Окрім складностей, які виникають при оцінці первісної вартості гудвілу, також існують проблеми обліку цього виду нематеріальних активів.

В різних країнах можна виділити чотири основних способи списання гудвілу (табл. 3.5).

Таблиця 3.

Способи списання гудвілу в різних країнах [6, 322]

№ з/п. | Способи списання гудвілу | Характеристика

1 | Обліковується як актив і амортизується протягом корисного терміну використання | Такий підхід використовують, наприклад, в США, він встановлений також Директивами ЄС. Період списання необмежений терміном 40 років (США) і 5 років (ЄС). Вважається, що при даному підході дотримується принцип відповідності доходів і витрат, так як витрати на придбання гудвілу зіставляються з доходами, які він приносить в Наступні роки. Крім того, так як на нього витрачені гроші і він може бути проданий, то логічне трактування гудвілу як активу

2 | Одразу списується при придбанні за рахунок власного капіталу чи прибутку | Такий підхід дозволено у Великобританії (поряд з попереднім). Вважається, що, згідно з принципом обачності, гудвіл не може вважатися активом, оскільки знаходиться поза контролем менеджменту, при ліквідації компанії вона нічого не коштує, а період корисного життя визначити практично неможливо

3 | Обліковується як "постійний" актив, не амортизується, списується лише при очевидній та суттєвій втраті вартості | Вважається, що придбаний гудвіл не втрачає вартості, адже при нормальному управлінні діяльності підприємства повинен підтримуватися на відповідному рівні. Ліквідаційна вартість гудвілу (при наступному продажу) відповідно буде дорівнювати його початковій вартості, а відповідно, база для розрахунку амортизації відсутня. Крім того, витрати з підтримання бізнесу в доброму стані вже віднесені на витрати, а якщо гудвіл буде амортизуватися, то це призведе до подвійного рахунку

4 | Обліковується дебетовий залишок (контррахунок) до власного капіталу | Вважається, що гудвіл не є активом у звичайному розумінні, не має об'єктивної вартості, і такий підхід дозволяє, з одного боку, відобразити його специфіку, а з іншого – дає можливість користувачу самостійно трактувати поняття "гудвіл"

Загальна картина щодо обліку гудвілу наведена нижче (табл. 3.6).

Таблиця 3.

Відмінності відображення гудвілу в обліку [6, 323]

Країна | Амортизація гудвілу | Оподаткува-ння аморти-зації гудвілу | Негативний гудвіл

Бельгія | не > 5 років (для позитивного гудвілу)– | не відображається

Велико-британія, Ірландія | протягом еконо-мічно обґрунтова-ного строку екс-плу-атації активів | не підлягає | надходить безпосередньо до резерву

Греція | не > 5 років | не підлягає | відображається в консолідованих резервах, але може переводитися в показники прибутків та збитків, якщо передбачається можливість його погашення за рахунок потенційних збитків

Данія– | не підлягає | відображається як резерв або погашається позитивним

Естонія | 5 років (для пози-тивного гудвілу)– | не відображається

Іспанія | протягом 5 років, в окремих випадках – 10 років | не підлягає

Італія | 5-10 років– | відображається як резерв або як фо-нд для покриття майбутніх витрат

Люксембург | 5 років–

Нідерланди | 5 років (іноді 20 років) | не підлягає | кредитується з фонду перео-ці-нки, при цьому кошти можуть:

1) вираховуватись з прибутку;

2) списуватись з резервів;

3) амортизуватись

Німеччина | не > 40 років, податково встановлений строк – 15 років | трактується як пасив, звільнення від якого можливе тільки при отриманні прибутку

Португалія | не > 5 років, в окремих випадках – 20 років | не підлягає–

Росія | Протягом 20 років | рівномірно списується на фінансо-вий результат як операційні доходи

Франція | не існує обме-жень (більшість списують про-тя-гом 20-40 років, 12 % – за період і менше 20 років, 7– взагалі не списують | не підлягає

Швейцарія | від 5 до 40 років– | капіталізується (5-40 років) або списуються з резерву

Швеція | 12 років– | обліковується в залежності від того, як він з'явився:

1) враховується в складі основного капіталу, що поглинається;

2) включається до капіталу обмеженого користування; або

3) обліковується як довгострокове зобов'язання, яке може бути розбло-ковано та переведено до власного капіталу тільки через декілька років

Висновки

Дослідивши особливості обліку довгострокових активів у зарубіжних країнах, можна зробити наступні висновки:

1. В зарубіжній обліковій практиці поняття "необоротні активи" позначається різними термінами: постійні активи; власність, споруди та обладнання; матеріальні постійні активи тощо. Так, в Швейцарії необоротні активи в активі балансу об'єднані в одну групу – основні засоби; в Росії – позаоборотні активи, які включають нематеріальні активи, основні засоби та доходні вкладення в матеріальні цінності, в Німеччині – основний капітал та фінансові активи; в Естонії – основне майно (довгострокові фінансові інвестиції, матеріальне основне і нематеріальне майно), в Єгипті – основний (основні засоби), моральний (нематеріальні активи) та ресурсний капітал (природні багатства). В країнах англо-американської системи обліку це довгострокові активи, що об'єднують в собі основні засоби або власність, будівлі та обладнання, невідчутні (нематеріальні) активи, передплачені витрати деяких періодів, інвестиції і фонди та інші непоточні (позаоборотні) активи. Так, в США окремим розділом в активі балансу відображаються довгострокові активи, до яких належать основні засоби, нематеріальні активи, інвестиції, фонди та інші активи.

2. Основні засоби відображаються в обліку за первісною чи, як її часто перекладають, історичною вартістю. Згідно з міжнародними стандартами, до первісної вартості основних засобів включається ціна придбання за вирахуванням отриманих знижок, митні збори, невідшкодовані податки, витрати, що прямо