Різні формати звітності можна застосувати для здійснення пропорційної консолідації. Контролюючий учасник може об'єднувати свою частку в кожному з активів, зобов'язань, доходів та витрат спільно контрольованого підприємства з аналогічними статтями в своїх консолідованих фінансових звітах на постатейній основі. Наприклад, він може об'єднати свою частку запасів спільно контрольованого підприємства з запасами консолідованої групи, а також свою частку основних засобів спільно контрольованого підприємства з такими ж статтями консолідованої групи. Або контролюючий учасник може включати до консолідованих фінансових звітів окремі статті для своєї частки активів, зобов'язань, прибутків та витрат спільно контрольованого підприємства. Наприклад, він може відображати свою частку в поточних активах спільно контрольованого підприємства окремо як частину поточних активів консолідованої групи; він може відображати свою частку основних засобів спільно контрольованого підприємства окремо як частину основних засобів консолідованої групи. Обидва ці формати звітності приводять до звітування ідентичних сум чистого прибутку і кожного основного класу активів, зобов'язань, доходів та витрат; обидва формати є прийнятними для цілей даного стандарту [4].

Незалежно від того, який формат використовується для здійснення пропорційної консолідації, згортання будь-яких активів або зобов'язань шляхом вирахування інших зобов'язань або активів чи згортання доходів або витрат шляхом вирахування інших витрат або доходів не є допустимим, якщо воно не передбачається законодавством і не являє собою очікувану реалізацію активу або погашення зобов'язань.

Контролюючому учаснику слід припиняти застосування пропорційної консолідації, починаючи з дати, коли він припиняє здійснювати спільний контроль за спільно контрольованим підприємством.

Контролюючий учасник припиняє застосовувати пропорційну консолідацію з дати, коли він перестає брати участь у спільному контролі за спільно контрольованим підприємством. Це може статися, наприклад, коли контролюючий учасник продає свою частку або коли встановлюються зовнішні обмеження щодо спільно контрольованого підприємства, які роблять неможливим досягнення цілей підприємства.

Дозволений альтернативний підхід: метод участі в капіталі. У своїх консолідованих фінансових звітах контролюючому учаснику слід відображати свою частку в спільно контрольованому підприємстві, застосовуючи метод участі в капіталі.

Деякі контролюючі учасники складають звіт про свою частку в спільно контрольованому підприємстві з застосуванням методу участі в капіталі, викладеному в МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії". Застосування методу участі в капіталі підтримують ті, хто наполягає на недоцільності об'єднання контрольованих статей зі спільно контрольованими статтями, а також ті, хто вважає, що контролюючі учасники мають суттєвий вплив, а не спільний контроль щодо спільно контрольованого підприємства. Цей стандарт не рекомендує застосування методу участі в капіталі, тому що пропорційна консолідація краще відображає сутність та економічну дійсність частки в спільно контрольованому підприємстві, тобто контроль за часткою контролюючого учасника в майбутніх економічних вигодах. Проте даний стандарт дозволяє застосовувати метод участі в капіталі як дозволений альтернативний підхід при звітуванні про частку в спільно контрольованих підприємствах.

Контролюючому учаснику слід припиняти застосування методу участі в капіталі, починаючи з дати, коли він припиняє здійснювати спільний контроль за спільно контрольованим підприємством або мати значний вплив у ньому.

Винятки з базового підходу та дозволеного альтернативного підходу. Контролюючому учаснику слід відображати в обліку наведені нижче частки так, ніби вони є інвестиціями згідно з МСБО 25 "Облік інвестицій":

а) частку в спільно контрольованому підприємстві, що придбана і утримується винятково з метою її наступного продажу в найближчому майбутньому;

б) частку в спільно контрольованому підприємстві, яке здійснює свою діяльність за умов жорстких довгострокових обмежень, що суттєво зменшують його можливість передавати кошти контролюючому учаснику.

Застосування методу пропорційної консолідації або методу участі в капіталі є неприйнятним, коли частка участі в капіталі спільно контрольованого підприємства придбана і утримується винятково з метою її наступного продажу в найближчому майбутньому. Також є неприйнятним, коли спільно контрольоване підприємство здійснює свою діяльність за умов жорстких довгострокових обмежень, які значно зменшують його можливість передавати кошти контролюючому учаснику.

Починаючи з дати, коли спільно контрольоване підприємство стає дочірнім підприємством контролюючого учасника, контролюючий учасник відображає в обліку свою частку згідно з вимогами МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства".

Окремі фінансові звіти контролюючого учасника. У багатьох країнах окремі фінансові звіти подаються контролюючим учасником з метою виконання законодавчих або інших вимог. Такі окремі фінансові звіти складаються для задоволення різноманітних потреб, наслідком чого є різна практика складання звітів у різних країнах. Відповідно, даний стандарт не вказує на пріоритетність будь-якого конкретного підходу [4].

Операції між контролюючим учасником та спільним підприємством. Якщо контролюючий учасник вкладає активи в спільне підприємство або продає їх спільному підприємству, необхідно, щоб визнання будь-якої частини прибутку або збитку від операції відображало сутність операції. Оскільки активи утримуються спільним підприємством і за умови, що певний контролюючий учасник передав суттєві ризики та винагороду від володіння, такому контролюючому учаснику слід визнавати лише ту частину прибутку, яка відноситься до часток інших контролюючих учасників. Контролюючому учаснику слід визнавати всю суму будь-яких збитків, коли внесок або продаж свідчить про зменшення чистої вартості реалізації поточних активів або зниження, крім тимчасового, балансової вартості довгострокового активу.

Якщо контролюючий учасник придбає активи у спільного підприємства, йому