Альтернативою такій методології може бути, наприклад, приріст активів, який визначається як різниця між підсумком активу балансу і зобов'язань підприємства на певну дату.

Заплутує проблему формування прибутку на підприємствах України також позбавлена здорового глузду вимога щодо паралельного ведення податкового обліку того ж таки прибутку з єдиною метою – його оподаткування. Видно, той прибуток, що утворюється за допомогою бухгалтерських стандартів, зовсім не такий, як потрібно для податкової системи, а тому в доходи і витрати вноситься безліч дріб'язкових поправок. Це означає можливість існування армії чиновників, які зайняті безглуздою роботою, не потрібною суспільству в цілому, обтяжливою для підприємства, марнотратною з точки зору економіки. Безглуздя з подвійним обліком прибутку "освячене" ЗУ "Про оподаткування прибутку", безпрецедентним за своїм деструктивним впливом на економіку держави.

Для відображення прибутку в обліку потрібно дотримуватися вимог стандартів бухгалтерського обліку, якими передбачені найсуттєвіші принципи формування витрат і доходів (табл. 2).

Таблиця

Порівняння вимог стандартів бухгалтерського обліку [19, 455]

Вимоги стандарту 15 "ДОХОД" | Вимоги стандарту 16 "ВИТРАТИ"

1. Термін "доход" – не визначено | 1. Термін "витрати" – не визначено

2. Визнання – під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу від господарської діяльності підприємства, якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена | 2. Визнання – витрати звітного періоду пов'язані зі зменшенням активів або збі-льшення зобов'язань, що зумовлює зме-н-шення власного капіталу від госпо-дар-ської діяльності підприємства, якщо ці витрати можуть бути достовірно оцінені

3. Не визначаються доходами: –

податок на додану вартість, акциз, інші податки і платежі до бюджету й позабюджетних фондів; –

надходження за договорами комісії, агентськими та іншими угодами на користь комітента, принципала тощо; –

сума попередньої оплати за продукцію, роботи і послуги; –

сума авансу в рахунок оплати продукції, робіт і послуг;–

сума завдатку під заставу або для погашення позики; –

надходження, що належать іншим особам; –

надходження від первинного розміщення цінних паперів. | 3. Не визначаються витратами: –

платежі за договорами комісії, агентськими та іншими угодами на користь комітента, принципала тощо; –

попередня (авансова) оплата запасів, робіт і послуг; –

погашення одержаних послуг; –

інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають принципу визнання;–

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень стандартів обліку.

4. Умови визнання доходів: –

покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію, роботи і послуги; –

підприємство надалі не здійснює контроль та управління реалізованою продукцією (роботами, послугами); –

сума доходу може бути достовірно визначена; –

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати можуть бути достовір-но визначені. Доход визнається, якщо дотримано всіх умов, наведених вище. | 4. Умови визнання витрат: –

витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені; –

при неможливості прямо пов'язати витрати з доходом певного періоду, вони відображаються у складі витрат того періоду, коли виникли; –

якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом розподілу його вартості між окремими періодами.

5. Класифікація доходів: –

доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг; –

інші операційні доходи; –

фінансові доходи; –

інші доходи; –

надзвичайні доходи.

Доход із надання послуг визнається виходячи зі ступеня завершеності надання послуг, тому сума витрат відображається в обсязі пропорційному до наданих послуг. | 5. Класифікація витрат: –

виробнича собівартість: –

прямі матеріальні витрати; –

прямі витрати на оплату праці; –

інші прямі витрати; –

загальновиробничі витрати; –

загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати; –

адміністративні витрати; –

витрати на збут; –

інші операційні витрати; –

фінансові витрати; –

втрати від участі в капіталі; –

інші витрати звичайної діяльності; –

надзвичайні витрати.

Відповідно до наведеної класифікації доходів бухгалтерський облік фінансових результатів узагальнює дані про формування прибутків чи збитків на рахунку 79 "Фінансові результати", у якому виділяються такі субрахунки:

Основною діяльністю (звичайною, операційною) називається діяльність підприємства, яка вказана у статуті й спрямована на підтримку його функціонування. До операційної діяльності відноситься будь-яка діяльність, крім інвестиційної та фінансової.

Інвестиційною називається діяльність, пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, а також із фінансовими інвестиціями, які не відносяться до еквівалентів грошових, засобів (інвестування у спільні, асоційовані та дочірні підприємства).

Фінансовою називається діяльність, пов'язана з придбанням цінних паперів та інших активів, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів, роялті), зростання власного капіталу або інших вигод для інвестора.

Надзвичайна діяльність викликана обставинами непереборної сили (стихії, форс-мажорні обставини (страйки, війни), природні, техногенні катастрофи). Їх передбачити неможливо, але вони впливають на результати діяльності підприємства, тому знаходять відображення в обліку.

На субрахунку 791 "Результати основної діяльності" ведеться облік доходів, витрат і фінансових результатів від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг та іншої операційної діяльності.

Рисунок 2 показує, яким чином формується прибуток від реалізації продукції, робіт чи послуг на будь-якому промисловому підприємстві. В дебет субрахунки 791 відносяться тільки витрати, пов'язані з формуванням собівартості продукції (виробничі витрати), адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності (витрати невиробничої сфери), які зменшують фінансовий результат.

Рис. . Формування прибутку або збитків від основної діяльності [19, 457]

Отже, прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському