Облік матеріально-технічного постачання

курсова робота з бухгалтерського обліку

ЗМІСТ

Вступ

Підприємство з виробництва продукції, робіт чи послуг є складною системою, під якою розуміють сукупність окремих елементів, котрі знаходяться у взаємодії та зв'язках між собою і утворюють єдність та цільність. Підприємство як система характеризується двома основними характеристиками:

У фінансовому обліку процес постачання чітко не виділяється, хоча немало економістів пропонують організувати облік у системі бухгалтерських рахунків та використовувати інформацію для визначення ефективності цього процесу. Автор пропонує звернути увагу на процес постачання, оскільки через нього проходять вхідні потоки ресурсів, які в майбутньому перетворюються з натуральної форми у вартісну. Витрати, пов'язані з придбанням ресурсів, становлять від 10 до 30% від вартості заготовлених ресурсів, а тому їх облік та аналіз динаміки і структури дають можливість знайти шляхи зниження витрат, і збільшення маси прибутку.

Сьогодні загальний характер багатьох норм Правил (стандартів) дає бухгалтерам широке поле професійної творчості та спонукає до самостійного прийняття важливих рішень з облікових проблем.

В Україні прийнято 25 положень (стандартів) обліку, які охоплюють всі діючі МСБО (крім стандартів, які стосуються звітності банків і пенсійних фондів). Деякі національні стандарти об'єднують положення декількох МСБО, а в деяких випадках розробляються стандарти, зміст яких не має аналогу в міжнародних ста-ндартах. Але всі національні стандарти базуються на МСБО та не суперечать їм.

Стандарти надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв'язку з чим бухгалтерські записи часто залежать від обраного методу. Вони описують проводки за кожним можливим методом, надають рекомендації щодо вибору найбільш вдалого методу для підприємств залежно рід специфіки їх діяльності. А бухгалтер обирає потрібні йому проводки відповідно до облікової політики.

Сьогодні він сам вирішує питання стосовно норм амортизації матеріальних і нематеріальних активів, питання про те, які платежі відносити на даний звітний період, а які капіталізувати (включити у витрати майбутніх періодів або віднести на незавершене виробництво), як списувати прострочену дебіторську заборгованість тощо. При цьому бухгалтер добре розуміє, що всі його рішення не мають відношення до розрахунків з бюджетом з податків. У держави свої норми, свої погляди, а у власника – свої.

Все сказане вище можна застосувати до обліку розрахунків з постачальниками.

Таким чином, сьогодні немає чіткого шаблону, в який бухгалтер міг би підставляти потрібні суми. Відображаючи ту чи іншу операцію, бухгалтер аналізує її економічний зміст, від чого залежить визнання і відображення її у звітності.

1. Процес постачання та його значення для підприємства

Тривалість й ефективність функціонування підприємства знаходяться у прямій залежності від уміння команди менеджерів протистояти ринковим та економічним несприятливим факторам, а тому фінансовий облік передбачає обов'язкові процедури збору й обробки інформації, яка стосується перебігу процесів, виявлення позитивних чи негативних відхилень від запрограмованих цілей, планів та показників діяльності. Ця інформація дозволяє своєчасно приймати рішення, спрямовані на недопущення негативних змін чи на їх нейтралізацію.

Розкриваючи поняття процесів промислових підприємств, автор вважає за необхідне дати визначення цього терміна, оскільки в літературі з бухгалтерського обліку до цього часу не зверталася увага на такі "дрібниці", а тому не зовсім зрозуміло що саме слід вважати процесом у виробничій діяльності.

Процесом (лат. "processus" – проходження, просування) називається послідовна закономірна зміна певного явища та перехід від одного явища до іншого. Іншими словами, господарська діяльність породжує закономірну і послідовну зміну процесів:

1) придбання факторів виробництва – постачання;

2) їх трансформацію у готовий продукт (роботи чи послуги) – виробництво;

3) продаж готової продукції – збут;

4) розширення чи модернізацію матеріально-технічної бази – інвестування.

На рис. 1 показано чотири процеси: постачання, виробництво, збут й інвестування, які в сукупності характеризують повний цикл основної діяльності підприємства.

Процес постачання полягає в тому, що підприємство укладає договори з постачальниками на необхідні йому фактори виробництва, організовує доставку та складування виробничих запасів, перераховує гроші постачальникам за отримані матеріали. Під час цього процесу відбувається зміна активу з форми грошей на форму майна, призначеного для виробництва продукції.

Рис. . Процеси виробничої діяльності та їх взаємозв'язок [10, 305]

Процес виробництва пов'язаний із споживанням факторів виробництва не лише у їх натуральній, а й у грошовій формі. У виробництві відбувається трансформація спожитих факторів виробництва у готовий продукт (роботи чи послуги), формування собівартості продукції, рівень якої визначається ефективністю технології, техніки, організації виробництва, кваліфікації персоналу й управління.

Процес збуту характеризується такими господарськими операціями, як пошук покупців, визначення ціни продажу, укладання договорів на поставку продукції споживачам, відвантаження продукції та доставка замовлень, отримання грошей від реалізації, нарахування і сплата податків і обов'язкових платежів, визначення фінансового результату від реалізації тощо.

Процес інвестування передбачає відмову підприємства від поточного нагромадження грошей на користь збільшення касового потоку (надходжень) у майбутньому. Інвестиції пов'язані з витратами на створення чи придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, витратами на реконструкцію, розширення та модернізацію діючих об'єктів, формування основного стада та ін. Метою інвестування є розширення матеріально-технічної бази, нарощування виробничого потенціалу та отримання вигод від цього у майбутньому.

В окремі процеси виділяють фінансову діяльність та фінансове інвестування, коли підприємство вкладає гроші у цінні папери інших підприємств, статутний капітал інших підприємств на території України й за кордоном тощо. Такі інвестиції називаються фінансовими.

Названі процеси функціонують як самостійні але взаємопов'язані між собою в загальному циклі кругообороту капіталу.

Фінансовий облік процесів повинен організовуватися у