підприємством, які зводяться до наступного: чи повинен управлінський облік пов'язуватись з системою управління підприємством в цілому та усіма її функціями, чи зосереджуватись лише на підготовці відповідної кількісної інформації менеджерам, що відповідають за досягнення конкретних виробничих результатів.
Ці та інші питання хвилюють багатьох спеціалістів та чекають свого наукового вирішення.
Розділ 2. Особливості формування інформації про нетрадиційні об'єкти обліку
2.1. Облік процесу постачання (логістики)
Процес постачання відіграє одну з основних ролей у загальному кругообороті капіталу підприємства.
Система матеріального-технічного забезпечення підприємства виконує роль регулятора, який компенсує витрати виробничих запасів, спожитих для виготовлення продукції (робіт, послуг) в певному технологічному циклі, методом їх поповнення для подальшого споживання в наступних циклах виробництва, збуту та інвестування. Такий регулятор дозволяє підтримувати безперебійність технологічного процесу виготовлення продукції (рис. 2.1).
Рис. 2.. Регулювання норм виробничих запасів
На рис. 2.1. показано механізм регулювання норм виробничих запасів за умови незмінних технологій та масштабів виробництва. При зміні асортименту, обсягу випуску освоєної та нових видів продукції, а також при впровадженні нових технологій та видів матеріалів, виробничий відділ разом з відділом матеріально-технічного постачання коригують асортимент та обсяг запасів, виходячи з нових ситуацій, що склалися у господарській діяльності підприємства [20, 257].
Процес постачання в значній мірі залежить від процесу виробництва та збуту, оскільки він їх обслуговує й орієнтується у своїй роботі на запити цих процесів загального кругообороту виробничого капіталу.
Основними функціями процесу постачання є:
визначання потреби у виробничих ресурсах;
регулювання запасів на основі потреб операційної діяльності підприємства і норм витрачання;
забезпечення необхідними матеріальними ресурсами структурних підрозділів підприємства;
закупівля, транспортування, організація складського господарства, зберігання та розподіл виробничих запасів;
розкрій, комплектація матеріалів, підготовка до споживання у цехах та службах підприємства.
Успішність виконання зазначених функцій залежить від рівня фахової підготовки спеціалістів служби постачання. Вони повинні вміти виконувати такі роботи інтелектуального рівня:
визначати потребу в матеріалах, паливі, енергії, устаткуванні на основі науково обґрунтованих норм їх витрачання;
розробляти норми запасів зберігання на складах;
забезпечувати раціональну систему контролю, обліку та аналізу матеріальних ресурсів на всіх стадіях їх руху та; використання;
своєчасно регулювати процес забезпечення ресурсами підрозділів підприємства;
шукати ефективних постачальників (висока якість матеріальних ресурсів, низькі транспортні витрати і ціни, дотримання термінів та обсягів поставок та ін.) [20, 258].
Робота працівників служби постачання ґрунтується на логістиці, яка означає вибір ефективної загальної стратегії поставок матеріальних ресурсів та конкретизацію її у тактичних рішеннях. Логістика означає науку про системне планування, управління і контроль матеріальних, енергетичних, інформаційних, пасажирських та інших потоків.
Відповідно до процесу постачання логістика змінює пріоритет у роботі з акцентуванням уваги на процесі у формі потоку, як показано на рис. 2.1, а не на продукті, тобто матеріальних ресурсах. Оптимізація потоку заготівлі матеріалів переорієнтовує оцінку діяльності працівників служби постачання з кількісних критеріїв на якісні, що підвищує результативність роботи.
Критеріями ефективності роботи постачання є:
поставки в зазначений термін;
точна кількість матеріальних ресурсів;
гарантована якість поставок;
швидке реагування постачальника на запити;
мінімізація транспортних, заготівельних, складських і внутрішньо-заводських витрат на забезпечення матеріальними ресурсами потреб виробництва і збуту [20, 259].
В логістиці важлива роль відводиться інформаційним ресурсам. Ефективність роботи служби постачання неможливо визначити системно, якщо не буде організовано належним чином фінансовий, управлінський облік і контролінг. Аналіз системи обліку свідчить про те, що інформація для аналізу процесу постачання практично не збирається. На основі даних фінансового обліку можна виявити лише процент транспортно-заготівельних витрат, але якщо ця величина не планується і не прогнозується, то дана інформація не має практичної цінності.
Ось чому в системі обліку назріла необхідність структурувати необхідну інформацію для управління процесом постачання.
Контролінг процесу постачання пов'язаний із стратегією розвитку підприємства, тому економічні показники потрібно прогнозувати виходячи з таких основних класифікацій матеріальних потоків: взаємопов'язані особливим способом логістичні операції, ланки і предмети, починаючи з їх отримання від постачальників (транспортування, складування) і закінчуючи підготовкою до споживання матеріальних ресурсів у виробництві.
Треба враховувати, що матеріальні потоки одночасно знаходяться у формі динамічного потоку (доставка на склад) і статичного (зберігання на складі), що вимагає обліку витрат за цими двома напрямами.
Відповідно до системи логістики потоки поділяються на:
внутрішні (витрати складського господарства та доставка матеріалів у місця їх споживання);
зовнішні (транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, заготівельні, експедиційні витрати та ін.).
За ритмічністю матеріальні потоки можуть бути:
безперервні (конвеєрні, трубопровідні, автоматизовані лінії);
дискретні (у формі складських поставок); S одиничні поставки (здійснюються епізодично).
Залежно від характеру використання запасів матеріальні потоки поділяються на:
продуктові (конкретні види, марки, сорти запасів);
операційні (вантаження, укладання, перевезення та ін.);
дільничні (матеріальні потоки в цехах, дільницях та ін.);
системні (потоки, що циркулюють в логістичній системі підприємства – використання матеріалів у процесі постачання).
У системі контролінга конкретизуються матеріальні потоки через їх кількісний вимір, при цьому враховуються такі основні елементи логістики:
1) закупівля матеріальних ресурсів (обсяги, сума, постачальники, види доставки та інші показники);
2) запаси (виробничі запаси на складі, запаси, що які знаходяться у страховому запасі та забезпечують ритмічність роботи виробництва і транспорту);
3) склади (системи зберігання та виробничої підготовки);
4) транспорт (всі види транспорту і техніки перевезення, складування та доставки у місця споживання);
5) обслуговування виробництва (внутрішньозаводські переміщення вантажів, комплектація матеріалів для виробництва);
6) інформація і контроль (складський облік, витрати на фінансовий облік матеріальних ресурсів, вхідний контроль якості матеріалів, адміністративні витрати служби постачання та ін.);
7) кадри (кількість, кваліфікація, продуктивність, заробітна плата та ін.).
У системі контролінга узагальнюється інформація про матеріальні потоки в розрізі таких напрямів:
1. Особливості, класифікація, кількісні та якісні характеристики матеріальних потоків.
2. Групи та обсяги перевезень вантажів.
3. Маршрути, види транспорту, види перевезень, вартість перевезень.
4. Технології робіт і операцій,
