ІАС/К5 2. Огляд фінансових звітів [2]

Стандарт наводить процедури, які слід виконати аудитору при огляді фінансової звітності, а також форму і зміст звіту про цю перевірку. Ці процедури включають в основному наведення довідок й аналітичний огляд і виконуються з метою отримання належної підстави для висновку щодо встановлених аудитором фактів, які дають йому мотив припустити, що представлена фінансова звітність не є істинним і неупередженим відображенням фінансового положення підприємства. В додатку наводяться приклад листа про угоду і перелік звичайних процедур, пов'язаних з висновком угоди про перевірку.

ІАС/К5 3. Зобов'язання по виконанні) погоджених процедур [2]

Стандарт розглядає випадки, коли аудитор зобов'язаний застосувати процедури, погоджені з клієнтом, до окремих статей фінансових звітів або набору фінансових звітів. Дана вказівка про види процедур, які можуть застосовуватися, форму і зміст звіту про їх виконання.

ІАС/К5 4. Зобов'язання по збору фінансової інформації [2]

В стандарті наведені принципи виконання зобов'язань по збору фінансової інформації, види процедур, які повинні бути застосовані, форма і зміст звіту. Стандарт заснований на використанні аудитором бухгалтерської експертизи.

Внутрішні стандарти аудиту забезпечують єдиний підхід до аудиторської перевірки в даній аудиторській фірмі, який звичайно включає наступні елементи (в тих або інших варіантах).

Визначення цілей угоди.

Кожна аудиторська перевірка повинна бути ретельно спланована, щоб забезпечити впевненість в тому, що вона проведена кваліфіковано і професіонально, клієнту надана високоякісна послуга, використання аудиторів було оптимальним і отримана комерційна вигода.

Огляд бізнесу.

Перевірка починається зі знайомства з клієнтом і вивчення його діяльності. У фірмі постійно відстежуються зміни в законодавстві і професійних стандартах, а також зміни в бізнесі, які мають відношення до клієнтів і аудиторської перевірки.

Оцінка можливого ризику.

Використовуючи знання клієнта і структурований підхід до виявлення ризику, визначають ризик шахрайства і звичайних помилок і оцінюють їх значущість.

Оцінка системи внутрішнього контролю для розробки стратегії аудиту.

На попередній стадії перевірки оцінюється система внутрішнього контролю – спочатку система контролю за господарською діяльністю, що використовується керівництвом, а потім система бухгалтерського обліку і контролю. На цій стадії оцінюється лише інформація, необхідна для розробки стратегії перевірки.

Визначення стратегії аудиторської перевірки.

Узагальнюються приватні оцінки головних ризиків і визначаються необхідні аудиторські процедури.

Оцінка ефективності системи контролю.

Дається розширена оцінка системи внутрішнього контролю для розробки плану перевірки і узагальнюючої оцінки системи контролю в кінці аудиторської перевірки. Клієнт ставиться до відома про хід перевірки.

План незалежних обстежень.

В плані розглядають сутність, застосування і тривалість найбільш ефективних в кожному випадку незалежних обстежень.

Незалежні обстеження.

Незалежні обстеження проводяться відповідно до плану. Залежно від оцінки їх результатів в план вносяться відповідні корективи.

Завершення аудиторської перевірки.

Складається огляд фінансової звітності і робляться заключні висновки. Найбільш важливі моменти обговорюються з клієнтом.

Представлення висновку.

Висновок складається відповідно до висновків аудиторської перевірки. Окрім думки про фінансову звітність клієнту представляється звіт про результати перевірки. При цьому переслідується ціль дати узагальнюючу оцінку відповідності системи внутрішнього контролю вимогам, що пред'являються, і рекомендації по підвищенню ефективності системи обліку.

Розділ 2. Вітчизняні аудиторські стандарти

Національна нормативна база аудиту в Україні формується на основі міжнародних стандартів аудиту, розроблених Міжнародною федерацією бухгалтерів (International Federation of Accountants – IFAC). Цю роботу координує Аудиторська палата України.

В Україні діють такі нормативи аудиту:

№ 1 "Мета і завдання проведення аудиту";

№ 2 "Договір на проведення аудиту";

№ 3 "Основні принципи, що регулюють аудит";

№ 4 "Планування аудиту";

№ 8 "Аудиторські свідчення";

№ 12 "Документальне оформлення аудиту";

№ 13 "Аудиторський висновок" [20, 17-22].

Як показує досвід роботи аудиторських фірм, цих нормативів недостатньо для надання конкретної допомоги аудиторам при прийнятті складних аудиторських рішень. Вони не забезпечують також аудиторським фірмам необхідний захист у разі обвинувачень у недобросовісності аудиту з боку як аудійованих підприємств, так і судових органів.

Запропонована Аудиторською палатою України система нормативів містить 28 проектів на доповнення і розвиток діючих. Майже всі вони ґрунтуються на відповідному аналозі з міжнародних стандартів аудиту, однак не опубліковані у відкритій пресі. тому широке обговорення їх практично неможливе.

Аудит у нашій країні вже пройшов певний етап розвитку. І нині центр ваги має бути перенесений із питань становлення аудиту на типові завдання галузі: підвищення якості послуг і зниження її собівартості. У наших умовах виникає ще одне завдання – інтеграція аудиторської служби в європейський економічний простір.

Унаслідок входження нашої країни до системи світогосподарських зв'язків посилюється завдання виходу українського аудиту на міжнародний рівень. Наприклад, якщо нині українське підприємство хоче одержати кредит в іноземному банку (чи вийти на закордонний ринок цінних паперів), то воно змушене проходити аудит у представництв солідних закордонних аудиторських фірм в Україні (чи у спільних фірм), причому, як правило, з попереднім складанням фінансової звітності за міжнародними стандартами. І перехід бухгалтерського обліку на міжнародні нормативи, і робота вітчизняних аудиторських фірм за всесвітньо визнаними нормативами – це необхідні умови включення українських аудиторських фірм у подібні процедури.

Аудит, без сумніву, належить до високоінтелектуальних видів діяльності, у зв'язку з чим обов'язкова регламентація повинна мати тут переважно рамковий характер і тільки незначною мірою поширюватися на зміст роботи аудиторів.

Значення впровадження нормативів аудиту полягає в тому, що основними користувачами системи аудиторських стандартів будуть, зрозуміло, аудиторські фірми та аудитори, які працюють самостійно як індивідуальні підприємці. Сумлінні аудиторські фірми та аудитори одержать серйозну методичну допомогу, а безвідповідальні фірми-одноденки – перепону на шляху їх шкідливої для суспільства діяльності.

Дещо більший інтерес в Україні може проявлятися до стандартів, з яких можна дізнатися про те, чого чекати від аудиту та аудиторів, про керівництво клієнта, власників, потенційних інвесторів,