Розглянемо відмінності в структурі нематеріальних активів в обліковій політиці України, Китаю та за МСБО (табл. 3.3).

Таблиця 3.

Відмінності в структурі нематеріальних активів в Україні, Китаї та за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку [6, 314]

Види нематеріальних активів | МСБО | Україна | Китай

1. Права користування природними ресурсами:

права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища | + | + | +

2. Права користування майном

права користування земельними ділянками | + | +

права на оренду приміщень | + | + | +

3. Права на знаки для товарів і послуг

товарні знаки | + | + | +

торгові марки | + | + | +

4. Права на об'єкти промислової власності

право на винаходи | + | + | +

право на корисні моделі | + | +

право на промислові зразки | + | +–

"ноу-хау" | + | + | +

5. Авторські і суміжні } ними права

право на літературні і музичні твори | + | + | +

програми для ЕОМ | + | + | +

6. Гудвіл

гудвіл позитивний | + | + | +

гудвіл негативний | + | + | +

7. Інші нематеріальні активи

нематеріальні активи в процесі розробки | + | +

організаційні витрати | +––

використання економічних активів та інших привілеїв | + | + | +

"+" – нематеріальні активи, які визнаються в даних стандартах (країні);

"–" – нематеріальні активи, які не визнаються в даних стандартах (країні).

Як і основні засоби, нематеріальні активи підлягають капіталізації, тобто відображенню його в активі балансу і списанню за рахунок резервів, Єдина проблема тут полягає в тому, що по окремих нематеріальних активах важко визначити ліміт строку їх служби. По таких активах в різних країнах строк експлуатації регулюється нормативними актами (рис. 3.1)

Рис. 3.. Строк експлуатації нематеріальних активів в різних країнах [6, 315]

В Швейцарії капіталізовані нематеріальні активи оцінюють за найменшою з двох величин – собівартістю або чистою вартістю можливої реалізації. Вони повинні бути амортизовані протягом терміну корисної експлуатації, як правило, з використанням рівномірного методу. Облікову вартість нематеріальних активів необхідно періодично переглядати, якщо їх реальна .вартість знижується. На практиці нематеріальні активи, створені на самому підприємстві, капіталізують рідко, а в більшості компаній (особливо на великих хімічних і фармацевтичних фірмах) витрати на розробки списуються в міру їх виникнення.

В більшості країн метод амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно на основі очікуваної форми споживання економічних вигод, втілених в даному активі. Якщо цю форму достовірно визначити неможливо, для нарахування амортизації використовується прямолінійний метод.

Відповідно до китайської практики обліку рахунок зносу нематеріальних активів взагалі не використовується і нарахована амортизація може прямо списуватися в дебет рахунку "Адміністративні витрати" з кредиту рахунку "Нематеріальні активи".

Із міжнародної практики обліку нематеріальних активів у нас найменш всього розповсюджений термін "ціна фірми" або "гудвіл", який в основному означає добру репутацію фірми. З точки зору бухгалтерського обліку, гудвіл – це різниця між ринковою вартістю підприємства як цілісного майнового комплексу та його балансовою вартістю, яка утворилася у зв'язку з можливістю отримання вищого рівня прибутку за рахунок використання більш ефективної системи управління, домінуючої позиції на товарному ринку, застосування нових технологій тощо.

З викладеного вище можна дійти висновку, що між вартістю підприємства та чистою вартістю його майна завжди існує різниця, яка і є гудвілом. Вона може бути позитивною або негативною.

В міжнародній практиці бухгалтерського обліку питання відображення гудвілу є достатньо важким. Методологія, яка рекомендується для оцінки та організації обліку цього специфічного виду нематеріальних активів, відображена в МСБО 22 "Об'єднання компаній" та МСБО 38 "Нематеріальні активи".

Так, МСБО 38 визначає, що гудвіл надійно працюючої компанії з налагодженими партнерськими зв'язками, збутом продукції ' не є ідентифікованим ресурсом, який може бути відображений в бухгалтерському балансі. Разом з тим в стандарті визнається факт появи ділової репутації при ' об'єднанні компаній, тобто при купівлі фірм та здійсненні платежів, які перевищують їх балансову вартість і навіть ринкову вартість в очікуванні майбутніх економічних вигід [4].

Згідно з п. 10 МСБО 38 гудвіл, що виникає при об'єднанні компаній (зокрема при придбанні), відображає платіж, здійснений покупцем в очікуванні майбутніх економічних вигод. Майбутні економічні вигоди можуть бути результатом поєднання, придбаних активів, якщо їх можна ідентифікувати, або результатом активів, які самі не відповідають критеріям визнання у фінансових звітах, але за які покупець готовий здійснити платіж при придбанні.

Оцінка первісної вартості гудвілу, за якою він буде відображатися в бухгалтерських записах покупця, є проблемою, яка вирішується в різних країнах неоднаково (табл. 3.4).

Таблиця 3.

Особливості оцінки гудвілу в різних країнах [6, 316]

Країна | Особливості оцінки гудвілу

Бельгія | Обчислюється як різниця між ціною, сплаченою за дочірню компанію, та балансовою вартістю її чистих активів на день придбання. Позитивний гудвіл повинен амортизуватися не більше ніж за 5 років; негативний, як правило не відображається

Велико-британія, Ірландія | Різниця між невикривленою вартістю всього придбання та невикривленою вартістю її окремих компонентів. Позитивний гудвіл розраховується через негайне списання в резерв, або через амортизацію в Звіті про прибутки та збитки протягом економічно обґрунтованого строку життя активів. Негативний гудвіл повинен надходити безпосередньо до резерву. Амортизація гудвілу не підлягає оподаткуванню

Греція | Трактується як нематеріальний актив та амортизується протягом максимум 5 років, списання при цьому підлягає оподаткуванню. Негативний гудвіл відображається в консолідованих резервах, але може переводитися в показники прибутків