РЕФЕРАТ

на тему:

Об'єкт оподаткування

ПЛАН

Поняття об'єкта оподаткування

Види об'єктів оподаткування

Методи визначення об'єкта оподаткування

Література

1. Поняття об'єкта оподаткування

Поняття «об'єкт оподаткування» передбачає два підходи: правовий (розширений) і законодавчий (більш вузький). Як правова категорія об'єкт оподаткування являє собою родове визначення об'єкта (доходи чи їхня частина; майно; вартість тощо), з яким пов'язане виникнення обов’язку платника по-датків сплатити податок. У більш вузькому значенні (яке в ос-новному закріплюється в законодавчих актах) об’єкти оподаткування можна визначити як видові форми родового поняття об'єкта оподаткування (доходи фізичних осіб; майно юридич-них осіб тощо), що і закріплюються спеціальними податкови-ми законодавчими актами.

Необхідно враховувати, що законодавець не дає вичерпного переліку видів об'єктів оподаткування, а виділяє найпоши-реніші з них, залишаючи перелік відкритим. Наприклад» об'єк-том оподаткування може виступати фонд оплати праці і т. ін.

Об'єктом оподаткування може бути вартість товарів (робіт, послуг), доход чи його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), використання природних ресурсів. При цьому один об'єкт не може виступати об'єктом оподаткування по кількох податках одного виду. Це, однак, не забороняє вико-ристовувати об'єкт при оподаткуванні податками різного виду. Тому один об'єкт (наприклад прибуток) може використовува-тися як об'єкт оподаткування у кількох випадках. Наприклад, використання доходу як об'єкта при загальнодержавних подат-ках не є перешкодою для введення податку з аналогічних об'єктів на місцевому рівні.

Певною мірою відкритим залишається і питання законо-давчого регулювання поняття „об'єкт оподаткування”. Тут деяка теоретична незавершеність проблеми реалізується у не-визначеності нормативній. Закон України «Про систему опо-даткування» від 18 лютого 1997 року як об'єкт оподаткуван-ня виділяє прибуток (доходи), додану вартість продукції, вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митну чи її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України (ст. 6). У ряді випадків має місце надмірна деталізація. Наприклад, характеристика доходу (прибутку) як об'єкта навряд чи потрібна, оскільки прибуток є одним з елементів доходу (нарівні із заробітною платою). Природно, прибуток і доход — різні категорії, але подібна деталізація передбачає і подальший докладний аналіз, навряд чи доречний у статті основного закону, що регулює податко-ву систему,

Таким чином, об'єктом є переважно такий предмет, з при-воду якого необхідна сплата податку, наприклад, отриманий доход, володіння чим-небудь, споживання відомих предметів. Саме в такий спосіб закріплюється об'єкт оподаткування за-конодавством України і Російської Федерації (ст. 6 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 38 Податкового ко-дексу Російської Федерації). Фактично доктринального ви-значення категорії об'єкта оподаткування немає, а законода-вець йде простим шляхом: закріплює вичерпний перелік об'єктів оподаткування (вартість майна, вартість товарів (робіт, послуг), доходи, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) і т. ін.).

2. Види об'єктів оподаткування

Більшість економістів і фінансистів XIX століття вважали податковим об'єктом тільки чистий прибуток платника. Вони виходили з того, що рівність обов'язку нести податкову по-винність полягає в рівності матеріального важеля цієї повин-ності, а рівність останньої полягає у відповідності податку кош-там платника1.

Саме підхід, що ґрунтується на характеристиці об'єкта як чистого прибутку в податках реальних (у непрямих податках чистий прибуток слугує об'єктом не прямо, а через споживання), було покладено в основу трактування об'єкта оподаткуван-ня законодавством Російської імперії. Наприклад, у першому томі Зводу Законів в Установі Міністерства фінансів підкрес-люється: «нові способи для множення державних доходів не повинні торкатися капіталів, необхідних для добутку доходів з казенних і приватних закладів, промислів» оборотів і справ, а повинні стягуватися з чистих їхніх прибутків. Озеров під об'єктом оподаткування розуміє «факти чи предмети, внаслідок наявності яких податок сплачується, наприклад земля, промисел, особа...». Об'єктом оподаткування можуть бути (за Озеровим): 1) особистість; 2) предмети споживання; 3) окремі джерела доходу; 4) загальний доход; 5) майно платника; 6) мо-менти переходу майна2. Оподаткування повинно бути пов'яза-не з таким предметом, станом чи процесом, в якому виражаєть-ся господарська активність.

Серед об'єктів оподаткування громадян можна виділити:

При цьому той самий об'єкт оподаткування не може Висту-пати об'єктом оподаткування для Кількох податків. Закріп-лення цього положення законодавством особливо необхідно, оскільки саме в такий спосіб закріплюється один з найважлив-іших принципів оподаткування — запобігання внутрішньому подвійному оподаткуванню.

Хотілося б звернути увагу на одне з важливих питань по-даткового законодавства — на необхідність чіткого розмежування категорій, що має запобігти їх неоднозначному тлу-маченню. Звичайно, цього неможливо уникнути цілком, але для основних понять вкрай необхідно.

3. Методи визначення об'єкта оподаткування

Дуже важливо при характеристиці виторгу, доходу і при-бутку зупинитися на формуванні нагромаджень підприємств, елементи якого і виділяються як об'єкт оподаткування. Скла-лося два основних методи визначення виторгу.

1. Формування виторгу е міру оплати. У даному разі ви-торг формується по мірі надходження коштів до каси підприє-мства (при розрахунках готівкою) і при надходженні коштів на рахунки підприємств (яри безготівкових розрахунках). Го-ловна перевага цього методу в тім, що підприємство оперує коштами, що реально є в його розпорядженні.

2. Формування виторгу до мірі відвантаження товарів (ви-конання робіт, послуг) при пред'явленні замовнику розрахун-кових документів. В основі цього методу лежить перехід права власності в момент відвантаження товару. Головним недоліком такого методу є великий розрив у часі обліку виторгу, відобра-ження цього в бухгалтерських документах (і відповідно в роз-рахунках з бюджетом) і реального надходження коштів (не можна виключати ситуацію» коли ці кошти не надійдуть зовсім,