Російська система передбачає однакові методи обліку для довго- та короткострокових інвестицій. Як і за МСБО, потенційні збитки від знецінення довгострокових фінансових вкладень в акції інших підприємств повинні відображатися в тому звітному періоді, в якому виявлені. А потенційний прибуток буде відображений після реалізації акцій в сумі підвищених дивідендів, отриманих по акціях.

Відповідно до міжнародних правил щодо інвестицій в звітності обов'язково необхідно розкривати наступну інформацію (рис. 1.5).

Рис. 1.. Інформація щодо обліку інвестицій, яку необхідно розкривати у звітності відповідно до МСБО [7, 331]

Більшість підприємств подає баланси, в яких поточні активи відокремлені від довгострокових згідно з вимогами МСБО 1 "Подання фінансових звітів". Поточні інвестиції включаються до оборотних активів.

Довгострокові інвестиції відображаються в балансі окремим рядком між оборотними активами та необоротними активами чи включаються до складу необоротних активів.

В звітності щодо короткострокових інвестицій в цінні папери необхідно обов'язково відображати інформацію про сукупну ринкову ціну і сукупну собівартість цінних паперів.

Відповідно до 4-ої Директиви ЄС в Складі необоротних активів повинна розкриватися наступна інформація про довгострокові інвестиції: .

1) частка в афілійованих підприємствах (пов'язаних сторонах);

2) позики афілійованим підприємствам;

3) частка участі в капіталі;

4) позики підприємствам, з якими дана компанія пов'язана часткою участі;

5) інвестиції, які знаходяться у власності в якості основного капіталу;

6) інші позики;

7) власні акції компанії (із зазначенням їх номінальної вартості чи, за відсутності номінальної вартості, їх облікової номінальної вартості) тією мірою, якою розкриття цієї інформації відповідає вимогам країни про відображення цієї інформації в балансовому звіті.

В балансах підприємств Німеччини, Франції для відображення обліку фінансових інвестицій призначений певний розділ (рис. 1.6).

Рис. 1.. Номенклатура статей балансів та рахунків по розділу "Фінансові інвестиції в Німеччині та Франції [7, 332]

Отже, з усього сказаного вище можна зробити висновок, що не дивлячись на відмінності щодо назви поняття "необоротні активи", в більшості зарубіжних країнах останні поділяються на три загальні групи:

Розділ 2. Облік окремих видів фінансових вкладень відповідно до МСБО

2.1. Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства

Облік інвестицій у дочірні підприємства регулюється Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку МСБО 27 (переформатованим у 1994 р.) "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства".

Даний стандарт слід застосовувати для складання та подання консолідованих фінансових звітів групи підприємств, які контролюються материнською компанією [2].

Даний стандарт також слід застосовувати в обліку інвестицій у дочірні підприємства в окремих фінансових звітах материнської компанії.

Даний стандарт заміняє МСБО 3 "Консолідовані фінансові звіти", за винятком тієї частини стандарту, яка стосується обліку інвестицій в асоційовані компанії (див. МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії").

Консолідовані фінансові звіти охоплюються поняттям "фінансові звіти", яке міститься у Передмові до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Отже, консолідовані фінансові звіти складаються відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Даний стандарт не поширюється на:

а) методи обліку об'єднання компаній та його впливу на консолідацію, в тому числі на гудвіл, який виникає в результаті об'єднання компаній (див. МСБО 22 "Об'єднання компаній");

б) облік інвестицій в асоційовані компанії (див. МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії");

в) обліку інвестицій у спільні підприємства (див. МСБО 31 "Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах").

Терміни, що використовуються в даному стандарті, мають таке значення:

Контроль (для даного стандарту) – повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємства з метою отримання вигод від його діяльності.

Дочірнє підприємство – підприємство, яке контролюється іншим підприємством (відомим як материнська компанія).

Материнська компанія – підприємство, яке має одне або кілька дочірніх підприємств.

Група – це материнська компанія і всі її дочірні підприємства.

Консолідовані фінансові звіти – фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти єдиного підприємства.

Частка меншості – це та частина чистих результатів діяльності і чистих активів дочірнього підприємства, які відносяться до часток, що не належать прямо або непрямо через дочірні підприємства материнській компанії.

Подання консолідованих фінансових звітів. Материнська компанія, яка відрізняється від материнської компанії, визначеної у параграфі 8 МСБО 27, повинна подавати консолідовані фінансові звіти.

Материнська компанія, яка є сама дочірнім підприємством, що знаходиться у повній власності або практично у повній власності, не повинна подавати консолідовані фінансові звіти. За умови, що материнська компанія є підприємством практично у повній власності, вона одержує згоду власників частки меншості. Така материнська компанія має розкривати причини, з яких консолідовані фінансові звіти не були надані, разом з основами, за якими ведеться облік дочірніх підприємств у її окремих фінансових звітах. Необхідно також розкривати у фінансових звітах назву і зареєстрований офіс материнської компанії, що надає фінансові звіти.

Користувачів фінансових звітів материнської компанії, як правило, цікавить фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані групи в цілому, і таку інформацію необхідно їм подавати. Цій меті служать консолідовані фінансові звіти, які надають фінансову інформацію про групу як інформацію про єдине підприємство незалежно від юридичних обмежень окремих юридичних осіб [2].

Материнська компанія, яка сама знаходиться у повній власності іншого підприємства, може не завжди надавати консолідовані фінансові звіти, оскільки такі звіти можуть не вимагатися її материнською компанією, а потреби інших користувачів можуть повністю задовольнятися консолідованими фінансовими звітами її материнської компанії. У деяких країнах материнська компанія також звільняється від надання консолідованих фінансових звітів, якщо вона практично повністю належить іншому підприємству, і материнська компанія отримує згоду власників частки меншості. "Практично у повній власності" часто означає, що материнська