витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень стандартів обліку.

4. Умови визнання доходів: –

покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію, роботи і послуги; –

підприємство надалі не здійснює контроль та управління реалізованою продукцією (роботами, послугами); –

сума доходу може бути достовірно визначена; –

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати можуть бути достовір-но визначені. Доход визнається, якщо дотримано всіх умов, наведених вище. | 4. Умови визнання витрат: –

витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені; –

при неможливості прямо пов'язати витрати з доходом певного періоду, вони відображаються у складі витрат того періоду, коли виникли; –

якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом розподілу його вартості між окремими періодами.

5. Класифікація доходів: –

доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг; –

інші операційні доходи; –

фінансові доходи; –

інші доходи; –

надзвичайні доходи.

Доход із надання послуг визнається виходячи зі ступеня завершеності надання послуг, тому сума витрат відображається в обсязі пропорційному до наданих послуг. | 5. Класифікація витрат: –

виробнича собівартість: –

прямі матеріальні витрати; –

прямі витрати на оплату праці; –

інші прямі витрати; –

загальновиробничі витрати; –

загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати; –

адміністративні витрати; –

витрати на збут; –

інші операційні витрати; –

фінансові витрати; –

втрати від участі в капіталі; –

інші витрати звичайної діяльності; –

надзвичайні витрати.

Відповідно до наведеної класифікації доходів бухгалтерський облік фінансових результатів узагальнює дані про формування прибутків чи збитків на рахунку 79 "Фінансові результати", у якому виділяються такі субрахунки:

Основною діяльністю (звичайною, операційною) називається діяльність підприємства, яка вказана у статуті й спрямована на підтримку його функціонування. До операційної діяльності відноситься будь-яка діяльність, крім інвестиційної та фінансової.

Інвестиційною називається діяльність, пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, а також із фінансовими інвестиціями, які не відносяться до еквівалентів грошових, засобів (інвестування у спільні, асоційовані та дочірні підприємства).

Фінансовою називається діяльність, пов'язана з придбанням цінних паперів та інших активів, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів, роялті), зростання власного капіталу або інших вигод для інвестора.

Надзвичайна діяльність викликана обставинами непереборної сили (стихії, форс-мажорні обставини (страйки, війни), природні, техногенні катастрофи). Їх передбачити неможливо, але вони впливають на результати діяльності підприємства, тому знаходять відображення в обліку.

На субрахунку 791 "Результати основної діяльності" ведеться облік доходів, витрат і фінансових результатів від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг та іншої операційної діяльності.

Рисунок 1 показує, яким чином формується прибуток від реалізації продукції, робіт чи послуг на будь-якому промисловому підприємстві. В дебет субрахунки 791 відносяться тільки витрати, пов'язані з формуванням собівартості продукції (виробничі витрати), адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності (витрати невиробничої сфери), які зменшують фінансовий результат.

Рис. . Формування прибутку або збитків від основної діяльності [19, 457]

Отже, прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Що стосується фінансового результату від операційної діяльності, то він визначаються як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку). Іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

А фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат – чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

1.2. Облік використання прибутку підприємства

В усіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Порядок використання прибутку визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно із статутом підприємства.

За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановлених нормативах здійс-нюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди на підприємстві.

Чистий прибуток, одержаний товариством як результат його господарської діяльності після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства.

Сума, що залишилася, спрямовується на формування фондів (резервів) підприємства, а саме: