№ оп. | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки

Дебет | Кредит

1 | Відображена заборгованість учасника (засновника) за внесками до статутного капіталу | 46 "Неоплачений капітал" | 40 "Статутний капітал"

2 | Внесений внесок до статутного капіталу у вигляді нематеріального активу (програмне забезпечення) | 12 "Нематеріальні активи" за субрахунками | 46 "Неоплачений капітал"

2.2. Облік амортизації нематеріальних активів. Методи нарахування амортизації. Відображення нарахованої амортизації в системі рахунків бухгалтерського обліку

Амортизація нематеріальних активів – постійне списання вартості нематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні, і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань відповідних активів.

Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, і закінчується з місяця, наступного за місяцем вибуття. Протягом строку корисного використання об'єкту нематеріальних активів амортизація його не зупиняється, окрім випадків консервації підприємства. Нарахування амортизаційних відрахувань не залежить від фінансового результату діяльності підприємства.

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання нематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійно обраним підприємством, виходячи з умови отримання майбутніх економічних вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, то використовують лінійний метод.

Порядок застосування методів амортизації – аналогічний порядку амортизації основних засобів. Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби".

Поняття зносу (амортизації).

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об'єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами.

Знос нематеріальних активів – сума амортизації об'єкта, накопичена з початку строку їх корисного використання.

Методи розрахунку амортизації. Метод амортизації нематеріальних активів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивного;

5) виробничого.

За прямолінійним методом вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об'єкта зменшується.

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об'єкта нематеріальних активів, виходячи із залишкової вартості такого об'єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів на річну норму амортизації [7]:

А = ЗВ Ч На,

де А – сума амортизаційних відрахувань;

ЗВ – залишкова вартість об'єкта основних засобів;

На – річна норма амортизації.

Річну норму амортизації підприємство визначає самостійно за такою формулою [7]:

,

де На – річна норма амортизації;

н – термін корисного використання об'єкта основних засобів, років;

ЛВ – ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів;

ПВ – первісна вартість об'єкта основних засобів.

Цю формулу можна перетворити до такого вигляду [7]:

На = 1 – (ЛВ : ПВ)1/н.

У перший рік експлуатації об'єкта нематеріальних активів базою для нарахування амортизації такого об'єкта буде його первісна вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості виходить з того, що корисність і продуктивність нематеріальних активів в перші періоди використання є значно вищими, ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об'єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженою на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об'єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об'єкта (в зворотному порядку), а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об'єкту, що амортизується, визначають суму амортизації.

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об'єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об'єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об'єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Якщо компоненти нематеріальних активів мають різні строки використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, то можуть застосовуватись різні норми та методи амортизації цих компонентів.

Метод амортизації нематеріального активу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів. Необхідність зміни методу амортизації може бути пов'язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті ж функції.

Нарахування зносу виробничих основних засобів оформляється наступними записами на рахунках бухгалтерського обліку [7]:

№ оп. | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки

Дебет | Кредит

1 | Нараховано амортизацію основних засобів підприємством, що не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами":

а) об'єктів виробничого призначення | 23 "Виробництво" або

91 "Загальновиробничі витрати"

92 "Адміністративні витрати"

93 "Витрати на збут"

941 "Витрати на дослідження та розробки"

949 "Інші витрати операційної діяльності"

99 "Надзвичайні витрати" | 131 "Знос основних засобів"

б) об'єктів загальногосподарського призначення

в) об'єктів, що забезпечують збут продукції

г) об'єктів, що