Інвестиції в підприємство слід обліковувати згідно з МСБО 25 "Облік інвестицій" з дати, коли воно припиняє відповідати визначенню дочірнього підприємства і не стає асоційованою компанією, як визначено у МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії" [2].

Балансова вартість інвестицій на дату, коли підприємство перестає бути дочірнім підприємством, розглядається як витрати, починаючи з цієї дати.

Частку меншості слід відображати в консолідованому балансі окремо від зобов'язань та акціонерного капіталу материнської компанії. У прибутку групи частку меншості також слід відображати окремо.

Збитки, які відносяться до частки меншості в консолідованому дочірньому підприємстві, можуть перевищувати частку меншості в капіталі дочірнього підприємства. Це перевищення і будь-які наступні збитки, які відносяться до меншості, списуються на частку більшості, за винятком тієї частини, за якою меншість має невідмовне зобов'язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом дочірнє підприємство відображає в звіті прибуток, весь цей прибуток розподіляється на частку більшості, доки не будуть відшкодовані збитки частки меншості, сплачені раніше за рахунок частки більшості.

Якщо дочірнє підприємство має кумулятивні привілейовані акції в обігу, які утримуються за межами групи, материнське підприємство обчислює свою частку прибутку або збитків після коригування на суму дивідендів на привілейовані акції дочірнього підприємства, незалежно від того, були дивіденди оголошені чи ні.

Облік інвестицій у дочірні підприємства в окремих фінансових звітах материнської компанії. В окремих фінансових звітах материнської компанії інвестиції в дочірні підприємства, які включаються до консолідованих фінансових звітів, слід:

а) обліковувати з застосуванням методу участі в капіталі, як зазначено в МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії",

або

б) відображати за собівартістю чи сумою переоцінки згідно з обліковою політикою материнської компанії для довгострокових інвестицій (див. МСБО 25 "Облік інвестицій").

Інвестиції в дочірні підприємства, які вилучаються з консолідації, слід обліковувати в окремих фінансових звітах материнської компанії так, ніби вони є інвестиціями згідно з МСБО 25 "Облік інвестицій".

У багатьох країнах материнська компанія надає окремі фінансові звіти для задоволення законодавчих або інших вимог.

Розкриття. На додаток до розкриття інформації, яке передбачене параграфами 8 та 21, слід розкривати:

а) у консолідованих фінансових звітах перелік важливих дочірніх підприємств із зазначенням назви, країни реєстрації або місцезнаходження, пропорційну частку власності та, якщо вони відрізняються, пропорційну частку голосів у володінні;

б) у консолідованих фінансових звітах, у разі доречності:

і) причини, з яких дочірнє підприємство не консолідується;

ІІ) характер відносин між материнською компанією та дочірнім підприємством, якщо материнська компанія не володіє в дочірньому підприємстві, прямо чи непрямо, більш як половиною голосів;

IIІ) назву підприємства, в якому материнській компанії належить більше половини голосів, прямо або непрямо через дочірні підприємства, але яке, через відсутність контролю, не є дочірнім підприємством;

IV) вплив придбання та продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан на дату фінансової звітності, на результати звітного періоду та на відповідні суми попереднього періоду;

V) характеристику методу, використаного для обліку дочірніх підприємств в окремих фінансових звітах материнської компанії.

2.2. Облік інвестицій в асоційовані компанії

Облік інвестицій в асоційовані компанії регулюється Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку МСБО 28 (переформатованим у 1994 р.) "Облік інвестицій в асоційовані компанії"

Сфера застосування. Цей стандарт слід застосовувати інвестору для обліку інвестицій в асоційовані компанії.

Даний стандарт замінює МСБО 3 "Консолідовані фінансові звіти" тою мірою, якою цей стандарт має відношення до обліку інвестицій в асоційовані компанії.

Визначення. Терміни, використані в цьому стандарті, мають таке значення:

Асоційована компанії – це підприємство, в якому інвестор має суттєвий вплив і яке не є ні дочірнім, ні спільним підприємством інвестора.

Суттєвий вплив – це повноваження брати участь в прийнятті рішень із фінансової та операційної політики об'єкта інвестування, а не контроль цієї політики.

Контроль (для цілей цього стандарту) – це повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємства для отримання вигоди від його діяльності [3].

Дочірнє підприємства – це підприємство, що контролюється іншим підприємством (відомим як материнська компанія).

Метод участі в капіталі – це метод обліку, згідно з яким інвестиція первісна відображається за собівартістю, а потім коригується відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування після придбання. Звіт про прибутки та збитки відображає частку інвестора в результатах діяльності об'єкта інвестування.

Метод собівартості – це метод обліку, згідно з яким інвестиція відображається за собівартістю. Звіт про прибутки та збитки відображає прибуток від інвестиції лише тою мірою, якою інвестор одержує частку акумульованого чистого прибутку об'єкта інвестування, що виникає після дати придбання.

Суттєвий вплив. Якщо інвестор володіє, прямо або не прямо через дочірні підприємства, 20% або більше голосів об'єкта інвестування, то вважається, що інвестор має суттєвий вплив, поки не буде чітко доведено протилежне. Навпаки, якщо інвестор володіє, прямо або непрямо менш ніж 20% голосів