методами:
на окремому субрахунку, який відкривають на балансовому рахунку 20 "Виробничі запаси" окремо до кожного субрахунку;
на резервному рахунку 29 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" з виділенням субрахунків за окремими видами матеріальних цінностей;
збираються загальною сумою на рахунку 20 "Виробничі запаси" чи 29 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей".
Стандартом бухгалтерського обліку 9 "Запаси" [4] передбачено отримані з різних джерел матеріальні цінності (від постачальників, прийняті без оплати, виявлені при інвентаризації, від ліквідації необоротних активів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, виготовлені в своєму виробництві, подаровані тощо) оцінювати за первинною вартістю. Отримані за плату запаси оприбутковуються за собівартістю, яка складається з таких статей:
вартості матеріальних цінностей відповідно до умов договорів поставок (без податку на додану вартість для зареєстрованих платників податку, яким цей податок відшкодовується бюджетом);
ввізного мита;
непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованому вигляді;
транспортно-заготівельні витрати [20, с. 315].
Перші три статті відносяться на собівартість матеріальних цінностей прямим шляхом, бо вони вказуються безпосередньо в супровідних документах постачальника.
Четверта стаття – "інші витрати" – має виробничий характер, оскільки багато видів матеріалів перед використанням у виробництві вимагають сортування, розкрою за відповідними розмірами, лабораторного аналізу й дослідження, пакування тощо. Тому такі витрати доцільно виділяти на рахунку 23 в окрему групу, щоби після завершення робіт їх можна було включити на окремі види матеріалів методом розподілу.
Остання стаття "транспортно-заготівельні витрати" складається з таких елементів:
витрати на заготівлю запасів (утримання пунктів заготівлі, оплата праці, відрахування на соціальне страхування, на відрядження, освітлення, опалення, утримання комор, складів);
оплати тарифів (фрахту) за транспортування запасів;
вантажно-розвантажувальні роботи;
страхування ризиків транспортування запасів.
Якщо транспортно-заготівельні витрати збираються на окремих суб-рахунках рахунка 20 чи 29, то вони в кінці місяця розподіляються таким чином.
Наприклад, сальдо на 01.05.200_ р. з виробничих запасів у цілому становило 425 109 грн., з транспортно-заготівельних витрат – 41 914 грн. За місяць надійшло запасів – 3 247 213 грн., згруповано транспортно-заготівельних витрат – 356 512 грн.
За місяць списано виробничих витрат за видами:
основні матеріали – 2 149 407 грн.:
купівельні та напівфабрикати – 673 513 грн.;
паливо – 208 122 грн.;
запасні частини – 117 705 грн.;
тара – 98 466 грн.
Разом: 3 247 213 грн.
1. Знаходимо процент транспортно-заготівельних витрат за місяць:
(41 914 + 356 512 ) Ч 100% | = 10,849%;
425 109 + 3 247 213
2. Визначаємо суму транспортно-заготівельних витрат на списані матеріали:
3 247 213 Ч 10,849 | = 352 290 грн.
100
3. Розподіляємо товарно-заготівельні витрати між видами матеріальних цінностей:
Види цінностей | Сума цінностей | Процент розподілу | Сума ТЗВ
основні матеріали | 2 149 407 | X | 233 544
куповані напівфабрикати | 673513 | X | 73 069
паливо | 208 122 | X | 22 579
запасні частини | 117 705 | X | 12 770
тара | 98466 | X | 10328
Разом: | 3 247 213 | 10,849 | 352 290
На першому етапі загальна сума зібраних за місяць витрат розподіляється між сумами залишку запасів на кінець місяця і списаними за місяць. Потім сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на поточний місяць, розпо-ді-ляється між окремими видами матеріальних цінностей пропорційно до їх вартості.
За рахунок заокруглення процента транспортно-заготівельних витрат зроблені незначні заокруглення суми за основними матеріалами методом різниці між загальною сумою – 352 290 грн. та