політика (стабільність цін, гнучкість цін, надання знижок, товарного кредиту, цінова політика конкурентів);
збутова діяльність (частка ринку і сегментів у порівнянні з конкурентами, характеристики збутової мережі);
рекламна діяльність (особливості рекламних компаній на ринку і в сегментах, вплив на ринок і сегменти інших товарних ринків та конкурентів, ефективність рекламних заходів, фінансування рекламної діяльності);
інформація про ринки (дослідження та публікації преси про ринок і сегменти, огляди консультаційних фірм);
інші відомості (поява на ринку нових конкурентів та їх характеристика, динаміка частки ринку, поява нових товарів, зміна попиту на продукцію та ін.) [20, 308].
Другий блок інформації включає дані про конкурентів:
загальні дані про фірму (найменування, штаб-квартира, філії, дочірні підприємства, торгові марки, правовий статус, капітал, дані про власника, імідж фірми та ін.);
виробничо-економічні характеристики (виробничий профіль, номенклатура продукції, чисельність працюючих, виробничі потужності, виробничі партнери, основна сировинна база, технології, витрати на дослідження і розробки, якість продукції та ін.);
комерційні позиції (ринки збуту і сегменти, на які вийшла фірма, обсяг продажу за видами продукції та частка ринку, динаміка ринкової активності, цінова політика, стратегія збуту, сервісне обслуговування, особливості реклами, характер угод та умови платежів тощо);
фінансове положення фірми (активи, акціонерний капітал, джерела залучених коштів, ліквідність, заборгованість, рентабельність, дивіденди, інвестований прибуток, участь фірми в якості спонсора та ін.).
На кожну фірму заводиться досьє, в якому відображають статичні та динамічні відомості про її роботу.
Третій блок містить дані про товар (найменування; торгові марки; патентний і правовий захист; ринки і сегменти, в яких реалізується; технології виробництва; упаковка; динаміка цін; ключові фактори ринкового успіху чи невдачі; рекламування; обсяг збуту та ін.).
Четвертий блок стосується інформації про зміни у внутрішньому і зовнішньому середовищі фірми.
Наведені інформаційні блоки дають лише загальну уяву про обсяг даних, необхідних для аналізу маркетингу і прийняття рішень. У кожній фірмі перелік даних може суттєво відрізнятися від запропонованого авторами, але виділення 4 блоків інформації є доцільним для роботи служби маркетингу.
Маркетингові дослідження з часом старіють і втрачають актуальність, тому їх необхідно періодично оновляти. Треба також визначити економічну ефективність від проведення окремих маркетингових робіт. Наприклад, порівняти витрати на рекламну діяльність з показником зростання обсягу продажу, збільшення числа клієнтів з розміром приросту обсягу продажу продукції. При маневруванні цінами (надання знижок) визначити приріст обсягу збуту.
Не дивлячись на те, що маркетинг є потужним стимулом підвищення якості роботи підприємства, ув'язуючи виробництво і збут у єдину систему, на підприємствах України він не знайшов застосування через неадекватність систем управління вимогам ринкового середовища.
Отже, справа полягає у поліпшенні систем управління, а через неї можна буде удосконалити інформаційне забезпечення персоналу підприємства, що дозволить підняти рівень обґрунтованості тактичних і стратегічних рішень.
Висновки
Дослідивши проблеми формування інформації про нетрадиційні об'єкти обліку, можна зробити наступні висновки:
1. Термін "інформація" означає пояснення, викладання, повідомлення. Відомо багато визначень цього поняття, які даються за різних підходів до нього в різних наукових галузях.
2. При створенні інформаційних систем обробки даних оцінюють економічну інформацію на об'єкті менеджменту. Це необхідно для визначення ресурсів інформаційної системи, розрахунку потреби в управлінських кадрах, добору корисних відомостей для управлінських рішень та ін.
3. Облікову систему необхідно розглядати як складову системи управління, яка функціонує на основі теорії управлінського процесу. Якщо економічний стан та місце у світі окремих країн в недалекому майбутньому будуть визначати новаторські технології, то технологічну революцію неможливо буде здійснити, залишаючись в рамках традиційних технологій з їх жорсткою автоматизацією та рутинним управлінням на основі паперових носіїв інформації, традиційними конторами. Розвиток інформдинамічних процесів та систем вимагає створення і розвитку інформатики, переходу до нового, багатомірного розуміння інформаційних процесів, соціальної ролі інформаційного ресурсу.
4. Процес постачання відіграє одну з основних ролей у загальному кругообороті капіталу підприємства. Система матеріального-технічного забезпечення підприємства виконує роль регулятора, який компенсує витрати виробничих запасів, спожитих для виготовлення продукції (робіт, послуг) в певному технологічному циклі, методом їх поповнення для подальшого споживання в наступних циклах виробництва, збуту та інвестування. Такий регулятор дозволяє підтримувати безперебійність технологічного процесу виготовлення продукції.
5. В логістиці важлива роль відводиться інформаційним ресурсам. Ефективність роботи служби постачання неможливо визначити системно, якщо не буде організовано належним чином фінансовий, управлінський облік і контролінг. Аналіз системи обліку свідчить про те, що інформація для аналізу процесу постачання практично не збирається. На основі даних фінансового обліку можна виявити лише процент транспортно-заготівельних витрат, але якщо ця величина не планується і не прогнозується, то дана інформація не має практичної цінності.
6. У складі служб управління доцільно виділити групи, відповідальні за інноваційну діяльність, а їх працівники повинні прививати дух підприємництва – ініціювати заміну старої продукції, техніки, технології, проводити всебічний аналіз виробничої та фінансової діяльності (рентгенограма бізнесу, сильні та слабкі сторони, загрози і можливості), розробляти інноваційні проекти з метою ліквідації розриву між очікуваними результатами і завданнями, які треба вирішити для виживання і розвитку.
7. Виникнення маркетингу є закономірністю розвитку економіки ринкового типу, коли промисловий потенціал дозволяє виробляти широкий асортимент продукції на основі досягнень технології й організації виробництва. Проблема підприємств полягає не у можливості виробництва, а у збуті продукції за умови існування конкуренції товаровиробників.
8. Аналітико-оціночні завдання відіграють підпорядковану роль у системі маркетингу, а стратегічні – основну, але без вирішення перших неможливо розробити ефективну стратегію, тому ці дві групи завдань потрібно вирішувати одночасно у їх взаємозв'язку. Виконавські завдання передбачають вирішення практичних дій з товароруху продукції від виробника до споживача. Інформаційну базу служби маркетингу утворюють
