Нетрадиційні об'єкти обліку
курсова робота з бухгалтерського обліку
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми дослідження. Сьогодні українським підприємствам надається право самостійно розробляти власні виробничі програми, плани виробничого і соціального розвитку, визначати стратегії цінової політики, а отже, суттєво зростає відповідальність керівників за прийняті ними управлінські рішення. Для прийняття оперативних і ефективних рішень керівникам необхідна достовірна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства. Виконанням цього завдання і займається бухгалтерська служба підприємства.
В сучасних умовах процес управління підприємством значно ускладнився у зв'язку з наданням підприємству повної господарської та фінансової самостійності.
Господарська самостійність полягає у вільному виборі організаційної форми підприємства, виду діяльності, партнерів по бізнесу, визначенні ринків збуту продукції (товарів, робіт) тощо. Фінансова самостійність підприємства полягає в його повному самофінансуванні, формуванні фінансової стратегії, політики ціноутворення тощо.
Виходячи з цього ускладнюються й завдання, що постають перед системою бухгалтерського обліку. В цих умовах не обійтись без управлінського обліку, використання якого сприяє вдосконаленню всього процесу управління підприємством, створює умови для його оптимізації.
Ідея креативного обліку полягає у формуванні на підприємствах духу оновлення всіх сфер діяльності на основі освоєння двох етапів розвитку – розширення інформації та створення знань для поширення серед персоналу. Метою креативного обліку є генерування інформації на запит менеджерів нижчого, середнього та вищого рівня, що підвищує ефективність роботи обліковців та управлінців.
Як зазначає відомий теоретик кібернетики Бір С. "... управління підприємством являє собою дещо більше, ніж взаємодія вищого керівництва. Воно зобов'язане мати справу з інформацією такого масштабу і складності, які перевищують можливості вищих керівників її сприйняти та інтерпретувати. Отже, управління повинно ґрунтуватися на знанні структури інформаційного потоку, методів обробки інформації, її стискання та ін.". Орієнтація управління на використання інформаційних ресурсів підприємства вимагає створення такої інформаційної системи, яка забезпечує своєчасні та якісні дані, їх трансформацію в корисну інформацію для прийняття рішень.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.
Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні проблеми креативного обліку.
Предмет дослідження – формування інформації про нетрадиційні об'єкти обліку.
Метою курсової роботи є дослідження проблеми формування інформації про нетрадиційні об'єкти обліку.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
дослідити значення облікової інформації в системі менеджменту підприємства;
виявити особливості формування інформації про нетрадиційні об'єкти обліку.
Розділ 1. Значення облікової інформації в системі менеджменту підприємства
1.1. Поняття і роль облікової інформації в управлінні підприємством
Термін "інформація" означає пояснення, викладання, повідомлення. Відомо багато визначень цього поняття, які даються за різних підходів до нього в різних наукових галузях. Наприклад, під інформацією розуміють ті відомості, які зменшують ступінь невизначеності нашого знання про конкретний об'єкт. Кібернетика, для якої інформація є центральним поняттям, визначає його як співвідношення між відомостями (даними) та їх використанням одержувачами. У такому разі під відомостями розуміють будь-які дані, що містять знання відносно подій, явищ, процесів, за якими ведеться спостереження.
У теорії інформаційних систем обробки даних (ІСОД) інформація ототожнюється з будь-якими відомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупність відомостей про будь-що або будь-кого. При кібернетичному підході інформацією є лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості. Завдання полягає в їх отриманні та інтерпретації. Така інформація потенційно міститься у первинних даних. При підході до інформації з позиції теорії автоматизованої обробки даних завдання полягає в отриманні із "сирих" даних "готової" інформації.
Усі галузі знань, а також людська практика пов'язані зі "своєю" інформацією. Економічна наука, господарська діяльність підприємств пов'язані з інформацією, яка називається економічною. Поняття економічної інформації (ЕІ) є центральним в економічній кібернетиці і основним предметом теорії інформаційних систем обробки даних. Економічна інформація як поняття, з одного боку, належить до категорії "інформація", а з іншого, – пов'язана з економікою та управлінням.
Економічна інформація служить інструментом управління і розглядається як один із видів управлінської інформації, що забезпечує розв'язування задач організаційно-економічного управління. Отже, економічна інформація – сукупність відомостей (даних), які відображають стан або визначають напрям змін і розвитку підприємства та його ланок. В управлінні виробництвом виділяють інформаційні процеси, в яких інформація виконує роль предмета праці ("сира інформація") і продукту праці ("оброблена інформація"). Розглядаючи економічну інформацію з кібернетичних позицій, інформаційний процес управління можна характеризувати як перетворення первинних (вхідних) даних на економічну інформацію, необхідну для прийняття рішень, спрямованих на забезпечення заданих параметрів підприємства і його розвитку.
Без економічної інформації неможливий інформаційний процес управління.
Обсяг та структура інформації характеризуються:
залежністю від об'єкта управління;
переважанням алфавітно-цифрових знаків як форми
подання даних із зображенням числових величин;
значущістю операцій автоматизованої обробки даних (арифметичних і логічних) при забезпеченні високої точності результатів обчислень;
оформленням результатів обробки даних у формі, зручній для сприйняття людиною;
поширенням документів як носіїв вхідних даних та результатів обробки даних;
значними обсягами інформації;
одержанням значної кількості підсумків при обробці даних за різними критеріями;
необхідністю стиснення даних при передачі з нижчої
ланки управління до вищої;
нагромадженням й тривалим зберіганням.
Економічну інформацію класифікують за різними критеріями:
за належністю до сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери;
за галузями і підгалузями економіки;
за її належністю до галузей економіки (міністерства та відомства, промислові об'єднання, підприємства, цехи, дільниці та ін.);
за належністю до органів регіонального управління;
за стадіями відтворення;
за елементами виробничого процесу (постачання, розподілу, за матеріальними і трудовими ресурсами тощо);
за стадіями управління (прогнозована, планова, облікова, нормативна) [20, ].
За стадіями виникнення економічна інформація поділяється на первинну та похідну. Первинна виникає під час виконання операцій господарської діяльності.
Похідна інформація виникає в результаті обробки первинної. Похідна інформація поділяється на проміжну та результатну. Результатна інформація є метою обробки даних, а проміжна