3 | 10000 | 9000 | 3 : 15 = 0,20 | 1800 | 7200 | 2800

4 | 10000 | 9000 | 2 : 15 = 0,13 | 1170 | 8370 | 1630

5 | 10000 | 9000 | 1 : 15 = 0,07 | 630 | 9000 | 1000

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об'єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об'єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об'єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

ПРИКЛАД

Плановий випуск продукції – 50000 одиниць. Виробнича ставка амортизації вантажного автомобіля (див. попередній приклад) визначається наступним чином [6]:

Якщо передбачити, що за перший рік випуск продукції складе 10000, за другий – 11000, за третій – 10100, за четвертий – 9000 і за п'ятий – 9900 од., то нарахування амортизації за виробничим методом протягом п'яти років можна відобразити наступним чином.

Роки | Первісна вартість | Випуск продукції, од. | Річна сума амортизації | Накопичений знос | Залишкова вартість

1 | 2 | 3 | 4 = 3 Ч Коеф. | 5 | 6 = 2 – 5

1 | 10000 | 10000 | 1800 | 1800 | 8200

2 | 10000 | 11000 | 198 | 3780 | 6220

3 | 10000 | 10100 | 1818 у | 5598 | 4402

4 | 10000 | 9000 | 1620 | 7218 | 2782

5 | 10000 | 9900 | 1782 | 9000 | 1000

Якщо компоненти основних засобів мають різні строки технічного використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, то можуть застосовуватись різні норми та методи амортизації цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни повинні розглядатись як окремі об'єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання.

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів. Необхідність зміни методу амортизації може бути пов'язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті ж функції.

ПРИКЛАД

Вартість об'єкту основних засобів, що амортизується, складає 1000 грн., а строк корисної служби – 5 років. Протягом перших двох років експлуатації об'єкт амортизувався за методом прискореного зменшення залишкової" вартості, з використанням коефіцієнта прискорення два.

В зв'язку з зміною умов використання об'єкту, які передбачали порядок отримання з нього економічних вигод, було визнано за необхідне змінити метод амортизації – перейти до прямолінійного методу.

Протягом третього, четвертого і п'ятого років використання об'єкта він буде амортизуватись за річною нормою амортизації 12% (річна сум амортизації – 120 грн.), оскільки амортизація об'єкта за перші роки експлуатації склала 640 грн.:

1000 Ч 40 % = 400 грн. – за перший рік;

(1000 – 400) Ч 40 % = 240 грн. – за другий рік.

Результати зміни суми нарахованої амортизації після змін методу амортизації будуть відображені в звітності за третій, четвертий та п'ятий роки.

Амортизаційні відрахування відносять на витрати підприємства як частину вартості основних засобів, що відповідає їх зносу.

Нарахування зносу виробничих основних засобів оформляється наступними записами на рахунках бухгалтерського обліку:

Таблиця 2.

Нарахування зносу виробничих основних засобів [6]

№ on. | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки

Дебет | Кредит

1 | Нараховано амортизацію основних засобів підприємством, що не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами": | 131 "Знос основних засобів"

а) об'єктів виробничого призначення | 23 "Виробництво" або

91 "Загальновиробничі витрати"

б) об'єктів загальногосподарського призначення | 92 "Адміністративні витрати"

в) об'єктів, що забезпечують збут продукції | 93 "Витрати на збут"

г) об'єктів, що використовуються для виконання наукових досліджень та розробок | 941 "Витрати на дослідження та розробки"

д) об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення | 949 "Інші витрати операційної діяльності"

е) об'єктів, що використовуються для ліквідації наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, аварій | 99 "Надзвичайні витрати"

2 | Нараховано амортизацію основних засо-бів підприємством, що використовує ра-хунки класу 8 "Витрати за елементами" | 83 "Амортизація" | 131 "Знос основних засобів"

Висновки

Отже, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі – П(С)БО 7).

До основних засобів згідно П(С)БО 7 належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, та його оцінка може бути достовірно визначена.

В П(С)БО 7 визначені наступні види оцінки основних засобів:

Первісна вартість основних засобів визначається як історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів.

Переоцінена вартість – це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.

Вартість, яка амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінченню