Сфера застосування консолідованих фінансових звітів. Материнська компанія, яка випускає консолідовані фінансові звіти, має консолідувати всі дочірні підприємства, іноземні і місцеві, за винятком тих, про які йдеться у параграфі 13.

До консолідованих фінансових звітів слід включати всі підприємства, які контролює материнська компанія, за винятком тих дочірніх підприємств, які вилучаються з причин, зазначених у параграфі 13. Контроль вважається існуючим, якщо материнська компанія володіє, прямо чи непрямо через дочірні підприємства, більш ніж половиною голосів підприємства, за винятком окремих випадків, коли можна чітко продемонструвати, що таке володіння не встановлює контроль. Контроль також існує, навіть коли материнській компанії належить половина або менше половини голосів підприємства, якщо існує:

а) право на більш ніж половину голосів згідно з угодою з іншими інвесторами;

б) право керувати фінансовою та операційною політикою підприємства згідно зі статутом або угодою;

в) право призначати чи знімати більшість членів ради директорів або еквівалентного керуючого органу

чи

г) право віддавати більшість голосів на зборах ради директорів або еквівалентного керуючого органу.

Дочірнє підприємство не включається до консолідації, якщо:

а) контроль вважається тимчасовим, оскільки дочірнє підприємство купується і утримується винятково з метою його наступної реалізації у близькому майбутньому,

або

б) воно функціонує за умов жорстких довгострокових обмежень, які суттєво зменшують його здатність передавати кошти материнській компанії.

Такі дочірні підприємства слід обліковувати так, якби вони були інвестиціями згідно з МСБО 25 "Облік інвестицій".

Іноді дочірнє підприємство виключається з консолідації, якщо його господарська діяльність відрізняється від діяльності інших підприємств групи. Виключення на цій підставі не є виправданим, оскільки при консолідації таких дочірніх підприємств і розкритті додаткової інформації у консолідованих фінансових звітах стосовно різних видів господарської діяльності дочірніх підприємств надається більш повна інформація. Наприклад, розкриття, яке вимагає МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами", допомагає пояснити значення різних видів господарської діяльності всередині групи.

Процедури консолідації. При підготовці консолідованого фінансового звіту фінансові звіти материнської компанії та дочірніх підприємств об'єднуються шляхом додавання відповідних показників за подібними статтями, такими як активи, зобов'язання, капітал, дохід та витрати. Щоб консолідовані фінансові звіти надавали фінансову інформацію про групу як інформацію про єдине підприємство, необхідно зробити такі кроки [2]:

а) виключити балансову вартість інвестицій материнської компанії в кожне дочірнє підприємство і частку власного капіталу материнської компанії в кожному дочірньому підприємстві (див. МСБО 22 "Об'єднання компаній", який також описує підхід до будь-якого гудвілу, що виникає в результаті об'єднань);

б) визначити частку меншості в чистому прибутку консолідованих дочірніх підприємств за звітний період і коригувати відповідно до прибутку групи для одержання чистого прибутку, який можна віднести до власників материнської компанії;

в) визначити частку меншості в чистих активах консолідованих дочірніх підприємств і подати в консолідованому балансі окремо від зобов'язань та акціонерного капіталу материнської компанії. Частка меншості в чистих активах складається:

г) з суми на дату первісного об'єднання, розрахованої згідно з МСБО 22 "Об'єднання компаній";

д) з частки меншості в зміні капіталу з дати об'єднання.

Податки, які підлягають сплаті або материнською компанією, або її дочірніми підприємствами після розподілу материнській компанії прибутків, нерозподілених в дочірніх підприємствах, відображаються в обліку згідно з МСБО 12 "Облік податків на прибуток".

Внутрішньогрупові сальдо та внутрішньогрупові операції і нереалізований прибуток, який виникає в результаті, слід повністю виключити. Нереалізовані збитки, які виникають в результаті внутрішньогрупових операцій, слід також виключати, окрім випадків, коли витрати не можуть бути відшкодовані [2].

Внутрішньогрупові сальдо та внутрішньогрупові операції, в тому числі реалізація, витрати та дивіденди, виключаються повністю. Нереалізовані прибутки, що виникають в результаті внутрішньогрупових операцій, включаються до балансової вартості активів, таких як запаси або основні засоби, виключаються повністю. Нереалізовані збитки, які виникають у результаті внутрішньогрупових операцій, що вилучаються при розрахунку балансової вартості активів, також виключаються, окрім випадків, коли витрати не можуть бути відшкодовані. Різниці в часі, які виникають через виключення нереалізованого прибутку або збитків в результаті внутрішньогрупових операцій, розглядаються згідно з МСБО 12 "Облік податків на прибуток".

Якщо фінансові звіти, які використовуються для консолідації, були складені на різні звітні дати, необхідно вносити коригування згідно з впливом суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами та датою фінансових звітів материнської компанії. В будь-якому випадку різниця між датами звітів не повинна бути більшою 3 місяців.

Фінансові звіти материнської компанії та її дочірніх підприємств, які використовуються при складанні консолідованих фінансових звітів, як правило, складаються на одну і ту ж дату. Якщо дати звітів є різними, дочірнє підприємство часто складає звіти з метою консолідації на ту саму дату, що і група. У випадках, коли це неможливо, можна використовувати фінансові звіти, складені на різні дати, за умови, що різниця не перевищує 3 місяців. Принцип послідовності вимагає, щоб тривалість звітних періодів та будь-яка різниця у датах звітів залишалася однаковою від одного періоду до іншого.

Консолідовані фінансові звіти слід складати з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо неможливо використовувати єдину облікову політику при складанні консолідованих фінансових звітів, цей факт слід розкривати разом з часткою статей у консолідованому фінансовому звіті, до яких застосовувалася різна облікова політика.

У багатьох випадках, якщо член групи застосовує облікову політику, відмінну від тієї, яка прийнята у консолідованих фінансових звітах для подібних операцій та подій за схожих обставин, у його фінансових звітах робиться відповідне коригування, коли вона використовується при складанні консолідованого фінансового звіту.

Результати діяльності дочірнього підприємства включаються до