За повнотою охоплення економічна інформація поділяється на достатню, надмірну й недостатню. Для розв'язування задач потрібна досить конкретна за змістом мінімальна інформація, яка називається достатньою. Надмірна – містить зайві дані, які зовсім не використовуються при розв'язуванні конкретних задач або виконують контрольно-дублюючі функції.

За стабільністю інформація поділяється на постійну (сталу), умовно-постійну та змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень (звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого періоду (нормативи, норми), а змінна характеризується частою зміною своїх значень (відомості про нарахування заробітної плати). Стабільність встановлюється за часовим періодом (день, декада, місяць) або за іншими ознаками.

З позицій технології розв'язування економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну і вихідну. Інформація, яка підлягає обробці, в управлінському процесі називається вхідною, або вхідними даними. До вхідної інформації відносять не лише змінну, а й умовно-постійну інформацію. Вихідна інформація є підсумком обробки (продуктом праці) вхідних даних. Специфічного значення набуває проміжна інформація, яка потрібна для розв'язування певних задач у наступних періодах.

Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації: внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна тощо.

Види економічної інформації враховуються при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології розв'язування тих чи інших економічних задач.

Письмове фіксування інформації потребує наявності матеріального середовища, в якому подається інформація. Роль такого середовища відіграють носії (засоби) відображення інформації.

Подання економічної інформації виконують по-різному, залежно від багатьох факторів, серед яких основне значення мають види інформації. Подання виконується після збирання первинної інформації (результатів розв'язування задач та інших даних) і в процесі її обробки. Якщо для фіксування первинної інформації використовуються переважно паперові документи, то перероблена (похідна) інформація фіксується машинним шляхом на різних носіях і засобах відображення.

При створенні інформаційних систем обробки даних оцінюють економічну інформацію на об'єкті менеджменту. Це необхідно для визначення ресурсів інформаційної системи, розрахунку потреби в управлінських кадрах, добору корисних відомостей для управлінських рішень та ін.

Адекватність інформації, тобто відповідність змісту образу об'єкта, що відображається, може виявитися у трьох формах: синтаксичній, семантичній і прагматичній.

Синтаксична адекватність пов'язана зі сприйняттям формально-структурних характеристик відображення абстраговано від змістовних та споживчих (корисних) параметрів об'єктів. Синтаксично рівень враховує тип носія і спосіб подання інформації, швидкість її передачі та обробки, розміри кодів, надійність і точність перетворення цих кодів тощо [20, 118].

Семантична адекватність виражає відповідність образу, знака та об'єкта, тобто відношення інформації і джерела її виникнення. Семантичний аспект передбачає врахування змісту інформації (аналізуються ті відомості, які відображає інформація, розглядаються змістові зв'язки між кодами подання інформації).

Прагматична адекватність відображає відповідність інформації цілям управління, які реалізуються на її основі. Прагматичні властивості інформації виявляються лише при наявності єдності інформації (об'єкта, користувача і мети управління). Прагматичний аспект оцінки інформації пов'язаний із її цінністю і корисністю для прийняття ефективного управлінського рішення.

Згідно з трьома формами адекватності виконується й вимірювання інформації. Термінологічно говорять про кількість інформації і обсяги даних.

При синтаксичній мірі інформації обсяг даних у повідомленні вимірюється кількістю символів (розрядів) алфавіту, узятого для цього повідомлення. Часто інформація подається числовим кодом у тій чи іншій системі числення. Природно, що однакова кількість рядків у різних системах числення може передавати різну кількість (число) станів відображуваного об'єкта. Тому в різних системах числення один розряд має різну вагу і, відповідно, змінюється одиниця вимірювання даних.

Визначити кількість інформації на синтаксичному рівні неможливо без розгляду поняття невизначеності стану системи (ентропія системи). Отримання інформації про будь-яку систему завжди пов'язане зі зміною ступеня інформованості користувача про стан системи.

При семантичній мірі інформації її кількість не може бути безпосередньо використана для вимірювання значення змісту, оскільки стосується знеособленої інформації, яка не відображає змістового ставлення до об'єкта.

Інформація виступає в якості найважливішого ресурсу в роботі менеджерів, але цінність цього ресурсу визначається адекватністю характеристики виробничих систем. Теорія управління є фундаментальною наукою, закони якої мають універсальне значення для розуміння будови і функціонування систем. Одним з принципів управління вважається те, що управлінці є частиною системи, а функції управління розподіляються по всьому контуру архітектури системи. Управління неможливо відділити від системи, а його існування залежить від поведінки самої системи.

Практика господарювання підтверджує висновок теорії про важливість інформаційних ресурсів для управління. Настав час переорієнтації традиційних завдань збору й обробки даних на принципово нові виходячи з того, що "головне завдання суспільства і, особливо, економіки вбачається в отриманні чогось іншого, відмінного від попереднього, а не в поліпшенні вже існуючого" [3]. Переорієнтація обліку є не простим побажанням, а вимушеним кроком. Відомо, що розвинуті суспільства (США, Японія та інші) знаходяться на ранніх стадіях великого технологічного зрушення, викликаного розробкою та впровадженням у виробництво високих технологій, включаючи всі форми комп'ютерних та комунікаційних систем, робототехніки, біогенетики, біоінженерії. Використання високих технологій є силою, спроможною вивести суспільство на якісно новий етап розвитку в найближчі 10-15 років. Одночасно посилиться роль управління в складних системах на основі інформаційних ресурсів.

Щоб не залишитись на узбіччі науково-технічного прогресу і забезпечити економічний розвиток України, необхідно нарощувати зусилля в подоланні нашого відставання від розвинутих країн, в тому числі і в інформаційному просторі, зокрема в розробці належної системи обліку.

Облікову систему необхідно розглядати як складову системи управління, яка функціонує на основі теорії управлінського процесу. Якщо економічний стан та місце у світі окремих країн в недалекому майбутньому будуть визначати новаторські технології, то технологічну революцію неможливо буде здійснити, залишаючись в рамках традиційних технологій з їх