Метод участі в капіталі – це метод обліку і звітності, згідно з яким частка участі в капіталі спільно контрольованого підприємства первісна відображається за собівартістю, а потім коригується відповідно до зміни вартості частки контролюючого учасника в чистих активах спільно контрольованого підприємства після придбання. Звіт про прибутки та збитки відображає частку контролюючого учасника в результатах операцій спільно контрольованої господарської одиниці [4].

Форми спільних підприємств. Форми і структури спільних підприємств можуть бути різними. В даному стандарті визначаються три поширені типи: спільно контрольовані операції, спільно контрольовані активи і спільно контрольовані господарські одиниці, які, як правило, називаються спільним підприємством і відповідають такому визначенню. Загальними для всіх спільних підприємств є такі характеристики:

а) два або більше контролюючих учасників, зв'язаних контрактною угодою;

б) спільний контроль, який встановлюється контрактною угодою.

Контрактна угода. Існування контрактної угоди необхідне для того, щоб відрізняти частки участі в капіталі, які пов'язані зі спільним контролем, від інвестицій в асоційовані компанії, в яких інвестор має суттєвий вплив (див. МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії"). Згідно з даним стандартом діяльність, відносно якої контрактна угода, що встановлює спільний контроль, відсутня, не відноситься до спільних підприємств.

Контрактну угоду можна засвідчити різними способами, наприклад контрактом, укладеним між контролюючими учасниками, або протоколом переговорів між контролюючими учасниками. В деяких випадках контрактна угода вноситься до статуту або до інших статутних документів спільного підприємства. Незалежно від форми контрактна угода, як правило, складається в письмовій формі і визначає:

а) діяльність, тривалість і зобов'язання звітності даного спільного підприємства;

б) призначення ради директорів або еквівалентного керівного органу спільного підприємства і визначення права голосу контролюючих учасників;

в) внески коштів контролюючими учасниками;

г) розподіл контролюючими учасниками продукції, доходу, витрат або результатів діяльності спільного підприємства [4].

Контрактна угода встановлює спільний контроль за спільним підприємством. Така вимога забезпечує неможливість одностороннього контролю діяльності одним контролюючим учасником. Угода визначає такі рішення в сферах, які є суттєвими для цілей спільного підприємства, що вимагають згоди всіх контролюючих учасників, а також такі рішення, які можуть вимагати згоди встановленої більшості контролюючих учасників.

Контрактна угода може визначати одного контролюючого учасника як керівника або менеджера спільного підприємства. Керівник не контролює спільне підприємство, але діє в рамках фінансової та операційної політики, яка була узгоджена контролюючими учасниками згідно з контрактною угодою і делегована керівнику. Якщо керівник має повноваження керувати фінансовою та операційною політикою в галузі господарської діяльності, він контролює спільне підприємство, і воно є дочірнім підприємством керівника, а не спільним підприємством.

Спільно контрольовані операції. Діяльність деяких спільних підприємств більш пов'язана з використанням активів та інших ресурсів контролюючих учасників, ніж зі створенням корпорації, товариства або іншої господарської одиниці чи фінансової структури, яка є відокремленою від самих контролюючих учасників. Кожний контролюючий учасник використовує свої власні основні засоби і утримує свої власні запаси. Він також несе свої власні витрати і зобов'язання, а також залучає свої власні фінансові кошти, які становлять його власні зобов'язання. Діяльність спільного підприємства може відображатися в обліку працівниками спільного підприємства разом з подібною діяльністю контролюючого учасника. Угода про створення спільного підприємства, як правило, передбачає засоби розподілу виручки від реалізації продукції спільного підприємства та будь-яких спільно понесених витрат між контролюючими учасниками.

Прикладом спільно контрольованої операції є, коли два або більше контролюючих учасників об'єднують свої дії, ресурси і досвід з метою спільного виготовлення, випуску на ринок та збуту конкретної продукції, наприклад літака. Різні складові частини виробничого процесу відображаються в обліку кожним контролюючим учасником. Кожний контролюючий учасник несе свої власні витрати й одержує частку виручки від реалізації літака, причому така частка визначається контрактною угодою.

Щодо часток у спільно контрольованих операціях, контролюючому учаснику слід визнавати в своїх окремих фінансових звітах і, отже, в своїх консолідованих фінансових звітах:

а) активи, які він контролює, і зобов'язання, які він приймає;

б) витрати, які він несе, та його частку в доході, який він отримує від реалізації товарів або послуг спільним підприємством.

Оскільки активи, зобов'язання, прибуток та витрати вже визнані в окремих фінансових звітах контролюючого учасника і, отже, в його консолідованих фінансових звітах, ніякі коригування або інші процедури консолідації не потрібні щодо цих статей, коли контролюючий учасник подає консолідовані фінансові звіти.

Окремий бухгалтерський облік може бути непотрібним для самого спільного підприємства, і фінансові звіти можна не складати для спільного підприємства. Проте контролюючі учасники можуть складати звіти для керівників з метою оцінки ними результатів діяльності спільного підприємства.

Спільно контрольовані активи. На деяких спільних підприємствах існує спільний контроль і часто спільне володіння контролюючими учасниками одним або більше активами, які були внесені ними або придбані для цілей спільного підприємства і використані в діяльності спільного підприємства. Активи використовуються для отримання вигод контролюючими учасниками. Кожний контролюючий учасник може отримувати частку результатів використання активів і кожний з них несе узгоджену частку понесених витрат.

Ці спільні підприємства не пов'язані зі створенням корпорації, товариства або іншої господарської одиниці чи фінансової структури, яка є відокремленою від самих контролюючих учасників. Кожний контролюючий учасник контролює свою частку майбутньої економічної вигоди через свою частку в спільно контрольованому активі [4].

Багато видів діяльності у видобуванні нафти, газу та корисних копалин пов'язані зі спільно контрольованими активами; наприклад, багато нафтодобувних