Курсова робота
Облік операцій на розрахунковому рахунку, облік довгострокових фінансових інвестицій
Зміст
Вступ 2
Облік операцій на розрахунковому рахунку3
Облік довгострокових фінансових інвестицій6
Практична частина 14
Висновок15
Список використаної літератури
Вступ.
Фінансовий облік можна визначити як систему реєстрації та узагальнення даних про господарську діяльність підприєм-ства, складання фінансової звітності та передавання її зацікав-леним користувачам.
Важливими для фінансового обліку є реєстрація та нагро-мадження всіх операцій, шо призвели до зміни майна підприє-мства, його капіталу та фінансового стану. Однак зібрана та-ким чином інформація є складною для використання, особ-ливо при значній кількості операцій. Користувачів, як правило, цікавить дуже конкретна інформація, пов'язана з рішеннями, які вони збираються приймати, або про наслідки прийнятих рішень на певну дату. Наприклад, власників може цікавити ефективність та доцільність виготовлення на існуючому облад-нанні нового виду продукту, виконання кошторису виготов-лення продукції "А", доцільність отримання позики та інше. Інвесторів цікавить можливість отримання дивідендів та зрос-тання вартості інвестиції у підприємство-об'єкт інвестуван-ня. Тому виникає необхідність в обробці облікової інформації:
її групуванні, узагальненні та передачі користувачам у дос-тупній формі.
Групування інформації в фінансовому обліку здійснюєть-ся з деталізацією, яка б улаштувала всіх користувачів, узагаль-нення — виходячи з вимог окремих груп користувачів та по-треби складання фінансової звітності.
Передача облікової інформації користувачам здійснюєть-ся в доступній для них формі: звіти, таблиці, висновки, гра-фіки чи діаграми. Інформація повинна викликати у користу-вачів довіру : бути точною, достовірною та дохідливою.
У окремих випадках виникає потреба користуватись інформацією попередніх облікових періодів : для проведення перевірок, аналізу ефективності діяльності чи виробництва окремого продукту, здійснення взаємозвірок з кредиторами або дебіторами, нарахування пенсій для працівників. Отже, обліко-ва інформація повинна певний час (в окремих випадках без-термінове) зберігатись на підприємстві.
Таким чином, фінансовий облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збері-гання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Мета фінансового обліку тісно пов'язана з метою діяль-ності підприємства. Оскільки більшість власників підприємств ставлять перед собою за мету отримання максимального при-бутку від діяльності, то центральним питанням обліку є виз-начення фінансових результатів, вивчення умов та затрачених зусиль для їх досягнення.
Метою ведення обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності (при-бутки і збитки) та рух грошових коштів підприємства.
Облік операцій на розрахунковому рахунку.
Об'єкт обліку — вільні грошові кошти підприємства у націо-нальній та іноземній валюті, які знаходяться в установах банків.
Для зберігання коштів та проведення безготівкових розрахун-ків для суб'єктів підприємницької діяльності у банках відкриваю-ться розрахункові, валютні та інші рахунки.
Розрахунковий рахунок відкриває кожний самостійний госпо-дарський суб'єкт (підприємство, організація, установа), що має самостійний баланс. Виробничим одиницям відкриваються пото-чні рахунки. Об'єднанням, що мають виробничі одиниці поза своїм місцезнаходженням, можуть бути відкриті розрахункові ра-хунки.
Для оформлення відкриття розрахункового (або поточного) рахунка до банку подаються такі документи:
заява про відкриття рахунка;
документ про створення господарського суб'єкта;
наказ про створення підприємства;
копія статуту, установчого договору;
свідоцтво про реєстрацію;
картки зі зразками підписів і відбитків печатки.
Операції на розрахункових і поточних рахунках регламентую-ться законодавством і правилами банку.
Документальне оформлення операції. Операції на рахунках ви-конують за розрахунково-грошовими документами, затверджени-ми банком.
Готівку для зарахування на розрахунковий рахунок приймає представник власника рахунка, спираючись на документ — «Ого-лошення на внесок грошей готівкою» (форма оголошення № 1). В ньому зазначається джерело надходження грошей, що вносяться (виторг, виручка, квартплата мешканців будинків підприємства), заробітна плата, яка не видана, тощо. Готівка видається за грошо-вим чеком. Для оформлення одержання грошей банк згідно із за-явою власника рахунка видає чекову книжку. При одержанні грошей готівкою на зворотному боці чека зазначають цільове при-значення (заробітна плата, допомога тощо).
На розрахункових (або поточних) рахунках виконують безго-тівкові розрахунки щодо основної діяльності.
Найчастіше застосовують розрахункові документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахункові чеки.
Джерелами надходження на розрахунковий рахунок до банку є кошти покупців за реалізовану їм продукцію, за послуги, що на-дані іншим підприємствам і організаціям, кредити банку і т. ін.
Основними напрямами видачі грошей з розрахункового ра-хунка в банку є платежі постачальникам за сировину, матеріали, готові вироби, енергію, кредити, що погашаються банку, внески до бюджету, погашення заборгованості, гроші готівкою для видачі заробітної плати тощо.
Усі операції на розрахункових рахунках виконуються за доку-ментами встановленої форми. Вони єдині для всіх галузей. При зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок не потрібна згода його власника. Проте всі платежі з розрахункового рахунка вико-нуються, як правило, банком за розпорядженням власника рахун-ка в межах вільного залишку коштів.
Без погодження з власником розрахункового рахунка оплачу-ються лише виконавчі листи судів, накази арбітражу та інші ви-конавчі документи, зокрема не сплачені вчасно платіжні вимоги, платіжні доручення, розпорядження фінансових органів про стяг-нення прострочених платежів до бюджету тощо.
Якщо коштів на розрахунковому рахунку для оплати пред'явлених документів не вистачає, установлена така послі-довність дій: видача на невідкладні потреби в межах установ-леного ліміту, на заробітну плату з відрахуваннями органам со-ціального страхування, платежі до бюджету, погашення забор-гованості постачальникам, внески амортизаційного фонду на капітальні вкладення (якщо з цією метою створюється амор-тизаційний або ремонтний фонд), погашення кредиту банку, інші платежі.
Підприємствам окрім розрахункового рахунка відкривають спеціальні позикові рахунки, через які проходить основний потік розрахункових операцій цих підприємств. У таких випадках на розрахунковий рахунок надходить лише частина виручки (у час-тині нематеріальних витрат), надходження фінансування в обо-ротні засоби; з розрахункового рахунка виконуються всі платежі з прибутку, витрати