Синтетичний облік зазначених витрат ведеться на збірно-розподільчому Рахунку 91 "Загально виробничі витрати". Аналітичний облік загально-виробничих витрат ведуть по кожному цеху, окремо за прийнятою номенклатурою статей у відомості №12 (або відповідній машинограмі). Місячні підсумки відомостей переносять до журналу-ордеру №10.

Розподіл загальновиробничих витрат. Загально виробничі витрати поділяються на постійні і перемінні.

До перемінних загально виробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до змін обсягу діяльності. Такі витрати наприкінці місяця списуються з кредиту рахунка 91 "Загально виробничі витрати" на Дебет рахунка 23 "Виробництво".

До постійних загально виробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Такі витрати розподіляють між затратами на виробництво і собівартістю реалізованої продукції, згідно з методикою наведеною в додатку до Положення (стандарту) 16. Положення передбачає віднесення до складу витрат звітного періоду постійних накладних загально виробничих витрат виходячи з нормальної виробничої потужності

Різниця між сумою постійних загально виробничих витрат і їх сумою, обчисленою з урахуванням нормальної виробничої потужності, підлягає включенню до собівартості реалізованої готової продукції.

Розподілена сума загально виробничих витрат списується з кредиту рахунка 91 "Загально виробничі витрати" на дебет рахунків; 23 "Виробництво" (в сумі, що відносять до затрат виробництва), 90 "Собівартість реалізації" (в сумі, що відноситься до собівартості продукції) Загально виробничі витрати, списані на рахунок виробництва, розподіляються між окремими об'єктами витрат (видами продукції, що виготовляється, роботами, послугами) пропорційно заробітній платі виробничих робітників або іншому базису, встановленому галузевою інструкцією.

Розділ 6. Облік незавершеного виробництва

Для правильного визначення фактичної собівартості готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного виробництва. Вони, відображаються по дебету рахунку 23 "Виробництво".

Незавершеним виробництвом вважається продукція (роботи, послуги), яка не пройшла всіх стадій, фаз виробництва, передбачених технологічним проце-со-м. Не відносяться забраковані напівфабрикати і деталі, які не підлягають ви--п-ра-вленню, а також сировина, матеріали, напівфабрикати, які не були в обробці.

Оцінка залишків незавершеного виробництва здійснюється згідно із галузевим порядком калькулювання собівартості готової продукції за винятком по-не-сених внаслідок технічно неминучого браку, повернення зносу спеціального інструменту та витрат на освоєння виробництва нових видів продукції. Можлива оцінка незавершеного виробництва за сумою прямих виробничих витрат.

Розмір незавершеного виробництва уточнюється при проведенні інвентаризації. Там, де поточний облік витрат ведеться не окремо по кожному об'єкту калькуляції, а в цілому, (наприклад, за групами однорідних виробів), виникає необхідність позасистемного розподілу витрат в межах кожної групи виробів між окремими видами продукції, що входять до даної групи.

При інвентаризації незавершеного виробництва необхідно: виявляти деталі, вузли і ті вироби, обробка і зборка яких ще не закінчені; готові вироби, не повністю укомплектовані і не здані на склад готової продукції; неврахований брак, лишки та недостачі деталей; перевірити правильність обліку руху деталей та напівфабрикатів. За даними інвентаризації перевіряють також витрати, які обліковуються на рахунках основного виробництва та визначають вартість випущеної продукції.

При інвентаризації виявляються також неописані з тих чи інших причин витрати по виготовленій раніше продукції, по припинених роботах, анульованих замовленнях тощо, витрати, які підлягають списанню з рахунку 23 "Виробництво".

Перед початком інвентаризації матеріали, покупні напівфабрикати, що непотрібні цехам, ділянкам, відділам, а також деталі та вузли, обробка яких завершена на даному етапі здаються на склад. Повністю забраковані деталі до незавершеного виробництва не включаються.

Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що знаходяться біля робочих місць, але ще не оброблялись, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей.

При цьому в інвентаризаційних описах зазначається їх фактична кількість, яка визначається шляхом зважування, замірів, підрахунків, лабораторних аналізів. Кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві, визначається технічними розрахунками в порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку і калькулювання собівартості продукції. Інвентаризаційні описи складаються окремо кожним цехом (ділянкою). В одиничному виробництві – за кожним виробом.

Розділ 7. Зведення витрат на виробництво і розрахунок собівартості продукції

Для узагальнення інформації про затрати на виробництво продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 23 "Виробництво", до якого відкривається стільки субрахунків, скільки видів діяльності (робіт, послуг) здійснюється підприємством.

Аналітичний облік по рахунку 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

По дебету рахунка 23 "Виробництво" та його аналітичних рахунків протягом звітного періоду відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати в кореспонденції з кредитом рахунків;

20. "Виробничі запаси" (на вартість використаної у виробництві сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, технологічного палива.)

22. "Малоцінні і швидкозношувані предмети" (на вартість використання у виробництві інструментів, пристосувань тощо).

66. "Розрахунки з оплати праці" (на суму основної і додаткової заробітної плати та інших виплат працівникам, які зайняті у виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат).

65 "Розрахунки за страхуванням" (на суму відрахувань на пенсійне забезпечення, соціальне страхування. Соціальне страхування на випадок безробіття та інші соціальні заходи).

685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (на вартість послуг, наданих сторонніми організаціями для виробничих потреб).

Наприкінці місяця на дебет рахунка 23 "Виробництво" з кредиту рахунка 91 "Загально виробничі витрати" списуються загально виробничі витрати в сумі, що за розрахунком підлягає