Облік і розподіл загальновиробничих витрат

курсова робота з бухгалтерського обліку

ЗМІСТ

Вступ

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, зв'язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції – виготовлення продукції (надання послуг).

Поточні витрати чинників виробництва бувають циклічними та безперервними. Перші повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (витрати на матеріали, заробітну плату виробничників, інструмент та ін.), другі існують постійно і незалежно від виробництва (утримання приміщень, споруд, устаткування, управлінського персоналу тощо).

Витрати мають натуральну та грошову форми. Планування й облік витрат факторів виробництва в натуральній формі (кількість, маса, об'єм, довжина тощо) мають важливе значення для організації діяльності підприємства. Проте для оцінювання результатів цієї діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки вона виражає вартість продукції (послуг).

Слід відрізняти витрати, які утворюють вартість продукції в певному періоді (списуються на неї), і реальні грошові виплати. Перші витрати зв'язані з виготовленням продукції незалежно від того, коли куплено відповідні матеріальні ресурси чи найнято робочу силу. Другі – це виплати за придбані чинники виробництва без урахування часу їхнього використання. Реальні грошові виплати обслуговують зовнішній оборот підприємства та оплату праці.

Ясна річ, що будь-які витрати орієнтовано на певний результат. Тільки це виправдовує їхню доцільність. Стосовно виробничого підприємства цей загальний принцип діяльності, що його покладено в основу визначення собівартості продукції, виражається формулою «Витрати – Випуск» («Input – Output»).

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Що ліпше працює підприємство (інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше вдосконалює техніку, технологію та організацію виробництва), то нижчою є собівартість продукції. Тому собівартість є одним із важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок з її ціною. Це виявляється в тім, що собівартість є базою ціни товару і водночас обмежником для виробництва (ніхто не випускатиме продукції, ринкова ціна якої є нижчою за її собівартість).

Для обчислення собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включають. Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості й прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються в собівартість, є питанням їхнього розподілу між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розподілу полягає в тім, що через собівартість мають відшкодовуватися ті витрати підприємства, які забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва: предметів, засобів праці, робочої сили та природних ресурсів.

Сказане вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом курсової роботи є теорія бухгалтерського обліку.

Предмет дослідження – облік собівартості реалізованої продукції.

Метою курсової роботи є дослідження обліку собівартості реалізованої продукції.

Розділ 1. Поняття про витрати виробництва і собівартість продукції. Склад витрат, що включаються в собівартість продукції

Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості.

Витрати на виробництво відрізняються за складом, економічним призначенням, питомою вагою у виготовленні та реалізації продукції, залежністю від обсягу виробництва тощо. Це робить необхідним групування витрат за визначеними ознаками. В залежності від характеру виробництва витрати поділяються за видами продукції (послуг) та етапами виробничого процесу (стадіями, переділами). Різні місця виникнення витрат передбачають їх облік за структурними підрозділами (цехами, відділами, ділянками, бригадами), за центрами відповідальності. Витрати також класифікуються за рядом інших ознак: за економічними елементами та статтями калькуляції, за цільовим призначенням, ступенем однорідності, способом включення до собівартості, часом виникнення.

При калькулюванні собівартості реалізованої продукції необхідно керуватися вимогами П(С)БО 3, тобто врахувати, що з доходом від реалізації продукції, робіт, послуг необхідно співставляти тільки виробничу собівартість реалізованої продукції, до якої не включені наступні позиції: адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові Витрати і інші витрати.

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" собівартість реалізованої продукції .(робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат.

Склад витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції відображається в наступній таблиці (табл. 1).

Таблиця

Склад собівартості реалізованих продукції, робіт, послуг (товарів) [5, 284]

Склад витрат у фінансовій звітності згідно П(С)БО 3 | Види витрат згідно П(С)БО 16 | Структуру видів витрат згідно П(С)БО 16 | Склад витрат (номенклатура), які можна віднести до конкретного об'єкту витрат згідно П(С)БО 16

Прямі | Виробнича собівартість реалізованих готової продукції, товарів, робіт, послуг | Прямі матеріальні витрати | Вартість сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів і інших матеріалів

Прямі витрати на оплату праці | Заробітна плата і інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг

Інші прямі витрати | Відрахування на соціальні заходи, амортизація, витрати від браку, які складають вартість кінцевої забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовується робітниками, які допустили брак; одержаної від постачальника суми за неякісні матеріали і комплектуючі вироби; плата за оренду земельних і майнових паїв і інші виробничі витрати

Непрямі | Загальновиробничі витрати:

1. Змінні.

2. Постійні розподілені | Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, ділянками, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування апарату управління цехами, їх відрядження тощо)

Амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення (цехового)призначення

Витрати на утримання, експлуатацію