валюті засновників-нерезидентів по внесках до статутного капіталу підприємства необхідно розрахувати в загальному порядку. І ця валютна різниця може бути включена до об'єкту оподаткування на загальних засадах. Те саме стосується перерахунку залишків по виплаті дивідендів в іноземній валюті засновникам-нерезидентам [3, 315].
Приклад 1.1 [5]
10-го жовтня ц.р. засновники ТзОВ "Полісся" підписали установчий договір, відповідно до якого розмір статутного капіталу товариства склав 110 тис. грн. Внесок українського засновника склав 27500 грн., внесок іноземного засновника – 15 тис. дол. США.
Курси НБУ на дати здійснення операцій
Дата | Курс, грн./дол. США
10.10 | 5,50
20.10 | 5,60
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ "Полісся" за жовтень ц.р.
№ оп. | Дата | Зміст господарської операції | Сума | Кореспо-нденція рахунків
дол. | грн. | Д-т | К-т
1. | 10.10 | Установчий договір
Зареєстровано статутний капітал | - | 27500 | 461 | 40
товариства | 15000 | 82500 | 462 | 40
2. | 20.10 | Розрахунок бухгалтерії
Визначено курсову різницю по заборгованості іноземного засновника в іноземній валюті | 1500 | 462 | 744
1500 Ч (5,6 – 5,6) = 1500 | - | 1500 | 744 | 793
3. | 20.10 | Виписка банку
Здійснено внески засновників:–
на поточний рахунок в національній валюті; | 27500 | 311 | 461–
на поточний рахунок в іноземній валюті | 15000 | 84000 | 312 | 462
Для нарахування дивідендів по субрахунку 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" також зручно вести непередбачені Планом рахунків субрахунки другого рівня: 6711 – "Розрахунки з засновниками-резидентами України в національній валюті України" і 6712 – "Розрахунки з засновниками-нерезидентами України в іноземній валюті". Введення таких субрахунків до субрахунку 671 дозволить розподілити валютний і гривневий облік з можливістю нарахування курсових різниць.
У випадку ввезення непідакцизних товарів (майна) як внеску до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, ці товари звільнюються від сплати податку на додану вартість під час перетину митного кордону України.
Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від сплати мита.
При митному оформленні майна, що ввозиться, підприємство з іноземними інвестиціями видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо в період, на який надається відстрочення платежу, ввезене майно зараховано на баланс підприємства з іноземними інвестиціями і податковою інспекцією за місцем знаходження такого підприємства зроблено відмітку про це на примірнику векселя.
З моменту виникнення у підприємства з іноземними інвестиціями права власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, це підприємство має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тобто здійснювати щодо даного майна всі дії, не заборонені законодавством, наприклад, продати, подарувати, здати в оренду тощо. Оподаткування таких операцій здійснюється в загальноприйнятому порядку.
Однак у разі відчуження майна, отриманого як внесок до статутного капіталу від іноземного інвестора, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), діє особливе правило: якщо відчуження відбулось протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, таке підприємство сплачує ввізне мито. Розмір ввізного мита обчислюється виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату відчуженні майна. Мито сплачується не пізніше ніж за день до відчуження майна.
Якщо підприємство добровільно не сплатило ввізне мито, а податкова інспекція встановила факт відчуження майна раніше трирічного строку при несплаченому ввізному миті, вона повідомляє про це відповідний митний орган.
Митний орган, отримавши таке повідомлення, у свою чергу, в безспірному порядку стягує ввізне мито. При цьому на суму несплаченого ввізного мита нараховується пеня за весь час заборгованості, починаючи від дня відчуження майна і включаючи день сплати. Пеня обчислюється в розмірах, передбачених законодавством.
Таким чином, заборони на продаж майна, внесеного іноземним інвестором до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, не існує. Однак у разі продажу цього майна раніше трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс потрібно сплатити ввізне мито. Якщо продаж майна відбувся після закінчення цього строку, ввізне мито не сплачується.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу майна, одержаного від нерезидента для власного використання, наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1..
Бухгалтерський облік операцій з продажу майна [3, 319]
№ оп. | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків
Д-т | К-т
1. | Зареєстровано статутний капітал товариства з іноземними | 461 | 40
інвестиціями | 462 | 40
2. | Оприбутковано верстат як внесок нерезидента до статутного капіталу | 104 | 462
3. | Відображено курсову різницю, яка виникла по заборгованості нерезидента | 462 | 744
по внесках до статутного капіталу | 744 | 793
4. | Нараховано і сплачено митні збори при ввезенні верстату на | 104 | 642
митну територію України | 642 | 311
5. | Реалізовано верстат через 8 місяців після оприбуткування | 377 | 742
6. | Відображено ПДВ на договірну вартість верстату | 742 | 641
7. | Нараховано ввізне мито, що сплачується у зв'язку з продажем обладнання раніше трьох років з моменту зарахування його на баланс як внесену іноземну інвестицію | 104 | 642
8. | Сплачено ввізне мито | 642 | 311
9. | Списано знос обладнання | 131 | 104
10. | Списано залишкову вартість обладнання | 972 | 104
11. | Списано на фінансовий результат дохід
