Облік поточної дебіторської заборгованості
курсова робота з бухгалтерського обліку
ЗМІСТ
Вступ
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. Законом передбачено:
1) державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності;
2) застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та не суперечать міжнародним стандартам;
3) розробка галузевими міністерствами та іншими органами виконавчої влади методичних рекомендацій щодо застосування національних П(С)БО відповідно до галузевих особливостей;
4) напрямки діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку тощо.
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:
створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;
удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
З 20.07.2002 р., набула чинності Постанова № 977, що внесло істотні зміни в постанову Кабінету Міністрів України "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон" від 23.04.99 р. № 663.
Відповідно до змін з 20.07.2002 p. [24]:
1) збільшилися суми добових витрат при відрядженні за кордон;
2) не використовується для перерахунку граничних норм добових в іноземну валюту прогнозний офіційний обмінний курс при видачі авансу. Тепер слід застосовувати при видачі добових у вигляді авансу офіційний курс НБУ, що діє на день одержання коштів з каси уповноваженого банку;
3) розмір норм добових по відрядженнях не може бути нижчим від норм, установлених у додатку до Постанови № 977;
4) встановлено розміри надбавок до норм добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій працівників.
Отже, актуальність теми дослідження полягає в тому, що запровадження в економічне життя України ринкових відносин, провокує до розвитку окремих фірм не державного характеру, що в свою чергу вимагає грамотної політики в галузях управління цими фірмами, це стосується і обліку результатів діяльності підприємств. Так як попередня вітчизняна наука розглядала вищезазначені проблеми з точки зору планової економіки, то й відповідно управлінські питання розглядались під призмою класового підходу, а, отже, створення нового підходу – актуалізація та модернізація управлінських питань стоять відкритими. В курсовій роботі робляться спроби зробити аналіз методів та шляхів обліку дебіторської заборгованості в суспільстві з ринковою економікою, використовуючи передовий вітчизняний і зарубіжний досвід.
Метою курсової роботи є розгляд проблеми бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є проблеми бухгалтерського обліку.
Предметом дослідження є облік дебіторської заборгованості підприємства.
Розділ 1. Поняття про поточну дебіторську заборгованість, порядок відображення її в балансі і системі рахунків бухгалтерського обліку
Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості. Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".
Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).
Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська забо-р-гованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг [22].
Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у відповідності до визначення. Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги). Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.
Товарна дебіторська заборгованість відноситься до короткострокової (поточної). Поточну дебіторську заборгованість можна класифікувати за трьома напрямками (рис. 1):
Рис. 1.. Класифікація поточної дебіторської заборгованості [22]
1 – перехід у другу групу пов'язаний зі створенням на балансі резерву сумнівних боргів, оскільки сумнівним є стягнення дебіторської заборгованості з платника;
2 – перехід у третю групу пов'язаний із списанням з балансу дебіторської заборгованості, оскільки вона перестає відповідати визначенню активу.
За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов'язків по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов'язків по якій вже настав).
Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної дебіторської заборгованості (п. 4 П(С)БО 10).
Згідно П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи,